У нещасливу дату, 13 серпня, на шахті "Суходольська-Східна" сталася трагедія. В 7:33, імовірно, вибухом газу чи пилової суміші, було зруйновано вентиляційну споруду. За збігом, постраждалих було теж 13, шестеро з них загинули.

Проте це був не єдиний збіг обставин у той день.

Тріумф, якого не було

Неділя, 13 серпня 2006-го, мала стати одним із яскравих епізодів тріумфу Рината Ахметова у його боротьбі за земне щастя.

По-перше, Ахметов того дня збирався помпезно відсвяткувати 70-річчя свого улюбленого дітища – футбольного клубу "Шахтар". Мабуть, важко уявити щось, що займає в душі найбагатшої людини України більше місця, ніж цей футбольний клуб – на нього він тратить десятки мільйонів доларів щорічно. І тому ювілей "Шахтаря" – це мінімум свято регіонального масштабу на Донеччині.

По-друге, за повідомленням "Комерсант-Україна", вранці власник найбільшої в Україні приватної корпорації – "Систем Кепітел Менеджмент" (СКМ) – зробив заяву про один із найважливіших кроків у своєму житті. Він повідомив, що первинний випуск акцій (Initial Public Offer, IPO) компанії "Метінвест-Холдинг", гірничо-металургійної "перлини" в складі СКМ, можливий уже в поточному році.

Значення цієї події простирається далеко за межі Донбасу та навіть України.

Випуск акцій у вільний продаж однією з найбільших фінансово-промислових груп (ФПГ) України – це подія майже світового масштабу. До цього жодна з вітчизняних ФПГ не наважувалася зробити це.

Економічна правда Новини Публікації Колонки Інтерв'ю Спецпроекти Інфокарти Архів Українська правда Життя Європейська правда ТаблоID Помилка 404 Вибачте, такої сторінки не знайдено Error 404. Sorry, the page is not found

Такий крок, перш за все, потребує зовсім інших стандартів роботи: перш за все, значно більшої відкритості інформації про бізнес компанії, її фінансові потоки, про права власності і т.п. – на порядок більшої відкритості, ніж та, до якої звикли вітчизняні великі підприємці. Тому не дивно, що усі вони вже котрий рік говорять про ІРО, але так ніхто і не наважився.

Основна причина цього – інвесторам, які куплять акції, потрібно показувати більш-менш реальний прибуток, реальні доходи. Потрібно відмовитись від деяких схем уникнення оподаткування. Нарешті, потрібно просто "засвітити" реальних власників, показати структуру акціонерного капіталу.

Ні Індустріальний Союз Донбасу, ні "Інтерпайп", ні "Приват" до цього ще не готові. Вони вважають за краще відсиджуватися за анонімністю офшорів, ховати прибутки від оподаткування.

Але Ахметов, мабуть, вирішив і тут стати найпершим. Показати, що кількість його грошей нарешті перейшла в якість, що йому вже нема чого боятися.

По-третє, у той же день Віктор Янукович, ставленик Ахметова у владі, проголосив заяву, за дивним збігом приємну для спонсора своєї партії. Він розповів про намір ініціювати продаж шахт, які займаються видобутком коксівного вугілля, українським металургійним холдингам.

"Найбільший ефект буде, якщо власниками шахт стануть металургійні холдинги. І обов'язково, щоб у цьому ланцюжку були коксохімічні заводи", - сказав Віктор Янукович.

Прем'єр також говорив про можливості створення вертикально інтегрованих холдингових компаній, які мали б замкнутий цикл і власні торгові доми.

Трагічний збіг, але власником шахти "Суходольска-Східна" (яка, до речі, входить до холдингу "Краснодонвугілля", яке видобуває саме коксівне вугілля) є саме металургійний, вертикально інтегрований холдинг "Метінвест" Рината Ахметова. Про ІРО якого за декілька годин після аварії на шахті говорив власник СКМ, якщо вірити "Комерсанту". Холдинг, що має і замкнутий цикл, і власну збутову компанію.

Любителі конспірології можуть подумати про природу зв'язку між цими подіями – все виглядає так, ніби Ахметову захотіли зіпсувати свято. Проте істинна причина трагедії полягає дещо у іншому. Справа у тому, що новітні українські компанії поки що не проголосили найбільшою цінністю людське життя, а не прибуток. І тому важкий спадок, який дістався їм від радянської системи, може стати перепоною для успішного входження до еліти світового бізнесу.

Загиблі за капітал

Так, якщо брати статистику, на вугільних шахтах України за 2005 рік травмовано біля 8 тис. шахтарів (7768), з них смертельно - 157 осіб, в тому числі 27 шахтарів померли від серцево-судинних захворювань. При цьому на шахтах, підпорядкованих Мінвуглепрому України, загинула 131 особа проти 173 в минулому році. В цілому смертельний травматизм знизився на 43 випадки (157 проти 200) або на 21,5% у порівнянні з 2004 роком.

На фоні цього позитивного тренду приватна компанія "Краснодонвугілля" Рината Ахметова називається у аналітичній записці профільного департаменту міністерства з надзвичайних ситуацій серед тих, у яких помічено найбільше зростання смертельного травматизму в Україні: в 2005-му там загинуло 6 чоловік (втричі більше порівняно з 2003-м). За 5 місяців 2006-го травматизм на "Краснодонвугіллі", за повідомленням МНС, продовжив зростати. З урахуванням нещодавньої трагедії, він зросте іще більше.

Нагадаємо, що 2005 і 2006-й роки – період, коли "Краснодонвугілля" знаходилося під управлінням СКМ.

Знову доводиться говорити про збіги, але за період, коли СКМ була хазяйкою на вугільних шахтах "Краснодонвугілля", підприємство втрапило у процес банкрутства, що стало шоком для ринкових аналітиків – про це "УП" вже писала.

Нагадаємо, що 22 червня відносно "Краснодонвугілля" було розпочато процедуру банкрутства у господарському суді Луганська. Експерти були здивовані таким перебігом подій, оскільки підприємство, за їхніми підрахунками, має бути надприбутковим, завдяки сприятливій ринковій кон'юнктурі.

Натомість під керівництвом СКМ збитки лише зростали - на фоні підвищення доходів. А потім сталася судова справа про банкрутство.

На жаль, "УП" так і не отримала пояснень цього факту від СКМ.

Історична довідка. "Краснодонвугілля" було куплено Ахметовим у три етапи. Поки підприємство було державним, з ним активно працювала лояльна до Рината Ахметова компанія "АРС". Вона продавала вугілля та поставляла "Краснодонвугіллю" обладнання. За цей період борги підприємства на момент продажу його контрольного пакету сягнули 637 млн. 246 тис. грн. (не виключено, що левова частка цих боргів належала "особливим" структурам).

Далі, 60% акцій підприємства було продано за 770 млн. грн. – цифра лише на 100 млн. більша за обсяг боргів. Тобто фактично "Краснодонвугілля" було приватизовано за суму, співрозмірну з обсягом заборгованості.

Операцію з продажу підприємства було здійснено Михайлом Чечетовим, тодішнім главою Фонду держмайна (і теперішнім депутатом в партії Рината Ахметова) за тиждень до горезвісного другого туру президентських виборів-2004. Схема продажу "Краснодонвугілля" була дуже схожа з "Криворіжсталлю" – були додаткові умови конкурсу, які усували можливості відкритої конкуренції за пакет акцій.

На останньому етапі - продажу решти 40% - теж був скандал. Акції було реалізовано за розпорядженням Юлії Тимошенко, тодішньої прем'єрки, при демонстративній критиці цього кроку Валентиною Семенюк (голови ФДМУ).

Важко говорити про те, чи існує зв'язок між зовнішньою фінансовою неуспішністю "Краснодонвугілля" і зростанням смертельного травматизму на шахтах цього підприємства.

Скоріш за все, немає. Проте це не означає, що тут немає над чим подумати.

Наприклад, варто порозмірковувати про пріоритети інвестування вітчизняного бізнесу. Всі провідні західні корпорації, які працюють у вугільній галузі, приділяють велику увагу безпеці праці – про їх інвестиції в цю сферу можна прочитати на їх сайтах чи річних звітах у відповідних розділах. (До речі, на сайті СКМ, ІСД ТА "Інтерпайп" такого спеціального розділу немає). Вітчизняний же бізнес дуже полюбляє футбол.

Нещодавно "Шахтар", за повідомленнями ЗМІ, розпочав переговори з одним із найкращих гравців Італії, футбольної країни номер один зараз. Також клуб Ахметова не проти залучити інших недешевих форвардів. "Да, мы действительно сделали вполне конкретное предложение киевскому "Динамо" насчет прямой покупки форварда сборной Украины Артема Милевского. За форварда сборной Украины мы можем заплатить солидную сумму", - каже генеральний директор "Шахтаря" Сергій Палкін в інтерв'ю газеті "Мегаспорт".