Не дивлячись на тривалі "газові війни" з постачальниками газу, Україна залишається експортером блакитного палива.

У 2005 році за кордон було переправлено 5 мільярдів куб. метрів.

Ця цифра включає як газ власного видобутку, так і реекспорт газу іноземного походження.

Обсяги вивозу у наступному році поки ще невідомі, проте автори бюджету-2007 вже подбали, щоб вивіз газу був якомога прибутковішим.

Якщо врахувати, що у східну Європу газ продається по 250 доларів за тис. куб. м, то реекспорт може дати посередникам понад 300 гривень на кожній тисячі кубів газу.

Розрахунок є наступним. 95 доларів за тис. куб. м - це ціна газу на східному кордоні України.

16 доларів за тис. куб. м - це вартість транспортування до західного кордону - якщо взяти тариф встановлений для російського газу у 1,6 дол. за тис. кубометрів на 100 км газопроводу і врахувати, що відстань транспортування є не більшою 1000 км.

Отже, валовий дохід складе 139 доларів, або 702 гривні за тис. куб. м, або 702 мільйони гривень за кожен мільярд кубів реекспортованого газу.

Кому ж планується віддати ці 700 гривень за тисячу кубів?

Справа в тому, що експортне мито на газ встановлено бюджетом 2007 лише у розмірі 400 грн за тис куб м, стаття 6.

Отже 400 гривень підуть державі, а фірмі-посереднику дістанеться 300 гривень на тисячі кубів.

Ще більш вигідним буде експорт українського газу власного видобутку. Вартість газу як товару відпущеного видобувним підприємством сьогодні складає 254 гривні за тис. куб. м.

Середній розрахунковий тариф на транспортування газу по магістральних трубопроводах встановлено у 31,95 грн. за 1 тис. куб. м.

Таким чином, при продажу на експорт по 250 дол. (1263 грн) загальний прибуток складе 977 грн, з якого, згідно проекту бюджету, 400 грн дістанеться державі, а 577 гривень - фірмі-посереднику.

Це у 7 разів перебільшить прибуток самих газовидобувальників, який складає біля 80 гривень за тисячу кубів (див. таблицю)

Склад роздрібної ціни газу для населення за тарифами встановленими 1.07.06 і рентною платою згідно проекту бюджету на 2007 рік, грн.

За даними НКРЕ та Мінекономіки

Цікаво, що проект закону про бюджет-2007 вимагає, щоб газ українського виробництва обов’язково продавався тільки одній фірмі – "безпосередньо суб’єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України" –на формування ресурсу "для потреб населення".

При цьому уряд пильнує, щоб газ не продавали "на інші цілі" і лякає порушників "семикратним розміром рентної плати", див. статтю 4.

Виникає запитання: навіщо "формувати ресурс" дешевого газу начебто для населення, якщо населення дешевого газу вже не понюхає?

Янукович з Азаровим відверто користуються владними повноваженнями для забезпечення збагачення "безпосередньо суб’єктів, уповноважених Кабміном".

Для того, щоб вигоди від операцій з газом дістались не олігархам, а народові, необхідно експортне мито на за газ власного видобутку встановити у 900 грн за тис куб м, а не у 400; а мито на реекспорт іноземного газу – у 650 грн.

На кожен мільярд куб. м. експорту це принесе додаткових надходжень до бюджету у 500 і 250 мільйонів гривень відповідно.

Боротьба за мита і ренти фактично є боротьбою проти пограбування України.

Володимир Рябошлик, заступник міністра економіки у відставці

***

"УП" звернулася по коментар в НАК "Нафтогаз України", чиї інтереси безпосередньо зачіпає запропоноване підвищення експортного мита. Костянтин Бородін, речник компанії, надіслав розгорнуте обгрунтування позиції НАКу з даного приводу:

"Пан Рябошлик будує свої тези на оцінці експорту газу з України в 2005 році в обсязі 5 млрд. куб м.

Проте саме під час роботи пана Рябошлика на посаді заступника міністра економіки тогочасний уряд своєю постановою ввів заборону на експорт газу з території України (Розпорядження КМУ №218-р від 24.06.2005).

Варто зазначити, що рушійною силою цього рішення було саме міністерство економіки.

Наслідком урядової заборони на експорт газу стала втрата позицій НАКу на зовнішніх ринках.

Замість планованих 5 мільярдів кубометрів, компанія у 2005 році поставила на експорт лише 2,3 млрд. куб. м., що призвело до скорочення експортної виручки Компанії в обсязі 600 млн. долл.

Експортні доходи НАК "Нафтогаз України" традиційно спрямовувалися на компенсацію втрат Компанії від постачання газу населенню за ціною нижче собівартості його видобутку.

Заборона на експорт газу опосередковано призвела до необхідності підвищити тарифи на газ для населення України.

Розпорядження КМУ, що забороняє Компанії експортувати газ, і досі не скасоване. Внаслідок цього "обсяги вивозу газу", що "невідомі" Володимиру Рябошлику, у поточному році складуть близько 8 млн. куб. м, або в 625 разів менше, ніж планувалося у 2005 році.

Нарешті, експорт газу з території України в 2007 році, про "правильне оподаткування якого" розмірковує пан Рябошлик, є неможливим в принципі, причому з низки причин.

По-перше, пункт 4 Угоди від 4 січня 2006 р. між НАК "Нафтогаз України", ВАТ "Газпром" та компанією "РосУкрЕнерго" передбачає формування "річного товарного балансу газу компанії "РосУкрЕнерго" виключно для наступної реалізації на внутрішньому ринку України без права його реекспорту".

По-друге, ресурсів газу власного видобутку (що відповідно до постанови КМУ №1729 постачається виключно населенню) в зимні місяці не вистачає навіть для забезпечення цієї категорій споживачів. Враховуючи це, експорт українського газу сьогодні є неможливим.

По-третє, міжурядова угода "Про додаткові заходи з забезпечення транзиту російського природного газу територією України" від 4 жовтня 2000 року (прем’єр – Ющенко, віце-прем’єр з ПЕК – Тимошенко) прямо забороняє НАК "Нафтогаз України" здійснювати експорт газу в обсягах, що перевищують 1 млрд. кум. м без погодження з ВАТ "Газпром".

Запропоноване Рябошликом збільшення рентної плати на видобуток газу призведе лише до подальшого погіршення стану вітчизняних видобувних підприємств, що останні сім років несли багатомільйонні збитки на операціях з продажу газу населенню за фіксованими цінами."

Оновлення

 Пізніше п. Рябошлик надісолав свою відповідь на коментар "Нафтогазу" :

"У своєму коментарі Костянтин Бородін з НАК "Нафтогаз України" вірно зауважує, що у червні 2005 року уряд Ю.Тимошенко ввів заборону на експорт газу з території України (Розпорядження КМУ №218-р від 24.06.2005).

Проте, не відповідає дійсності твердження п. Бородіна, що "розпорядження КМУ, що забороняє Компанії експортувати газ, і досі не скасоване", оскільки наступний уряд Ю.Єханурова одразу ж поновив дозвіл на реекспорт іноземного газу чи не найпершим своїм рішенням. (Розпорядження від 15 вересня 2005 р. N 402-р "Про видачу дозволів на реекспорт природного газу").

Крім того у грудні була прийнята постанова і щодо експорту газу українського виробництва у обсязі 363 млн. куб. м. у I кварталі 2006 року. Якщо припустити, що і в інших кварталах експорт на тому ж рівні, то це 1,5 мільярди кубометрів за 2006 рік (Постанова Кабміну від 31 грудня 2005 р. N 1308 "Про забезпечення балансу надходження та розподілу природного газу в I кварталі 2006 року").

Автор погоджується з позицією "Нафтогазу", що додаткові доходи від експорту газу слід спрямовувати на потреби населення. Проте викликає сумніви чинний механізм такого спрямування, коли доходи спочатку осідають у експортера.

Суть пропозиції автора, щоб всі додаткові доходи від експорту повністю йшли до бюджету через підвищене експортне мито. Це забезпечить набагато більшу прозорість використання цих коштів.

В.Рябошлик, заступник Міністра економіки у відставці "