Консорціум "Придніпров’я" Віктора Пінчука і група "Приват" Ігоря Коломойського знайшли новий спосіб затягти процес передачі в держвласність спірних 50%+1 акції Нікопольського заводу феросплавів.

Як повідомляє "Коммерсант-Украина", у четвер стало відомо, що пакет розбито на шість частин, що були передані на збереження різним реєстраторам, близьким до "Інтерпайпу", "Привату" і компанії VS Energy Олександра Бабакова і Михайла Спектора.

Видання нагадує, що саме Бабаков виступає гарантом коректності відносин між Віктором Пінчуком та Ігорем Коломойським і "одержав за цю свою участь у їхньому бізнесі". Коментарі в групах "Інтерпайп" і "Приват" одержати в четвер не вдалося.

На думку президента "Об'єднаної юридичної групи" Андрія Шумилова, розбивши 50%+1 акцію підприємства на кілька пакетів, група "Інтерпайп" намагається убезпечити себе від спроб уряду за допомогою судів і держорганів повернути акції НЗФ у держвласність.

"Це один з механізмів затягти на невизначений термін процес передачі акцій,– говорить він.– Для цього Фондові держмайна необхідно буде вимагати реєстри всіх хранителів у судовому порядку, що остаточно заплутає справу".

На думку експертів, застосована на НЗФ схема на Україні поширена. Зазвичай вона вживається для того, щоб убезпечити підприємство від рейдерського захоплення.

Крім того, за словами партнера юридичної фірми "Правові партнери" Андрія Доманського, дроблення контрольного пакета на кілька частин – це підготовка до майбутнім 17 травня зборам акціонерів НЗФ.

Як відомо, якщо збори ухвалять рішення про збільшення статутного фонду більш ніж у п'ять разів, "Інтерпайп" і "Приват" зможуть розмити пакет акцій, що заперечується, підприємства менш чим до 10%, відзначає видання.

Юристи вважають, що заперечити рішення буде непросто.

"Коли пакет розбито на кілька частин, можна видати кілька доручень для голосування,– відзначає Андрій Доманський.– Відповідно, якщо будь-якій компанії суд заборонить брати участь у зборах акціонерів, інші зможуть проголосувати".

Крім того, за його словами, існує таке поняття, як "інститут третьої особи". У даному випадку це банки-хранителі, на рахунках яких знаходяться акції НЗФ. "У випадку заперечування в судах рішень збори акціонерів хранителів зобов'язані залучати як третіх осіб.

Таким чином, це убезпечить власників НЗФ від ризиків, якщо уряд за допомогою адмінресурсу спробує вплинути на судове рішення",– говорить пан Доманський.

"Українська правда"