Директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Мішель Дюре зробив оптимістичну для України заяву про те, що країни НАТО зацікавлені у продукції українського військово-промислового комплексу.

"Сьогодні майже 11 країн НАТО використовують колишню зброю радянського типу, і вони не збираються відмовлятися від цієї зброї", - сказав Дюре.

За його словами, твердження про те, що при співробітництві або вступі України в альянс національний ВПК буде зруйновано, не відповідає дійсності.

"У будь-яких країнах НАТО сьогодні ринок диктує умови", - сказав Дюре, ще раз підкресливши, що Україна, на його думку, повинна розвивати своє співробітництво з альянсом.

Економічна правда Новини Публікації Колонки Інтерв'ю Спецпроекти Інфокарти Архів Українська правда Життя Європейська правда ТаблоID Помилка 404 Вибачте, такої сторінки не знайдено Error 404. Sorry, the page is not found

Однак речник НАТО водночас дипломатично додав, що "все залежить від маркетингу, бажання українського ВПК знайти можливості в цьому ринку".

Відомо, що вступ до НАТО потенційно є загрозою для українського ВПК, який тісно пов'язаний з Росією. Остання дала зрозуміти, що у випадку вступу України в НАТО її військово-технічне співробітництво з вітчизняними підприємствами оборонного комплексу буде згорнуте.

Як прокоментував "УП" перспективи українського ВПК на ринку країн НАТО секретар комітету з питань нацбезпеки та оборони Верховної Ради минулого скликання Георгій Манчуленко, сама заява Дюре є позитивним сигналом і для України, і для її "оборонки".

"Є всі підстави для тісної співпраці військових комплексів України та країн НАТО, адже український ВПК є досить високотехнологічним", - вважає експерт.

За оцінкою Манчуленка, гарні перспективи мають насамперед вітчизняні розробки протиповітряної оборони, для ракетних військ, технічної розвідки, авіації та космічної галузі.

Більш критичну оцінку нинішнім перспективам української військової продукції дав "УП" президент Центру європейських та трансатлантичних студій Олексій Коломієць.

На його думку, не варто розраховувати на продаж західним країнам техніки радянського взірця.

ІНШІ СТАТТІ "ЕКОНОМІЧНОЇ ПРАВДИ"

Італійська вендетта українських банкірів Податкова хоче стати судом? Зміна влади у "Нафтогазі" Компанія Рината Ахметова збанкрутіла? Безголовість у питанні голови НБУ

"Адже час існування цієї ніші спливає. Саме тому головні споживачі "радянської" продукції – країни-ізгої: Білорусь, Венесуела або Іран", - аргументує Коломієць.

Одночасно експерт зазначає на закритість військових ринків США та ЄС для товарів іззовні.

"Завдяки політиці уряду США закордонні компанії займають лише 1% військового ринку цієї країни.

А у договорі про створення Євросоюзу було оговорено, що ринок озброєння не підпадає під його загальні норми. Лише цього року було зроблено перший крок до створення єдиного військового ринку ЄС", – зауважує Коломієць.

Саме тому президент Центру європейських та трансатлантичних студій зазначає, що перспективи на ринку країн НАТО матиме лише інноваційна військова продукція.

"Обмежувальні заходи США та ЄС фактично закривають шлях на їх ринки української військової продукції старого типу, але одночасно дають перспективи інноваційній військовій техніці", - вважає він.

Однак для цього, за оцінкою Коломійця, необхідна державна підтримка військового дослідницького комплексу, а також часткове роздержавлення (включаючи навіть приватизацію) військових підприємств.

При цьому Олексій Коломієць вважає, що питання насамперед полягає у тому, чи здатний вітчизняний ВПК стати конкурентоспроможнім.

"Для виходу на ринки країн НАТО необхідна узгоджена державна політика, що нарешті визначить пріоритетність окремих галузей оборонки, її цілі, врахує специфіку сучасного ринку озброєнь. А в нас досі культура державного менеджменту перебуває в зародковому стані", – зазначає він.

В свою чергу Георгій Манчуленко теж нагадує приклади, коли через пасивність урядовців країна втрачала вигідні військові контракти.

Однак, на його думку, Україна має гарний військовий менеджмент на рівні керівників військових підприємств, до якого лише треба додати створення цілісної державної програми.