Колишній член наглядової ради Ощадбанку Олександр Морозов вважає причиною свого звільнення відмову критикувати уряд на догоду Cекретаріату президента у питанні виплат компенсацій за вкладами Ощадбанку СРСР.

Так Морозов прокоментував "Українській правді" указ президента щодо наглядової ради Ощадбанку.

Морозов назвав свій вивід із членів наглядової ради "логічним наслідком його відмови Секретаріату президента виступити рупором критики уряду у питанні виплат компенсацій за вкладами Ощадбанку СРСР".

У зв'язку з цим, за його думкою, пропозиція очолити наглядову раду була замінена припиненням членства в ній, про яке сам Морозов дізнався лише із повідомлення на офіційному сайті президента.

Морозов зазначив, що й на сьогодні дотримується думки, що Державний ощадний банк не є місцем для проведення військових дій між різними політичними силами.

Він також сказав, що з моменту його приходу в банк у 2005 році він був прибічником активізації виплат компенсацій за знеціненими вкладами Ощадбанку СРСР, і зазначив, що за економічною природою цього боргу держави перед громадянами джерелом його погашення має стати приватизація. Питання лише у техніці реалізації цього процесу.

"Як видно, моя експертна думка не збіглася з генеральною політичною лінією", - сказав Морозов.

Він також виказав занепокоєння тим, що поновлення політизації навколо управління державною фінансовою установою може, врешті-решт, призвести до повернення банку у стан, в якому він перебував до 2005 року.

Крім цього, він зауважив, що співробітники Секретаріату вчергове "підставили президента, давши йому на підпис протизаконний указ".

Стаття 7 Закону "Про банки та банківську діяльність", на підставі якої видано указ, забороняє припиняти повноваження членів наглядових рад державних банків без поданих ними заяв раніше, ніж через рік із дня призначення. Морозов був призначений членом наглядової ради Ощадбанку 18 травня 2007 року.