Нині Україна як ніколи наблизилася до набуття членства в Світовій організації торгівлі. Однак в українському сільському господарстві виконані далеко не всі домашні завдання. Про старі проблеми, а також про новостворені складнощі і йдеться в дослідженні "Стан, тенденції та перспективи розвитку АПК України". Цю роботу представили на Українсько-німецькому економічному форумі, який днями відбувся в Києві.

Україна належить до шести найголовніших світових житниць. Торік українські хлібороби ледь не стали першими, адже скрізь видався неврожай, а вони зібрали 33 мільйони тонн зерна. Однак, уряд не дав можливості аграрникам скористатися вигідною ситуацією, несподівано для трейдерів запровадивши експортні квоти. Причини цього кроку залишаються загадкою для експертів, та наслідком вже стали збитки у сотні мільйонів доларів та удар по репутації надійного постачальника. Один з авторів дослідження "Стан, тенденції та перспективи розвитку АПК України", голова Українсько-німецького аграрного діалогу Гайнц-Вільгельм Штрубенгоф застерігає український уряд перед подальшими помилками в аграрному секторі:

"Дискутують, як ви знаєте, податок на експорт рапсу. Наша рекомендація – політичні заходи слід, по можливості, не застосовувати. Оскільки за це поплатяться українські сільгоспвиробники."

Адже в майбутньому значення рапсу, як сировини для біопального, в світі тільки зростатиме. Україна, на думку експерта, нині має всі шанси, аби міцно закріпитися на цьому ринку.

На думку Штрубенгофа, село, після багатьох років стагнації, почало заробляти та ставати привабливим для інвестицій. Безпосередніми свідками цього є продавці дорогої німецької сільгосптехніки та якісних добрив, які отримують, нарешті, замовлення. Проте, уряд, на думку експерта, обтяжує галузь – до прикладу, митом на насіння цукрових буряків. Штрубенгоф продовжив:

"Ввізне мито на насіння цукрових буряків настільки високе, що це насіння контрабандою везуть із Польщі. Офіційне мито близько 22 євро за кілограм. На західній Україні відомий факт, що близько 40 відсотків насіння закуповується із контрабанди."

Іноземців, зацікавлених вкладати гроші в українську економіку, зупиняє й мораторій на продаж землі, коли земельні ділянки, за законом, ще не можуть бути їхньою повноправною власністю. Українське законодавство також дає можливість заробляти бюрократам на, здавалося б, неможливому – сертифікації техніки та добрив, які вже пройшли суворі тестування Євросоюзу та СОТ. Штрубенгоф:

"Сертифікація та реєстрація, здебільшого, бюрократичні. Частково, мова йде про прояви корупції. Хотілося б, щоб ревізори задовольнялися міжнародними стандартами."

За словами Штрубенгофа, подібне недбальство чиниться і щодо української продукції. Маючи цілий рік проблему із продажем до Росії м‘яса та молока, Україна не знайшла часу освоїти нові ринки в Європі, каже німецький експерт. Уряд і досі не розпочав переговорів із Єврокомісією, а без цього усе, що може продавати сільське господарство, не матимуть необхідних сертифікатів якості. Цю проблему вважає дуже актуальною і член Української аграрної конфедерації Алекс Ліссітса:

"Якщо ми пристосуємося до стандартів якості, які існують зараз в Європі, то нам можна буде вивезти свою продукцію і м‘ясну, і молочну. Зараз в нас в Європу виїжджає лише мед, офіційно. Не тому, що в нас президент любить займатися пасіками, а тому, що мед – єдина культура, яка у нас сертифікована."

Коли Україна стане членом СОТ, першою проблемою, яка виникне для сільського господарства, - це збут товарів. За словами Ліссітси, вже відомо, що в Україну завезуть тільки цукру-сирцю зайвих 260 тисяч тонн. Товари, на яких може зробити ставку Україна в земельній царині, це рапс та зернові. Конкурувати в іншому можливо, але, через застарілу техніку і радянські підходи до якості, спочатку буде важко.

Повертаючись до запровадження експортних квот на зерно, експерти висловили сумніви в тому, що тут український уряд справді керувався піклуванням про дешевий хліб. Як зауважив доцент Національного аграрного університету Григорій Гаврилюк:

"Це скоріше бізнесові інтереси!"

Збереження квот на експорт зерна, на думку експертів, може завдати серйозного удару по українському аграрному сектору. Член Української аграрної конфедерації Алекс Ліссітса, однак, звернув увагу на те, що нині важко прогнозувати дії уряду в цьому питанні:

"Рішення українського уряду останнім часом дуже суперечливі, пан міністр Мельник Юрій Федорович, сказав, що квоти будуть продовжуватися. В той же день віце-прем‘єр-міністр пан Клюєв заявив, що квоти будуть змінені. Тому я вагаюсь щось пророкувати по зерновому бізнесу."

За інформацією англомовної київської газети "Київ пост", у морському порту Південний викинули в море десять тисяч тонн зерна. Причина – зерно почало гнити, оскільки зберігалося в поганих умовах. Деякі фірми-експортери скаржаться, що запроваджені експортні квоти викликали хвилю корупції: маловідомі компанії отримують від уряду дозвіл на експорт великих обсягів зерна, а потім за великі гроші перепродають ці квоти іншим.

Німецька хвиля