Нещодавно джерела "УП" повідомили, що відносно підприємства "Краснодонвугілля", яке входить до холдингу відомого донецького мільярдера Рината Ахметова, 22 червня розпочато процедуру банкрутства.

У Луганському господарському суді, де ця процедура, власне, і провадиться, цю інформацію "УП" підтвердили.

Звісно, у банкрутстві українського вугільного підприємства немає нічого цікавого.

Але якщо це підприємство експерти вважають прибутковим та стабільним бізнесом, якщо це підприємство з року в рік нарощує продажі, нарешті, якщо це підприємство належить найбагатшій людині країни Рінату Ахметову, входить до його холдингу "Систем Кепітел Менеджмент" (СКМ), на чолі якої стоїть команда високооплачуваних менеджерів, тоді виникає цілком логічне питання.

Що трапилось?

Відшукати відповідь на це питання виявилось справою не з легких. СКМ з понеділка так і не змогла надати "УП" пояснення, що ж відбувається.

Інвестиційна компанія "Керамет-інвест", яку відносять до бізнес-кола групи СКМ, і яка, за твердженням решти співбесідників "УП", має точно знати, що відбувається, також відмовилась від коментарів.

Економічна правда Новини Публікації Колонки Інтерв'ю Спецпроекти Інфокарти Архів Українська правда Життя Європейська правда ТаблоID Помилка 404 Вибачте, такої сторінки не знайдено Error 404. Sorry, the page is not found

Для більшості ж експертів та аналітиків ринку, яким "УП" телефонувало у пошуках коментарів, інформація про справу про банкрутство "Краснодонвугілля" викликала щире здивування.

Здивовані, наприклад, подібним банкрутством у інвестиційній компанії "Конкорд Капітал". Аналітик Євген Черв'яченко стверджує, що не вбачає підстав до банкрутства підприємства, "яке входить у трійку найбільш ефективних видобувних компаній".

Черв'яченко відзначає, що процедуру банкрутства має сенс впроваджувати у кількох випадках. Перш за все, це, власне банкрутство як таке. За інформацією "Конкорд Кепітал", "Краснодонвугілля" має певний обсяг довгострокових та короткострокових боргів: близько 45 та 20 мільйонів доларів відповідно.

Водночас важко розглядати ці суми як непосильні для СКМ. До того ж, СКМ має декілька власних банків, і логічно припустити, що кредитування відбувалося через них.

"Відверто кажучи, я не думаю, що у них є якісь проблеми, - зазначає Черв'яченко, - хіба що є якісь фактори, про які невідомо фондовому ринку". Експерт підкреслює, що у "Краснодонвугілля" є марка, є репутація, запроваджено програму капітальних інвестицій, і взагалі вона характеризується як успішний бізнес.

Економічна правда Новини Публікації Колонки Інтерв'ю Спецпроекти Інфокарти Архів Українська правда Життя Європейська правда ТаблоID Помилка 404 Вибачте, такої сторінки не знайдено Error 404. Sorry, the page is not found

Резонність проведення банкрутства можна було б вгледіти і у випадку, якби "Краснодонвугілля" належала двом власникам, але власник у неї лише один - СКМ. Тож Євген Черв'яченко готовий вгледіти причини банкрутства у якихось внутрішніх процесах, що зараз відбуваються у СКМ.

"Навіщось їм це потрібно, але навіщо - сказати важко. Це більше до юристів питання, аніж до аналітиків", - говорить він.

Аналітик підкреслює, що за нинішніх умов входження компанії "Краснодонвугілля" до холдингу "Метінвест" її банкрутство ще більш дивне.

"До речі, це дуже не схоже на саму СКМ, - говорить Черв'яченко, - Останнім часом вона, навпаки, намагається бути відкритою для ринку".

Аналітик Євген Гребенюк з компанії "Міленіум Капітал" банкрутство "Краснодонвугілля" вважає дивним.

За даними, що їх наводить "Міленіум Капітал", "Краснодонвугілля" рік за роком збільшував обсяги продажу, однак був усе більш збитковим.

Чистий дохід у 2004 році склав 764 млн. гривень, при цьому чистий збиток склав 12.9 млн. гривень. У 2005 році обидві цифри зросли. Дохід склав 1.17 млрд. гривень, а чистий збиток зріс до 93 млн. гривень.

При цьому компанія є основним постачальником коксівного вугілля для коксохімічних підприємств групи СКМ, в першу чергу Авдієвського коксохімічного заводу.

"ЕКОНОМІЧНА ПРАВДА"

Безголовість у питанні голови НБУ "Укрзалізниця" нагодує, щоб заробити ІКЕА іде лісом Ріелтер не винен?

Враховуючи, що коксівне вугілля є найдорожчим з-поміж інших видів вугілля, і до того ж, ціна на нього зростала протягом 2005 року, ситуація із зростаючою збитковістю "Краснодонвугілля" видається щонайменше дивною.

"На мій погляд, однією з причин такої ситуації може бути трансферне ціноутворення (коли власник змушує продавати продукцію за штучно низькими цінами, як правило, щоб уникнути оподаткування – "УП") ).

"Краснодонвугілля" є лише ланкою у вертикально інтегрованому виробничому ланцюгу вугілля-кокс-метал групи СКМ, і тому не виключено, що вугілля в нього закупається по неринковим (заниженим) цінам", - говорить Гребенюк.