Національний банк констатує скорочення обсягів депозитів у банківській системі і різке уповільнення темпів кредитування економіки та населення.

Таким чином, єдиним джерелом ресурсів для розвитку економіки залишаються закордонні валютні ресурси, які в Україну поки не поспішають, повідомляють "Экономические известия" .

Відповідно до статистики розвитку грошово-кредитного ринку в травні, жорстка монетарна політика НБУ і Міністерства фінансів знайшла, нарешті, своє відбиття в показниках зростання банківської системи. Темпи приросту кредитування виробничого сектора економіки сповільнилися до 1,1% (з початку року 15%), а кредитування населення - до 0,7% (з початку року - 20,6%).

При цьому почали відбуватися структурні перекоси в наповненні пасивної бази кредитно-фінансових установ. Після зміцнення гривні всередині травня населення конвертувало валютні депозитні внески в гривневі на суму близько 1,6 млрд. грн. і додатково вклало в банки всього близько 800 млн. грн. У свою чергу, юридичні особи продовжували масоване вилучення коштів із гривневих банківських рахунків, у травні відтік склав 3,4 млрд. грн.

Таким чином, банки забезпечили видачу кредитів в економіку на 4,8 млрд. грн. головним чином за рахунок зовнішніх валютних ресурсів, які конвертувалися в гривню на міжбанківському ринку.

Подальший розвиток банківської системи, а значить й економіки в цілому буде залежати від зовнішніх ресурсів. А вони у вітчизняну банківську систему поки не поспішають. Ревальвація гривні робить невигідними інвестиції в банківську систему для закордонних груп, тому що оголошений тренд на зміцнення гривні приводить до валютних збитків дочірніх банків. Крім того, загальна невизначеність на ринку і висока інфляція гальмують прямі інвестиції.

На думку голови представництва французького банку BNP Paribas Домініка Меню, ревальвація гривні і висока інфляція роблять ціну інвестицій занадто високою. Валютні надходження виробничих груп, що є акціонерами банків, також скорочуються через ревальвацію. Тим часом улітку плануються серйозні погашення зовнішніх зобов'язань Укрсоцбанку, Укрсиббанку, "Києва" і "Стиролу", "Форуму" та Укрпромбанку, на які також необхідно витрачати валютні ресурси. Результатом їхнього дефіциту в системі стане ще більш відчутне скорочення обсягів кредитування економіки, що одразу ж позначитися на темпі зростання ВВП.

Втім, Національний банк, що обіцяв боротися з інфляцією без шкоди економічному зростанню, це, мабуть, не турбує. "Тільки якщо побачимо, що темпи зростання ВВП стануть нижчими 5%, тоді НБУ внесе зміни в монетарну політику, і вона стане не настільки жорсткою", - заявив голова ради Нацбанку Петро Порошенко.