Мало не вперше за останні кілька років Україна побачила, навіщо у світі існують профспілки. А саме – для того, щоб "сваритися" з роботодавцями, в тому числі і без лапок.

Мова йде про суперечку незалежної профспілки "Октан" та керівництва Лисичанського НПЗ. Більш ніж 50 робітників, які є членами незалежної профспілки, з 30 листопада по 4 грудня провели голодування на знак протесту проти свого звільнення та переведення в іншу компанію. Сама профспілка звернулася до міської прокуратури Лисичанська із вимогою покласти край протиправним (на їх думку) діям заводу.

Доля профспілкова

Безвідносно до суті конфлікту, слід відмітити той факт, що у даному випадку профспілка відіграє ту роль, яку вона і має відігравати за ринкової економіки – а саме, захищає реальні інтереси найманих працівників.

Гучні скандали навколо конфліктів між профспілками та власниками підприємств трапляються в Україні достатньо рідко. Не так, як за кордоном, де такі прецеденти – звичайна річ.

В Україні ж подібні акції частіше за все обслуговують інтереси певних політичних сил. Наочний приклад – діяльність профспілки "Криворіжсталі", жодний із заходів якої не обходиться без підтримки котроїсь із партій, зацікавленої у поверненні підприємства у державну власність або попереднім власникам.

Або неочікуваний пасаж Федерації профспілок України (ФПУ), яка, повернувшись із небуття на початку цього року, раптом почала організовувати масові мітинги проти підвищення цін на газ.

Враховуючи, що до цих подій багато громадян України навіть не підозрювали про існування ФПУ, яка воліла не "світитись" і крадькома розпродавати ввірені їй ще з радянських часів санаторії, така неочікувано сильна реакція цієї організації на проблему, що лежить поза її компетенцією, наштовхує на думку про значний політичний підтекст.

Коса на камінь

Історія протистояння почалася у вересні цього року зі звичайної реструктуризації підприємства. Тоді керівництво ЗАТ "ЛІНІК" (власник виробничих потужностей Лисичанського НПЗ) вирішило прибрати підрозділ, що займався перевезенням пасажирів.

Автобуси, що значилися за ним, було вирішено здати в оренду, а працівників звільнити. Як повідомив "ЕП" начальник управління із зв’язків з громадськістю ЗАТ "ЛІНІК" Валерій Кіхтенко, "перевезення пасажирів не належить до сфери діяльності НПЗ. Тому, щоб підвищити ефективність основної діяльності підприємства, було прийняте рішення передати функції з перевезення пасажирів спеціалізованій організації і, відповідно, скоротити працівників підприємства".

Як запевнили нас на ЗАТ "ЛІНІК", компанія своєчасно надала діючій на підприємстві незалежній профспілці "Октан" всі відомості, які за законом мають надаватися подібним організаціям (чому робітників звільняють, хто прийняв таке рішення і у яку саме компанію їх збираються працевлаштувати), а також згідно з усіма правилами ознайомила робітників із відповідним наказом.

Крім того, орендарю автобусів було висунуто умову "про готовність прийняти на роботу усіх скорочених працівників на умовах не гірших за ті, що існують у ЗАТ "ЛІНІК". В іншому випадку, за інформацією, наданою Кіхтенко, угода оренди не буде укладена.

Однак у голови незалежної профспілки "Октан" Володимира Новікова є своя версія того, що відбулося, яка радикально відрізняється від "офіційної".

За його словами, керівництво ЗАТ "ЛІНІК" намагається звільнити робітників, порушуючи трудове законодавство. Замість того, щоб діяти за законом, керівництво "ЛІНІКа" "просто промивало мізки працівникам і тиснуло на них, щоб вони погодилися звільнитись і перейти на нове місце роботи", розповідає Новіков.

Він наполягає на тому, що керівництво компанії не проконсультувалося з незалежної профспілкою "Октан" з приводу майбутнього звільнення працівників, як цього вимагає ст. 22 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

Співробітництво ЗАТ "ЛІНІК" із незалежною профспілкою обмежилося лише повідомленням про те, що працівників пасажирської автоколони збираються звільнити і працевлаштувати, як було написано, у деяку "сторонню організацію". При цьому у документі не було її назви.

Нарешті, у профспілці стверджують, що керівництво "ЛІНІКа" намагалося змусити працівників дати свою згоду на звільнення.

Але головне, через що профспілка стала опиратися тому, що відбувається, це звістка про те, що "ЛІНІК" хоче передати автобуси та працевлаштувати працівників у ТОВ "Харків термінал", що, за словами Новікова, має доволі сумнівну репутацію.

В "Октані" стверджують, що ТОВ "Харків термінал" має тих самих власників і керівництво, що і ЗАТ "АПК Колос Україна", що вже біля 3-х років орендує на Лисичанському НПЗ заводські їдальні, і зарекомендувало себе за цей час не найкращим чином.

Як стверджують в "Октані", керівництво "АПК Колос Україна" систематично порушує трудове законодавство (до цього часу з трудовим колективом не укладено колективний договір), крім того, у 2005 р. були випадки трьохмісячної затримки заробітної плати, яка і без того, за словами Новікова, не набагато перевищує мінімальну.

Всі ці звинувачення керівництво ЗАТ "ЛІНІК" повністю заперечує, і наполягає на тому, що працівники були ознайомлені з наказом про звільнення цілком законно і підписали його добровільно. А от лідер профспілки "Октан" навпаки всіляко намагався завадити цьому, висуваючи різноманітні вимоги працівникам та начальнику транспортного цеху.

От як "ЕП" прокоментували цей момент у прес-службі компанії: "Володимир Новіков у супроводі представників профспілки увірвався в кабінет начальника транспортного цеху, де проходило ознайомлення працівників з наказом про майбутнє звільнення, влаштував там колотнечу і став вимагати від працівників, щоб вони ні в якому разі не підписувались про ознайомлення з наказом, а від начальника цеху, щоб він припинив ознайомлювати працівників з наказом".

Профспілка – сила більшості

Розповідати про взаємні звинувачення менеджменту незалежної профспілки і керівництва НПЗ можна дуже довго.

Але, на думку юристів, розв’язання подібних конфліктів можливе тільки в суді і тільки з ініціативи самих працівників.

"Якщо вони погодились із наказом про звільнення і поставили під ним свої підписи, то формально все відбулося законно, – говорить старший партнер ЮФ "Ілляшев та партнери" Роман Марченко. – Якщо ж працівники вважають, що їх звільнили незаконно, то вони можуть відкликати свій підпис з наказу про звільнення і довести у суді, що його було підписано із порушенням встановленої процедури".

Що стосується самої профспілки, то за законом у неї є лише рекомендаційні функції. Вона може консультувати працівників, надавати їм всіляку підтримку і т.п. Врешті, профспілка може подати позов про визнання недійсним наказу про звільнення, що був прийнятий без консультацій з нею, або звернутися до прокуратури.

Саме останній варіант обрала незалежна профспілка "Октан", і звернулася до Лисичаської міської прокуратури.

Судячи з усього, конфлікт обіцяє бути затяжним, оскільки ось уже кілька місяців сторони не бачать для себе шляхів прийняття взаємоприйнятного рішення. Замість цього наразі є тільки взаємні звинувачення.

"Наразі я не можу сказати, що у керівництва підприємства є бажання іти на компроміс з незалежною профспілкою, – говорить Володимир Новіков. – Думаю, вони хотіли би бачити у себе на заводі профспілку, яка би в усьому з ними погоджувалася".

А у відповіді, яку ми отримали з прес-служба "ЛІНІКа", говориться про те, що, на думку представників НПЗ, "Октан" "намагається створити собі популярність" на цьому конфлікті, замість того, щоб розв’язати його законним шляхом.

Втім, на думку експертів, подібні протистояння в Україні через нерівність сил ще довго будуть нагадувати бої без правил, де часто не зрозуміло, хто правий, а хто винний. Адже незалежні профспілки, що сьогодні не мають значної фінансової та громадської підтримки, зможуть стати потужною громадською силою лише тоді, коли їх свідомо підтримають широкі кола трудящих.

"Сьогодні ж нерідко працівники навіть не знають, чи є вони членами якоїсь профспілки, чи ні, – каже народний депутат України, голова Конфедерації незалежних профспілок Михайло Волинець. – Внески керівництво підприємства відраховує з їх зарплатні у профспілкову ячейку автоматично. Природньо, що проспілка, що так тісно співпрацює з роботодавцем, не буде захищати інтереси найманих працівників".