Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг (Держфінпослуг) зобов'яже небанківські фінансові установи надавати інформацію про основних власників.

Мова йде про власників значних часток - 10% та більше статутного капіталу компанії, а також про осіб, що мають можливість істотного впливу на керівництво установи або на його діяльність.

"Така норма відображена у відповідному законопроекті. Зараз на небанківському фінансовому ринку практично відсутній контроль над переходом прав власності на значні частки. Комерційні банки, наприклад, перехід контролю істотної частки від одних власників до інших погоджують із НБУ. У небанківських фінансових установ такого нема", - говорить голова Держфінпослуг Валерій Альошин.

Правда, поки мова йде про ідентифікації не кінцевих акціонерів компаній, а тільки про їхніх формальних власників.

"Ми прописували у визначенні істотної частки не тільки володіння конкретним пакетом акцій, а й інші форми контролю над фінустановою. Але це дуже складно регламентується та контролюється, тому було прийняте рішення зупинитися на формальному праві власності", - пояснює Альошин.

На думку учасників ринку, норму про визначення кінцевих беніфіціарів виключили не випадково.

"У принципі, ідентифікація кінцевих акціонерів небанківських фінансових установ повинна бути прописана в законодавстві. Норму вилучили під впливом лобіювання компаній, що намагаються сховати своїх дійсних власників", - говорить голова правління СК "Просто-страхування. Життя і пенсія" Галина Третьякова.

На її думку, вплив таких фінустанов досить сильний – їх на ринку більше половини. До них не відносяться хіба що найбільші 30-40 страховиків. За винятком декількох компаній non-life, що займаються схемними операціями по оптимізації оподатковування.

Такої ж думки дотримується і голова правління страхової групи "ТАС" Валерій Суксін.

"На нашому ринку величезна кількість компаній, зацікавлених у тім, щоб інформація про їхніх кінцевих власників залишилася закритою. В основному це фінансові установи, що займаються схемним страхуванням. Вони використовують ліцензії для ризикового страхування в інших цілях - допомагають своїм клієнтам оптимізувати оподатковувані фінансові потоки", - пояснив він.

"Дєло"