Румунія не зацікавлена у добудові Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд і хоче повернути свої кошти.

Як передає УНІАН, про це заявив журналістам президент Румунії Траян Бесеску після зустрічі у Бухаресті з президентом України Віктором Ющенком.

Бесеску наголосив, що Румунія вже не зацікавлена в тому, аби вкладати інвестиції у цей комбінат.

Він нагадав, що вся металургічна промисловість Румунії була приватизована, і тому вони не зацікавлені на державному рівні вкладати кошти у подібні підприємства.

Водночас, за словами президента Румунії, його країна зацікавлена у тому, щоб Україна ухвалювала будь-яке рішення стосовно КГЗКОР після консультацій із румунською стороною. Бесеску наголосив, що Румунія хотіла би повернутиі близько 1 млрд доларів інвестицій, які вона вклала у цей комбінат.

При цьому він зауважив, що Румунія не вимагає, щоб це було обов’язково стовідсоткове повернення коштів. "Це може бути 30%, може 20%", - сказав Бесеску, додавши, що все залежатиме від того, наскільки успішною буде приватизація КГЗКОРу.

У свою чергу, Ющенко заявив, що українська сторона у питанні добудови КГЗКОРу діятиме прозоро і публічно.

Він також пообіцяв, що Україна братиме до уваги всі взяті на себе міжнародні зобов’язання.

Як повідомлялося, у серпні 2006 року уряд вирішив створити на базі КГЗКОР спільне підприємство у формі акціонерного товариства з державною часткою в статутному фонді не менше 50% плюс одна акція.

Тоді ж пропозицію ТОВ "Смарт-груп" (Запоріжжя) і ЗАТ "Металоінвест" (РФ) як потенційних інвесторів завершення будівництва КГЗКОРу визнали найкращою. Про свою зацікавленість у КГЗКОРі заявляли "Arcelor Mittal", "Сєвєрсталь", "Магнітогорський меткомбінат" (РФ) і "Sinosteel" (Китай).

20 вересня 2007 року Фонд держмайна планував підписати угоду з інвестором Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд - російською компанією "Металоінвест". Проте підписання договору з інвестором КГЗКОРу скасували у зв`язку з хворобою голови ФДМУ Валентиною Семенюк.

Кабінет Міністрів 3 жовтня 2007 року ухвалив сформувати робочу групу для перевірки питання створення акціонерного товариства на базі майнового комплексу КГЗКОР.

10 жовтня члени робочої групи дійшли висновку, що створення спільного підприємства у формі акціонерного товариства з державною часткою в статутному фонді не менше 50% плюс одна акція на базі майна комбінату відповідає нормативним вимогам.

Президент Віктор Ющенко своїм указом №941/2007 заборонив Фонду держмайна здійснювати будь-які дії стосовно держмайна КГЗКОРу.

Президент також зобов`язав секретаря Ради національної безпеки і оборони забезпечити підготовку до розгляду на найближчому засіданні РНБО питання про державну політику у сфері приватизації, опрацювавши при цьому проблемні аспекти роздержавлення об`єктів гірничо-металургійного комплексу.

Також за зверненням президента СБУ і Генпрокуратура приступили до перевірки законності дій ФДМУ щодо Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд.

Окрім того, президент обіцяє, що рішення стосовно Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд будуть приймати після консультацій з учасниками проекту.

Кошторисна вартість будівництва КГЗКОРу, що почалося в 1985 році, становить 2,4 млрд доларів, з яких освоєно 1,65 млрд дол. Частка України - 56,4%, Румунії - 28%, решта належить Словаччині. Зараз будівельна готовність комбінату становить 66%. Для завершення будівництва і введення в експлуатацію першої черги комбінату необхідно близько 200 млн дол.

Потужність підприємства - 10 млн тонн окатишів, першого пускового комплексу - 6,6 млн тонн.