100-денна дата урядування Януковича змушує вдатися до неприродних речей. А саме, аналізувати економічну політику осіб, які про економіку знають трохи менше, ніж, наприклад, майстер цеху.

Справді, марно намагатися знайти за діями уряду Януковича якусь ідеологію – там присутні лише інстинкти.

Навіть менше того – один інстинкт. Хапально-давальний.

Уряд прагне

А) нахапати якомога більше,

Б) задобрити подачками всіх, хто може його "вкусити" – своїх спонсорів, Росію, свій електорат.

Ідеологія нинішнього уряду проста – щоб А мінус Б було більше нуля.

Досягнення? Де?

По суті, ніяких досягнень уряду за 100 днів помічено не було. Тому аналізувати слід сфери, де рухи "урядового тіла" були найбільш різкими, де шкіра профільних урядовців виділяла найбільше поту.

Урядовцям довелося найсильніше попотіти над вирішенням газових проблем. В результаті Янукович заявив: "Сьогодні ж ми маємо гарантовані щорічні поставки 55 млрд. кубометрів природного газу до 2010 року за найнижчою в Європі ціною".

Нагадаємо, що наразі єдиною гарантією поставок газу в Україну є швейцарський трейдер "РосУкрЕнерго" (РУЕ). Яким, відповідно, володіють приватні особи з російським, українським та бог знає ще з яким громадянством.

РУЕ практично не має власних матеріальних активів, крім газу, котрим торгує. Вона не є публічною компанією, чиє ім'я може бути гарантією виконання контракту. Її ринкові позиції залежать виключно від відносин між Росією та Туркменією, та від хабарницьких апетитів газпромівських посадовців.

Звичайно, РУЕ дає Україні надзвичайно дешевий газ. Проте, за це українці платять невизначеністю його ціни на наступні періоди. І, помітимо, цей наддешевий газ був до Януковича іще дешевшим.

Ні про які гарантії поставок до 2010 і мови бути не може, якщо немає прозорої формули визначення ціни газу, і не законтрактовані обсяги "блакитного палива" на цей період. Таким чином, у журналістів кожен рік буде про що писати – повідомлень про бої на газових фронтах буде завжди вдосталь.

Далі, уряд вихваляється своєю прогресивністю та ринковістю в контексті бензинового ринку. "Коаліційному уряду вдалося – підкреслюю – ринковими методами знизити ціни на бензин", - гордовито заявляє прем'єр, додаючи, що надали українцям можливість успішно посіяти озимі та спокійно, без істерик готуватися до весняно-польових робіт.

Слід зазначити, що тут стабільним ринок пального зробив ще уряд Тимошенко. Коли йому не вдалося "причавити" нафтових магнатів адміністративним регулюванням цін, тоді були зняті імпортні мита на дизпаливо та бензин, і ринок успішно пройшов ту ж фазу весняно-польових робіт. Єханурову вистачило обачності не ламати цю систему.

Що ж до "ринкових" методів роботи уряду Януковича з нафтотрейдерами, то вони виглядають наступним чином: за закритими від громадськості дверима збирають представників найбільших нафтових компаній, і кажуть: "Ціна має бути такою і такою. Якщо вона не буде такою – ми не винні".

І, о диво – ціна по всій Україні як за помахом чарівної палички стає іншою. Хто, як не Янукович знає, що ніщо так не допомагає невидимій руці ринку, як цілком видимий кулак уряду.

"Вирішення проблем у паливно-енергетичному комплексі дало змогу попередити кризу житлово-комунального господарства", - каже Віктор Федорович.

Особливо радісно, мабуть, сприйняли цю звістку 50 тисяч одеситів, які мерзли в своїх квартирах.

Що залишилося за кадром

На цьому, досягнення Януковича закінчуються. А тепер – про поразки та неприємності.

Про епопею з житлово-комунальними тарифами та проблеми з бюджетом було вже сказано достатньо.

Звернемося до найсвіжішого.

На минулому тижні, через те, що уряд поводився на зерновому ринку як орангутанг, не дозволяючи вивозити вже законтрактоване зерно, Україна опинилася на межі міжнародного конфлікту.

За інформацією "УП", посли США, Нідерландів та іще декількох впливових держав прийшли до Януковича і пояснили зрозумілою йому мовою, що коли він хоча б частково не зніме обмеження на експорт зерна, то буде дипломатичний скандал, і не бачити йому СОТ як Ахметову "Криворіжсталі".

"Наїзд" дипломатів подіяв – Янукович вибачився перед зернотрейдерами за поведінку свого уряду, а квоти на вивіз зерна було продовжено до кінця поточного маркетингового року.

Якщо з міжнародним скандалом якось минулося, то загальний рівень цін в країні підклав слоноподібну свиню Януковичу. У жовтні 2006-го зростання вартості товарів та послуг в країні склало рекордних 2,6% порівняно з інфляцією 0,9% у жовтні попереднього року.

І це – на фоні цін на пальне, що знижуються!

В принципі, іще 2 таких місяця, і пора іти у відставку. Адже макроекономіка була на порядок стабільнішою у часи виборів і урядових криз, ніж під час "руління" лідера регіоналів.

Дальше – больше

Ніби українцям ще цього не досить, Янукович готує ще низку заходів у державній політиці, які безумовно вб'ють хиткий інвестиційний клімат, бюджетну збалансованість та економічну стабільність.

По-перше, це жахлива ініціатива про націоналізацію українських підприємств.

Уряд планує викупати за державний кошт ті підприємства, що, як йому здається, було приватизовано "неправильно".

Привіт, реприватизація? Саме так, навіть краще!

У одних "януковичі" будуть викупати акції під примусом і за безцінь, у своїх друзів – втридорога. А на відсоток від цих транзакцій зможуть придбати собі ще декілька хатинок в субтропічних країнах.

При цьому Янукович знущається над публікою: "Сповідуючи засади недоторканості приватної власності, коаліційній Уряд буде створювати умови для капіталізації бізнесу та дооцінки майна різних форм власності".

Іще один вияв священного трепету Янковича перед приватною власністю – наступні слова: "Ми наведемо порядок, і буде держава володіти цим, тому що це скрізь у світі. Ми дуже незабаром покажемо, що було, і скажемо, що буде". Цей потік свідомості – про ліцензії на видобуток вуглеводнів.

Мабуть, він не знав, що більше 90% газу в країні видобувають державні компанії. Тому тим безумцям, які вирішили в Україні займатися політично некоректним бізнесом і долубатися в землі в пошуках стратегічної сировини, прем'єр наобіцяв "щасливі часи".

"Переліцензування?" – уточнили у двохметрового глави виконавчої влади. "Так" – відповів професор. Тобто знову держава має намір "отнять" і "подєліть". І знову відсотки – на хатинки на Багамах.

Що ж, "успіхів" за перші 100 днів справді немало. Якщо б Україна мала держав-ворогів, то на їх територію Януковича і його команду можна було б скидати в якості зброї "масової стабілізації економіки". Як превентивний засіб.

Якщо ж у наступні 100 днів Янукович здійснить все, що задумав, то 40-й день від дня смерті української економіки настане дуже швидко.