Продовження. Початок читайте тут.

В червні поточного року у багатьох ЗМІ було оприлюднено інформацію про те, що "програмою з енергозбереження" будуть "ощасливлені" практично всі громадяни України. Для цього мали виділити астрономічну суму - 27,2 млрд. гривень.

Кредитна афера

Оскільки було зрозуміло, що такі гроші знайти водночас неможливо, головна надія була на кредитні ресурси, за якими впродовж 5 років повинні були "накапати" вдсотки, а саме ще додатково 7 млрд. грн. Обов'язки щоло їх сплати розподілили по-братерські: 3,5 млрд. грн. мав погасити НАК "Нафтогаз України", стільки ж - Державний бюджет.

А от про обов'язок бюджету або іншихдержструктур погасити 27,2 млрд грн. , ніде не було жодного слова. Тому не дивно, що таке крутійство не пройшло повз зацікавлені органи влади.

В листі Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів до Мінпаливенерго, прямо зазначалося: "… програму ("Рідний дім" - авт.) не можна вважати програмним документом тому, що вона не відповідає вимогам Закону України "Про державні цільові програми"… Програма не є програмою енергозбереження… Фактично, весь тягар щодо фінансування Програми передбачається перекласти на плечі споживачів теплової енергії, тобто на пересічних громадян невеликих міст, що аж ніяк не сприятиме зменшенню соціальної напруги в Україні".

Можна лише уявити, до чого могло б призвести подібне "енергозбереження" в масштабах країни: споживання газу зросло б до неймовірного рівня, а техногенні катастрофи стали б жахливими реаліями нашого життя.

Західний досвід і "вагон попереду паровоза"

Українські "євроінтегратори" дуже полюбляють запозичувати та нав’язувати західний досвід скрізь, де потрібно і де не потрібно. За такого мавпування вони навіть не намагаються осмислити доцільність подібних кроків, їх економічні наслідки як в найближчій та далекій перспективі.

Загалом добру, з певними застереженнями, ідею впровадження індивідуальних систем опалення та міні-котелень горе - реалізатори довели до повного абсурду, причому з посиланням на західний досвід! Дешеві твердження, що з встановленням згаданого обладнання всі проблеми теплопостачання зникнуть самі собою, більш ніж сумнівні.

Бо насправді ситуація з розрекламованими "перевагами" індивідуального теплопостачання та міні-котелень - дещо інша…

Наприклад, в Данії індивідуальних систем опалення та міні-котелень в містах практично немає. Протягом десятиліть, особливо під час паливної кризи початку 70-х датчани зробили висновок, що централізоване теплопостачання - найекономічніше. І вся державна стратегія енергозбереження будується саме на цьому постулаті.

Аналогічної стратегії дотримуються й інші країни, зокрема, Норвегія, Швеція, Фінляндія.

Припинили мавпувати "західний досвід" і в Польщі. Від подібного спрямування теплоенергетичної політики вже давно відмовились в Білорусі та Росії (окрім надвисотних будинків).

Для успішного застосування обладнання індивідуального теплопостачання та міні-котелень необхідно в першу чергу провести комплексне обстеження існуючої системи теплопостачання відповідного населеного пункту, і лише після цього формувати техніко-економічне обґрунтування оптимізації теплопостачання, відновлювати або будувати нові об’єкти теплопостачання, локальні теплові мережі тощо.

Нічого подібного в так званій "програмі "Рідний дім" навіть не передбачалося. Діяли за принципом: "Спочатку зробимо, а потім побачимо".

Тепер же, побачивши, що фахівцям-професіоналам було ясно з самого початку, можна зробити певні висновки.

Сумна практика впровадження горезвісної "програми "Рідний дім", зокрема, індивідуального опалення в населених пунктах без відповідного техніко-економічного обґрунтування, призводить до розладу і невиправданого руйнування існуючих централізованих систем теплопостачання. Збільшуються питомі витрати палива та електроенергії на виробництво одиниці тепла, матеріальні та фінансові витрати на переобладнання інженерних мереж, погіршується екологічний стан довкілля, збільшується небезпека через велику кількість газоспоживаючого обладнання в житлових помешканнях.

Завищення показників цієї горе-програми було досягнуто за рахунок того, що в підрахунках її ефективності зважали тільки на "газову" складову, а при централізованій системі газопостачання - на "газову" складовуа та всі інші витрати, пов’язані з виробництвом теплової енергії.

Де ж вихід?

В умовах високої зношеності основних фондів теплопостачальних підприємств та відповідно високих втрат накопичені роками проблеми не можуть вирішуватися однобокими методами.

Реформування комунальної теплоенергетики доцільно здійснювати шляхом оптимального поєднання централізованого, децентралізованого, автономного та індивідуального опалення, що відповідає принципам державної політики у сфері теплопостачання.

Наближення джерела теплової енергії до споживачів чрез будівництво блочних котелень, переобладнання діючих бойлерних під котельні надасть можливість значно зменшити довжину теплових мереж і таким чином зменшити втрати тепла при його транспортуванні, а також закрити енергоємні котельні із застарілими котлами.

Однак слід зауважити, що вирішення цього питання можливе тільки, коли не порушується баланс гідравлічних мереж в цілому, на котельнях, які будуть продовжувати свою роботу з виробництва тепла.

В результаті бурхливої діяльності авторів цієї оборудки - активістів з ДП "Газ-тепло", НАК "Нафтогаз України" та попереднього уряду - "Рідний дім" навряд чи когось надовго обігріє. А от "нагріти", тобто ввести в оману, вже встиг багатьох "власників індивідуального опалення"…

А дехто з "реалізаторів", мабуть, ще й зміг добряче нагріти на цьому руки…

Ігор Савельєв, заступник генерального директора ДП "Газ-тепло"

Початок читайте тут

"УП" запросила до дискусії ініціаторів програми "Рідний Дім"