За останню добу Віктор Янукович у своїх публічних промовах вилив на слухачів ціле відро економічного оптимізму. Виявилося, що підвищення обсягу ВВП у країні, ріст інвестицій – це все заслуги безпосередньо його уряду.

Зі слів Януковича виходить, що саме його кабмін "застабілізувавши" економіку, за декілька місяців допоміг шахтарям добувати вугілля, сталеварам – варити сталь, а селянам – пасти корів.

Дивно, що коаліційно-антикризовий прем'єр не згадав, наприклад, теплу погоду у грудні як одне з досягнень уряду з реформування української зими в контексті інвестиційно-іноваційної інтеграції у теплу Європу.

Наївність заяв глави уряду, їх безапеляційна безграмотність – досить цікавий прийом, який продовж уже другого десятиліття з різним успіхом допомагає українським прем'єрам конвертувати людську довірливість у власні політичні та фінансові капітали.

Прийом "це трапилося при нас – отже, завдяки нам" – просто роззброює незалежних експертів з економіки та права, яким, за логікою, треба всерйоз аналізувати дії та заяви уряду. Всерйоз не виходить ну ніяк, тому експерти повільно, але впевнено перетворюються на професійних сатириків.

Очевидно, що те, що насправді залежить від уряду – стабільність бізнес-середовища, ефективність державного сектору зі значним "соціальним" навантаженням (найяскравішим прикладом якого є ЖКГ) і, певною мірою, інфляційні процеси – все це було провалено.

Бізнес-середовище

Інвестиції, які йдуть всупереч хвилі рейдерських погромів, яка захлиснула Україну… Інвестори, які вкладають кошти – наприклад, всупереч свавіллю штучного монополіста "УкрГаз-Енерго", який умисно не продає газ політично нелояльним бізнесменам…

Бізнес розчарований владою, як ніколи раніше.

Індекс ділових очікувань

Дані Центру ім. Разумкова

ЖКГ

Так, Януковичу не пощастило – йому треба царювати за часів, коли слід підвищувати тарифи на послуги ЖКГ. Що він і робить приречено, навіть не спробувавши виступити з інноваційними пропозиціями. Криза неплатежів у секторі житлово-комунального господарства наростає з кожною хвилиною, і виходу з неї не видно.

Стан оплати населенням послуг ЖКК

Джерело Центр ім. Разумкова

Зростання цін

Інфляція, яка знову сягне рекордних 12,5% – ця цифра, яка взагалі з"являлась лише раз – як не дивно, також при Януковичі, у буремному 2004-му, стане сумним рекордом 5-річки…

Інфляція в Україні

Дані НБУ

Отже, інфляція, ЖКГ та діловий клімат – речі, які, на відміну від абстрактних цифр ВВП, насправді можна "намазати на бутерброд" як простого громадянина, так і бізнесмена – отже, ці речі втрачено.

Про це вже сказано багато, і багато ще скажуть. І, можливо, не всім це буде цікаво. Адже не всім економіка близька, як Ахметову – футбол.

Але очевидним, незаперечним, відчутним є той факт, що Янукович і Азаров, ці два людинонеподібні лідери акторської трупи під назвою кабмін-2006, вже віджили своє.

Очевидно, що настали інші часи. З одного боку, сам дух суконного чиновництва з середньою освітою, який за кілометр чути від перших осіб уряду, не подобається молодим спонсорам антикризової коаліції.

Спонсори хочуть бачити акторів, які зрозумілі Заходу. Які вміють не тільки воркотати з бабусями-песніонерками чи посилати депутатів за зрозумілою адресою. Які можуть справити враження на своїх західних колег, які здатні захищати свою позицію своїм інтелектом, спритністю та респектабельністю.

А на кого зможе справити враження Янукович?

Друге, і, мабуть, ще більш важливе – Яник і Ко (рано постарілі через важкі життєві випробування) вже недостатньо хуткі, щоб служити двом ненажерливим божествам одночасно.

Тобто, задовольняти так звані соціальні потреби виборців, а також комерційні потреби олігархів.

Бо за останні два роки той нібито бездонний ресурс, з якого будь-якому уряду можна було щедро зачерпувати та кидати і народу, і магнатам, закінчився. Кабмін затиснутий залізними лещатами.

Наприклад, більше подачок народу придумати не вийде, оскільки це означатиме збільшення оподаткування, чому не зрадіють бізнесмени, в тому числі і з владної фракції. Знизити ціну на газ не вийде, бо образиться група Фірташа-Бойко. Реально зафіксувати ціни на нафтопродукти теж не вийшло – кабмінівську ціну проігнорували ахметівські бензозаправки.

Отже, нинішні мешканці будівлі на Грушевського не справляються не тільки із "зовнішніми" завданнями, тобто такими, які на них накладає їх статус міністрів та прем'єрів, але і з лобіюванням інтересів своїх партійних спонсорів.

І саме тому подвійно некомпетентний уряд, скоріше за все, згорить у вирі соціально-економічних завірюх, які обіцяє наступний рік. Точніше, його із задоволенням спалять його політичні опоненти разом зі вчорашніми союзниками-спонсорами.

Очевидно, що в силу вікових змін нинішній склад кабінету міністрів на ендокринному рівні не здатний змусити свої старі організми працювати по-новому. І тому країна, якій не потрібна "застабілізація", насичена енергією та прагненням змін, скоро за біологічними законами просто відторгне старе тіло нинішнього уряду.