Бензин – дзеркало, у яке доводиться дивитися кожному уряду. В цьому дзеркалі видно сутність будь-якої урядової команди і, зокрема, ступінь її популізму.

Віктор Янукович активно взявся за бензиновий ринок. Мабуть, цьому сприяло не тільки його емоційне піднесення від здобуття місця прем'єр-міністра, але й наростаюча турбулентність на цьому соціально важливому сегменті економіки.

Прокляття Тимошенко

На ринку паливно-мастильних матеріалів – знову привид кризи. Ціни на паливо на роздрібному ринку України непохитно трималися до середини липня. Однак ціна на нафту у світі з кожним днем ставала все вище, і запаси нафтотрейдерів, які вони поповнили за невисокими цінами з початку сезону, висихали.

В цих умовах традиційне для кінця літа пожвавлення попиту на паливо (автотуризм, жнива) привели до того, що ринок просто "обвалився".

Так, тривожні звістки з регіонів стали надходити на минулому тижні. Абсолютними рекордсменами за цими показниками стали Донецьк і Крим, де ціна улюбленого для всіх 95-го бензину перевалила за 5 грн.

Однак і в інших регіонах вартість бензину на стелах АЗС день у день ставала усе більшою й більшою.

Адекватної причини росту назвати ніхто не міг. Попередній склад міністерства палива й енергетики просто закривав очі на наростаючі ціни – очевидно, чекаючи своєї відставки (хоча передумови до росту з'явилися набагато раніше).

В цих умовах кожна з двох груп гравців - виробники палива та торгівці - стала дружно кивати одна на одну, намагаючись перекласти відповідальність за зростання цін на чужі плечі.

Винуватих немає

Так, топ-менеджери й представники флагманів вітчизняної нафтопереробки - Кременчуцького й Лисичанського НПЗ - у всьому звинувачують нафтотрейдерів. Мовляв, останні самі створили ажіотажний попит і навмисно "підігріли" ринок.

"У нас - суцільні нулі та збитки. Всі заробітки сьогодні перебувають у роздробі. У цей час нафтотрейдери заробляють по $100 на тонні нафтопродуктів", - скаржиться голова правління ЗАТ "Укртатнафта" (Кременчуцький НПЗ, Полтавська обл.) Сергій Глушко.

У той же час, за словами заступника директори Департаменту по рекламі та PR ТОВ "ТНК-ВР Україна" Ірини Ковальчук, є план, відповідно до якого здійснюються відвантаження, всі обсяги, які були заявлені - забезпечуються.

Однак на ринку зараз іде збільшення попиту на продукцію - трейдери хочуть купити в три рази більше, ніж для них було заплановано виробником, оскільки всі очікують подальшого росту цін і хочуть купити сьогодні дешевше, щоб потім продати дорожче.

"Трейдери штучно розігрівають ринок і створюють спекулятивну хвилю попиту, не підтвердженого реальним споживанням. При цьому відповідальність перекладається на виробника - мовляв, зробили мало. Але за помахом чарівної палички завод не може збільшити обсяги виробництва за один день на 200 тисяч тонн", - відзначила Ковальчук.

У свою чергу, нафтотрейдери у всьому звинувачують світове зростання цін на нафту й "недбалих" переробників. Власники НПЗ, на думку торгівців, левову частину своєї продукції просто експортують і тим самим створюють дефіцит на внутрішньому ринку.

Трейдери кидають в бік нафтопереробників звинувачення в навмисному скороченні виробництва низькооктанових бензинів і появі дефіциту на цей вид палива.

Заводи цього і не приховують. Так, генеральний директор "ТНК-ВР Коммерс" Фелікс Луньов нещодавно повідомив, що Лисичанський нафтопереробний завод (НПЗ, Луганська обл.) найближчим часом планує скоротити виробництво бензину марки А-80 до мінімуму.

За словами топ-менеджера, підприємство вже скоротило виробництво цього виду продукції з 45 тис. тонн на місяць до 15 тис. тонн. Луньов підкреслив, що така ініціатива компанії пов'язана із кращою економікою продажів високооктанових бензинів.

Як стверджують нафтопереробники, кон'юнктура ринку не сприяє їхньому виробництву. Через скасування мит на ввіз нафтопродуктів в Україну в травні 2005 року, набагато вигідніше виробляти високооктанові марки – тільки так можна конкурувати з імпортним паливом.

У той же час експерти ринку, скоріше, дотримуються точки зору нафтоперобників і вважають ціну, встановлену на стелах АЗС, у багатьох випадках завищеною.

Експерти підрахували, що якщо перерахувати нинішні ціни великого опту в роздрібні, то з урахуванням маржі "красна ціна" за літр 95-го українського виробництва складе 4,35 грн, а імпортного 4,71 грн. – аж ніяк не нинішні 5 грн.

Меморандумом по голові

У свою чергу новоспечені міністр палива та енергетики Юрій Бойко і прем'єр-міністр Віктор Янукович вирішили розібратись із цією ситуацією по-своєму. Вони сіли за стіл переговорів з найбільшими гравцями паливного ринку країни з метою підписання з ними "Меморандуму про узгодження дій між Кабміном і нафтотрейдерами".

Першим кроком до реалізації цієї ідеї стала зустріч Бойко із власниками нафтопереробних потужностей країни та власниками 60% автозаправних станцій, у ході якої було розглянуто можливий варіант документу й прийнято ряд "неоднозначних" рішень.

Ці рішення стали першими ластівками до прийдешніх змін - адміністративного регулювання. Так, на зустрічі було ухвалено рішення встановити граничні ціни продажу бензину А-95 на поточний тиждень на рівні 4,7 грн/літр, дизельного палива - 4,10 грн/літр.

"Було проведено розрахунки з урахуванням вхідної ціни на нафту - $475 за тонну, яка на цю декаду практично з усіма законтрактована, що входить ціни на нафтопродукти, і шляхом проведення розрахунків, коректування й звірення з нафтотрейдерами був підписаний протокол наради в міністра палива та енергетики, відповідно до якого на цей тиждень гранична ціна бензину А-95 встановлюється не вище 4,7 грн/літр, а гранична ціна дизельного палива в роздробі - не вище 4,1 грн/літр", - прокоментував ситуацію Юрій Бойко.

У той же час у випадку відмови від таких граничних цін проект домовленості передбачає "силові" заходи: основні постачальники нафтопродуктів України припинять їм відвантаження. От вам і ринкові методи.

Підписання тексту меморандуму було заплановане на вечір понеділка, однак було перенесене на п'ятницю. За офіційною версією, нібито через неготовність остаточного тексту документа.

Однак, як стало відомо від одного з учасників переговорів, нафтовики розуміють, що підписати прийдеться в будь-якому разі, однак хочуть "вибити" хоч якісь пільги й преференції, причому кожний для себе.

Хотілося б нагадати, що подібний досвід роботи з нафтовиками у Віктора Федоровича вже був. Так, на початку червня 2004 року він, будучи прем'єр-міністром уже підписував меморандум з нафтовиками, однак зобов'язаннь перед ними так і не дотримався.

Зокрема, відповідно до підписаного меморандуму, уряд і нафтові компанії повинні були розробити формулу формування вартості палива в Україні залежно від світових цін на нафту.

Передбачалося, що у випадку зниження цін на нафту, ціна на нафтопродукти буде знижуватися теж. Якщо ціна нафти буде зростати, то уряд буде проводити додаткові консультації з компаніями для запобігання цінових сплесків і згладжування підвищення цін за часом.

Ціна на нафту тоді стрімко зросла. Нафтовики проводили активні переговори з урядом про перегляд існуючих і формування нових цін на нафтопродукти у зв'язку з ростом цін на нафту, однак в уряді так їх і не почули.

Як би там не було, нескладно припустити, що існуючі ціни на АЗС протримються максимум до кінця поточного тижня.

І швидше за все, ситуація буде розвиватися по сценарію, написаному ще в далекому 2004 році все тією же командою Віктора Януковича.

Адміністративні методи регулювання схоже все-таки візьмуть гору над ринковими, і не виключено, що ціна буде тією, котру нова команда урядовців буде вважати потрібною, незважаючи на всі внутрішні й зовнішні фактори й тенденції.