21 вересня в Україні ювілей – день народження Рината Леонідовича Ахметова. Людина номер один в країні розміняла свій п'ятий десяток.

Фігура Ахметова – це всерйоз і надовго. Політики приходять і йдуть. Кучму змінює Ющенко, Ющенка – Янукович, але Ахметов буде залишатися доти, доки його з Україною не роз'єднає смерть.

Хоча, смерть весь час переслідує Ахметова. Ювілей його найулюбленішого творіння – команди "Шахтар" – було перекреслено трагедією на одній із його шахт, через що загинуло чимало гірників. Як скаже пізніше депутат Михайло Волинець, політика власників шахт сприяє тому, щоб на шахті порушувалися правила безпеки.

21 вересня, інший ювілей – і знову напередодні загинули люди, на шахті ім. Засядько, директор якої входить до партії Ахметова. Фатум, нещастя. Хто винен?

Щедрий киянин

Ахметов зараз – вісь парламенту. Коли депутат Ахметов голосує "За", вірогідність того, що рішення приймуть, складає 95,4% - тобто майже напевно. Якщо депутат Ахметов не голосує за закон – 60% вірогідності, що рішення не пройде. Ахметов ніколи не робить зайвих рухів кнопкою. Також Ахметов, якщо вірити сайту Верховної Ради, жодного разу не давав депутатських запитів, жодного разу не виступав з трибуни.

Він давно вже перестав бути донецьким бізнесменом. Центри прийняття рішень його бізнес-їмперії от-от остаточно переїдуть до столиці. Формально офіс "Систем Кепітел Менеджмент" (СКМ) залишиться в Донецьку, але це лише дань славному бойовому минулому. "Метінвест" – металургійна компанія, яка має стати флагманом для розміщення акцій бізнесу Рината на західних біржах – буде знаходитись у Києві, куди вже переселився ахметівський "Сармат", один із ключових гравців на пивному ринку країни.

На Михайлівську площу переїхав оновлений "мозковий центр" Ахметова – дослідницький центр, який вивчає соціально-економічні запитання, і послугами якого користуються депутати Партії регіонів. Там формують слова, що звучатимуть із уст регіоналів.

Мабуть, після помаранчевої революції Ахметов зрозумів, що силою Київ не взяти, і краще бути щедрим. Зараз ледь не половина випускників суспільних факультетів Києво-Могилянської академії отримують від Ахметова зарплату за те, що розвивають його бізнес – починаючи від політичного та футбольного, закінчуючи металургійним і пивним.

Проте, слід зазначити – поки що російські консультанти та менеджери поза конкуренцією. Під їх впливом СКМ перетворюється на величезну структуру з матеріальної допомоги "бідним" російським піарникам, рекламістам, стратегічним консультантам і т.ін. Вони, подібно до їх колег по СКМ – шахтарів – видають на гору тонни рекламних концепцій, маркетингових стратегій та стратегічних планів. Бюджети в СКМ за російськими мірками чималенькі, але, на відміну від Росії, "освоювати" тут їх напрочуд легше.

Причина такої щедрості до консультантів – бажання Ахметова вдягнути у західні шати свою корпорацію, становий хребет якої становлять морально застарілі підприємства напівсировинного циклу, мастодонти давно минулої індустріальної ери.

Шансон переміг

Фігура Ахметова має філософське значення для України. Ринат символізує собою ідеал шансону, котрий ствердився у своїх поглядах та досяг сяючих висот. Ахметов наочно довів правоту авторів блатної лірики. Його життя можуть записати у свій актив ті, хто хоче довести правоту цинічного світогляду. Ахметов, хоче він вже зараз того чи ні – духовний лідер, "авторитет" – проте, для кого?

Це дивно, адже в Росії свого часу культурний вплив кримінальної культури був значно потужніший. Власне, практично всі закони існування блатного світу були запозичені саме звідти. Ще й досі там зосталося відлуння кримінальної вольниці дев'яностих.

Проте навіть у Російській Федерації не можна знайти прикладів, коли стовідсоткові вихідці з кримінальних угрупувань ставали настільки впливовими бізнесменами, щоб відчувати повну невразливість та диктувати свою волю в державі. Чільне місце у криміналітету там забрала інша, принаймні, не менш жахлива, потвора – КГБ… А в Україні, яка не мала традицій власних спецслужб, криміналітет більш успішно корпоратизувався і леґалізувався у політиці.

Наступний крок Ахметова – це леґітимація на міжнародній арені. Та й там проблем буде мало - західні дипломати й бізнесмени давно вже спасували перед шармом одного з найбагатших підприємців Європи. Вони вихваляються одне перед одним знайомством з Ринатом, шукають зустрічей з ним і готові (за відповідний гонорар) допомогти знайти потрібні "кінці" в ЄС і США.

Справді, ніхто у Європі не має такого обсягу майже феодальної влади – цілий реґіон, який цілком підвладний Ахметову політично й економічно, непоборна фортеця. Справді, цікаво зустрітися з людиною, яка перемогла помаранчеву революцію. 40 років для людини – період розквіту сил, і багато його перемог іще попереду.