Група "Приват" нарешті зробила крок у відповідь нинішньому уряду, який останнім часом дав зрозуміти, що має намір покінчити з її пануванням на ВАТ "Укрнафта".

Цього разу Ігор Коломойський, один із співзасновників бізнесу "Приват", який зазвичай вирішує всі свої проблеми, вибачте за тавтологію, в приватному порядку, вирішив вдатися до публічного кроку.

А саме, запропонувати НАК "Нафтогаз" і уряду в особі міністра палива та енергетики Юрія Бойка мирову угоду (її текст наведено нижче), яка мала б засвідчити, що влада не має претензій до близького "Привату" керівництва компанії.

Проте, з огляду на "енергетичні апетити" нинішньої влади, підписання цієї угоди є дуже сумнівним питанням.

На користь цього може говорити той факт, що уряд Віктора Януковича тільки зараз почав перейматися тим, що держава, як головний акціонер ВАТ "Укрнафта", відсторонена від управління цією компанією.

Але ж у попередні роки перебування у владі Віктора Федоровича і Ко, цю проблему, хоча й згадували, але дивилися на неї крізь пальці. А тепер уряд вдався до її вирішення надзвичайно завзято.

Яскравим прикладом цього є заочна перепалка між прем'єром Януковичем і Президентом Ющенком, з приводу того, що останній наклав вето на нову редакцію Закону "Про господарські товариства". Цей закон дозволив би зменшити кворум, необхідний для ухвалення рішень на зборах акціонерів, з 60% до 50%.

Зацікавленість урядових і близьких до влади "енергетиків" у цьому випадку є зрозумілою.

Адже як тільки нову редакцію закону буде підписано Президентом, уряд у особі Мінпаливенерго і підзвітного йому НАК "Нафтогаз", що володіє 50% + 1 акція ВАТ "Укрнафта", без будь яких зусиль зможуть залишити за бортом "Приват", що володіє пакетом в 42% акцій.

Але структури Коломойського завдяки вето Президента Ющенка отримали гарний подарунок у вигляді додаткового часу, і зрозуміло, будуть намагатися використати його якнайкраще.

"УП" пропонує до уваги читачів текст самої угоди, а також думку деяких експертів з приводу цього документа.

Сергій Петрашко, представник мінорітарних акціонерів ОАО "Укрнафта" (Цей коментар було надано в ефірі "5 каналу".):

- Говорити сьогодні проте, що міноритарні акціонери ВАТ "Укрнафти" блокують збори акціонерів компаніі, щонайменше, безпідставно. І тому я хочу особливо наголосити, що за останні роки всі збори відбувалися в установленому законодавством порядку.

Щодо ефективності роботи компанії та її теперішнього менеджменту, то, думаю, тут краще за мене скажуть цифри. Отже за підсумками 2005 р. ВАТ "Укрнафта" сплатила 1 млрд. 870 млн. дивідендів, за підсумками 2004 р. – 1 млрд. 347млн.

Станом на 2002 р. котирування акцій компанії на фондовому ринку становило близько 30 грн. за штуку, а сьогодні за одну дають 300 грн.

Теж саме стосується і податків: у 2002 р. до бюджету сплачено 870 млн. грн., а за неповний 2006 р. - вже понад 3,5 млрд.

Тому нас непокоїть те, що в парламенті намагаються протягнути законопроект, що має знизити планку кворуму з 60% до 50% для проведення зборів акціонерів. Цей крок фактично позбавить міноритаріїв права голосу в будь якій компанії.

Але нам додає оптимізму задовільна оцінка міністра палива та енергетики Юрія Бойка щодо діяльності ВАТ "Укрнафта" та її керівництва.

Зокрема міністр наголосив на тому, що не бачить необхідності змінювати теперішнє керівництво компанії.

Тому, і надалі сподіваючись на розуміння з боку уряду, ми пропонуємо держателю контрольного пакету акцій підприємства (НАК "Нафтогаз України". – "УП") підписати угоду.

Міноритарні акціонери, що вже поставили свої підписи під цим документом, впевнені, що такий крок потрібен аби запобігти виникненню передумов для корпоративних конфліктів, та створити додаткові умови для стабільної роботи компанії.

Ми пропонуємо, щоб в угоді було чітко прописано основні стратегічні вектори діяльності, економічної політики і корпоративного управління компанії. Остаточно визначити які самі квоти має кожний з акціонерів в органах управління: спостережній раді, ревізійній комісії та правлінні.

А також там слід прописати чіткі правила, за якими мають проводитися загальні збори, пакетні голосування, аби можна було забеспечити права всіх акціонерів.

Олександр Рябченко, директор Міжнародного інституту приватизації, управління власністю та інвестицій:

Притягує до себе увагу та деталь, що міноритарні акціонери, які підписали звернення до керівництва НАК "Нафтогаз України", хочуть показати, що вони виступають, так би мовити, єдиним блоком.

Вони хочуть, щоб їх вважали не окремими компаніями, кожна з яких володіє маленьким пакетом акцій, а єдиною групою.

Це говорить про те, що бізнес-група ("Приват" – "УП"), яка стоїть за ними, пропонує державі, як власникові контрольного пакету ВАТ "Укрнафта", домовитися про керування компанією на певних умовах. Іншими словами, проект угоди – це пропозиція укласти договір між двома найбільшими акціонерами компанії.

Здавалося б, умови в угоді вибудувано за класичною схемою. Один із найбільших акціонерів одержує перевагу в наглядовій раді, а інший – у правлінні.

І тут усе було б нормально, якби не та обставина, що перший акціонер у нашому випадку – це власник контрольного пакету, тобто держава, а другий – група міноритарних акціонерів, у яких немає цього контрольного пакету.

На мій погляд, у такій ситуації було б доречніше, аби в правлінні компанії перевагу одержав власник контрольного пакету.

Але позиція групи цих міноритарних акціонерів цілком виправдана і логічна. Там чітко розписано, чого вони хочуть і що пропонують натомість.

А саме: держава отримує перевагу в наглядацькій раді, дивіденди не менше певного відсотку, гарантію того, що продукція ВАТ, якщо виникне потреба, буде відпускатися за встановленими державою цінами, і можливість переконатися в тому, що компанія працює прозоро (тобто перевіряти всю її документацію).

Натомість, "акціонер №2" хоче одержати перевагу в правлінні компанії, гарантію повної самостійності та незалежності цього органу. А також гарантію того, що держава не буде втручатися в роботу правління і не стане контролювати фінансові потоки компанії.

Крім того, оскільки в запропонованому договорі досить багато говориться про те, що сторони визнають ефективною й правильною діяльність компанії та її правління, у майбутньому цей документ може стати своєрідним захистом для нинішнього менеджменту "Укрнафти". Тобто гарантією того, що новий уряд визнає їхню діяльність у компанії правильною.

Однак власникам 42% акцій дуже важливо закріпити незалежне становище свого правління і право на свою перевагу в ньому не тільки в договорі, який, по суті, є досить умовним документом, але й в уставі, що є вже нормативним документом.

Якщо це трапиться, то після створення вертикально інтегрованої нафтової компанії, "Укрнафта" зможе уникнути жорсткого контролю з її боку. До того ж за міноритаріями збережеться право формувати виконавчий орган.

Однак на мій погляд, НАК "Нафтогаз" і Мінпаливнерго навряд чи підпишуть цей документ. Адже сьогодні в уряд прийшли люди, які мають пряме відношення до енергетики, і в них є свої погляди як на цю сферу взагалі, так і, зокрема, на ВАТ "Укрнафта".

Уряд, швидше за все, захоче, щоб правління очолювала людина, що представляє його сторону.

Андрій Беспятов, начальник анлітичного відділу компанії Dragon Capital:

На мій погляд, даний договір – це спроба мирного врегулювання внутрішніх конфліктів двох найбільших акціонерів ВАТ "Укрнафта".

Для фондового ринку це має позитивне значення. Оскільки підписання такого договору може усунути невизначеність, що відлякує від компанії як нинішніх, так і потенційних інвесторів.

В документі є пункти, які, безумовно, підуть на користь компанії та всім її акціонерам. Наприклад, там говориться про те, що компанія не повинна управлятися в ручному режимі, а має проводити економічно обґрунтовану політику.

Адже "Укрнафта", як і будь-яка інша компанія, насамперед, повинна створювати прибуток, а не тільки забезпечувати державну політику в своїй галузі.

Але мені здається, що в цього документа є і певний мінус. Як я вже казав, на чолі міноритарних акціонерів, що підписали угоду, виступає група "Приват", що, по великому рахунку, відстоює в документі тільки свої інтереси.

Наприклад, угода припускає, щоб більшість наглядової ради формувала держава, як власник контрольного пакету, а правління, тобто менеджмент компанії, - міноритарні акціонери, що володіють 42% акцій.

Таким чином, автори документа намагаються зафіксувати існуючий стан речей, і зберегти свій контроль над компанією. Тому можна говорити про те, що документ відстоює сторону нинішнього менеджменту, що представлений з боку групи "Приват".

Але крім "Привата" в "Укранфті" є й інші міноритарні акціонери, які в цілому володіють 8% акцій. І за правилами корпоративного управління вони мають досить багато прав, і їхні інтереси слід враховувати.

А в запропонованому варіанті договору, по суті, вирішують свої внутрішні проблеми лише два головних акціонери. При цьому, не приділяючи увагу питанням вищого рівня корпоративного управління і залучення в ту ж наглядову раду для рішення якихось питань операційного і стратегічного менеджменту представників міноритарних акціонерів, що не входять до групи "Приват".

Крім того, цей договір по великому рахунку – номінальна угода. І якщо якась із сторін захоче його розірвати, то перешкод для цього не буде.