Голова правління страхової компанії "АСКА" Олександр Сосис звинуватив Міністерство аграрної політики в неправомочній видачі дотаційних коштів сільгоспвиробникам.

За його словами, система, що передбачає виплату дотацій сільгоспвиробникам тільки за умови страхування врожаю, не працює, тому що Мінагрополітики надає виплати всім, незалежно від страхування врожаю.

"Держава не використовує аграрне страхування як механізм контролю... Дотації видаються всім підряд", - відзначив Сосис.

Як він вважає, держава видає бюджетні кошти з порушенням законодавства, тому що дотації надаються без наявності полісу страхування.

На звинувачення в Мінагрополітики "УП" відповіла начальник відділу кредитування і страхування Марина Тарасова.

За її словами, Олександр Сосис ще у лютому піднімав це питання під час роботи влаштованої МінАПК конференції, де й отримав вичерпну відповідь, як від керівництва міністерства, так і від інших страховиків.

"Справа полягає у тому, що обов’язкове страхування є рамковим законом, який не врахований у держбюджеті, на відміну від Закону "Про державну підтримку сільськогосподарських виробників", - аргументує Марина Тарасова.

Саме тому, за словами експерта, цієї зими МінАПК прийняло тимчасове рішення не вимагати із селянина страхування при видачі дотації, адже державна компенсації реально компенсує лише одну шосту реальних збитків селянина.

Що стосується перспектив агрострахування, то за оцінкою начальника відділу кредитування і страхування МінАПК, державна концепція аграрного страхування лише створюється, на сьогодні працюючи лише у двох пілотних областях.

"А поки державної концепції немає, страховики намагаються обідрати селян, скориставшись їх незахищеністю" - переконана Тарасова.

"Не треба звинувачувати міністерство, що ми не перевіряємо селян, - говорить вона, - КРУ ретельно контролює видачу державних компенсацій. А про якість роботи страховиків свідчить той факт, що 6,4 % селян їм довіряють".

За даними страховиків, в 2005 було застраховано 6,4% посівів озимих. В 2005 страхові внески по полісам аграрного страхування склали 12 млн. 800 тис. гривень.

Як зазначає "УП" консультант з питань страхування та фінансового лізингу Роман Шинкаренко, немає підстав говорити про незаконність постанови МінАПК.

З іншого боку, зазначає консультант, нинішньою зимою внаслідок сильних морозів Кабмін прийняв рішення про підтримку сільгоспвиробників, яка суперечить раніше прийнятій програмі субсидованого страхування, - "внаслідок цього робота страховиків ускладнилася – люди не хочуть страхуватися, бо очікують на державну допомогу".

Виходом, на думку Шинкаренка має стати або збереження дотацій, але без страхових премій, або, за європейським досвідом, виплата тільки за договорами страхування. "Цим самим ми нарешті підготувалися до стандартів СОТ, за якими держава передає частину ризиків страховим компаніям, а також суттєво зменшили б навантаження на бюджет", – зазначає він.

За оцінкою керівника аналітичного відділу консалтингового агентства ААА Марії Колесник, аграрне страхування є прогресивним методом допомоги селу, яке, притому, унеможливлює масові зловживання.

"Взимку в Кабміні розгорілася дискусія про доцільність аграрного страхування, коли Мінекономіки виступало за перевірку доцільності агродотацій, а Мінагрополітики - проти, за видачу субсидій всім аграріям. Між тим, частина аграріїв вже заявила про свої збитки від морозів і лише сніг завадив перевірити, чи насправді вони засіяли землю", - розказує Марія Колесник.

Саме тому аграрне страхування, за оцінкою Колесник, є найоптимальнішим методом боротьби зі зловживаннями.

В усьому світі, зазначає аналітик, роль держави зводиться до інформаційної допомоги селянину – як правильно заключити страхову угоду, врахувавши всі ризики, проведення навчальних семінарів з новацій аграрної справи. І лише в останню чергу - видача початкової матеріальної допомоги.

В Україні ж політика перешкоджає переходу на європейське сприйняття агробізнесу. "Від керівників областей вимагаються звіти про об’єми посівів, просвітницька робота не ведеться", - зауважує Марія Колесник.

Директор компанії "ПроАгро" Микола Верницький вважає, що не варто змішувати бездіяльність фіскальних органів, які не перешкоджають зловживанням сільгоспвиробників, із плюсами та мінусами існуючої схеми видачі дотацій. "Те, що контрольно-ревізійне управління не завжди викриває всі порушення, не означає, що ці порушення не є масовими".

"Аграрне страхування, безперечно, є кроком уперед в розвитку вітчизняного аграрного ринку", - стверджує керівник "ПроАгро". Проте нинішня висока вартість страхування, на думку Верницького, робить його недоступним для більшості селян.

Страховики заявляють, що аграрне страхування є перспективним, однак надзвичайно збитковим видом діяльності. Його збитковість становить близько 140%, і тільки за умови перестрахування своїх ризиків в закордонних компаніях українські можуть здійснювати виплати сільгоспвиробникам.

Як прокоментував "УП" ситуацію президент Ліги страхових організацій України Олександр Філонюк, на сьогодні взаємовідносини між страховими організаціями та фермерами перебувають у процесі формування.

За оцінкою Ліги страхових організацій України, умови вітчизняного аграрного господарства зумовлюють численні ризики, внаслідок чого аграрне страхування досі є збитковим.

В свою чергу, для вдалого поширення культури аграрного кредитування, за оцінкою Філонюка, недостатньо лише внести зміну у відповідні закони: "Країні потрібна насамперед культура сучасного агробізнесу, якої неможливо досягти лише одними законами, але й контролем держави над роботою страхових організації, інформуванням МінАПК фермерів".

Оцінюючи роботу МінАПК у поширенні аграрного страхування, президент Ліги страхових організацій України зазначив, що можна лише сподіватися, що урядовці нарешті перейдуть від розмов до дій. "Кілька останніх років Ліга досить плідно працює із Мінагрополітики у поширенні аграрних кредитів, проте досі наших зусиль було недостатньо" – зазначив він.

Проте, як зазначає консультант з питань страхування та фінансового лізингу Роман Шинкаренко, корінь проблеми також полягає в тому, що вітчизняні страхові програми відстають від європейських аналогів "років на двадцять". "Невідповідність між наборами ризиків, між тарифними ставками призводить до того, що аграрії змушені переплачувати за страхові послуги, що також не додає їм популярності", - зазначає він.