Крісло глави "Нафтогазу України" завжди було варте цілого вагону міністерських портфелів. Відставка Олексія Івченка, оголошена наприкінці минулого тижня, створила чергу охочих зайняти його кабінет на вулиці Богдана Хмельницького.

Пошуки, проведені "Українською правдою", виявили мінімум чотири кандидатури на місце глави "Нафтогазу", хоча, звичайно, цей список не є повний.

Анатолій Попадюк – директор з комерційної діяльності "Нафтогазу України". Вважається креатурою Олексія Івченка і лобістів наповнення владної вертикалі вихідцями з Галичини. Як відомо, на вершині цієї піраміди знаходиться перший заступник глави секретаріату президента Іван Васюник, який нещодавно підвищив свого брата Ігоря до посади першого заступника "Нафтогазу".

У Попадюка повний збіг критеріїв – він земляк Івченка, також народився в Івано-Франківській області (село Раківчик Коломийського району).

Відповідно до бази даних Державної податкової адміністрації, Попадюк був засновником 19 фірм, деякі з яких були ліквідовані за рішенням власника або визнані банкрутом.

Судячи з назв заснованих Попадюком фірм ("Вугілля-південь", "Галич-цукор", "Колос Прикарпаття"), він любив займатися ресурсами.

Валерій Ясюк – перший заступник міністра палива й енергетики. Став ним після того, як Івченко перестав поєднувати цю посаду з керівництвом у "Нафтогазі України". А до цього Ясюк керував державною компанією "Чорноморнафтогаз", що входить у структуру "Нафтогазу".

Пошук по базі даних ДПАУ виявив підозрілий результат: Валерій Ясюк був засновником... приватної фірми, яка мала таку ж назву. Тобто, керуючи ДАК "Чорноморнафтогаз", він був також засновником товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморнафтогаз".

Ясюка пов'язують близькі стосунки з почесним президентом "Чорноморнафтогазу" Ігорем Франчуком, керівником фракції "Наша Україна" Миколою Мартиненком і главою "Ощадбанку" Олександром Морозовим.

Олександр Третьяков – колишній перший помічник президента України. Він серйозно зацікавлений у контролі над "Нафтогазом". При цьому далеко не факт, що Третьяков розраховує сам очолити цю компанію. Йому простіше залишитися найближчі п'ять років депутатом, а НАКом міг би керувати хтось із його друзів.

Не далекий для екс-правої руки Ющенка той же Ігор Воронін, який є куратором в "Нафтогазі" схеми роботи "РосУкрЕнерго". Рік тому Третьяков врятував його від арешту, який готував глава СБУ Турчинов.

Крім того, суміжну з "Нафтогазом" структуру (НАК "Надра України") очолює Володимир Каретко. А Оксана Каретко колись була компаньйоном Третьякова в нафтофірмі "ТМК".

Олександр Болкісєв – виконуючий обов'язки глави "Нафтогазу". Цієї середу Олексій Івченко підписав свій останній наказ на колишній роботі – про те, що тимчасово виконувати його обов'язки буде саме Болкісєв.

Болкісєв є креатурою міністра палива й енергетики Івана Плачкова. До останніх подій він був гендиректором нафтогазівської дочки "Газ України".

Відповідно до бази даних податкової, Болкісєв є співзасновником відомої страхової фірми "Інкомстрах", ТОВ "Енергетичні проекти – Інтернешнл консалтинг" і ЗАТ "Браво ТДМ" (іншим засновником цієї фірми є гастроном "Морозовський", що знаходиться в центрі Києва, на розі вулиць Володимирська і Льва Толстого).

"Нафтогаз" проти "РосУкрЕнерго"?

Оскільки Болкісєв хоч і тимчасово, але вже знаходиться біля керма "Нафтогазу", це підвищує його шанси на постійній основі очолити найбагатшу державну компанію.

Спроба "Української правди" розібратися у фігурі Болкісєва привела до парадоксу – з одного боку, він керує "Нафтогазом", а з іншого, він є затятим супротивником "РосУкрЕнерго", який зараз є головним партнером "Нафтогазу".

До нас у руки потрапило інтерв'ю Болкісєва, яке він дав наприкінці квітня британському журналістові Саймону Пірані для профільного видання "Gas Matters". У той час Болкісєв ще керував "Газом України".

Наприклад, Болкісєв не задоволений газовими угодами з Росією, підписаними вночі 4 січня тоді ще його начальником Івченком.

"По-моєму, це спірне рішення, тому що $95 за тисячу кубометрів газу – це пільгова ціна, і вона швидко і неминуче закінчиться, і знову ми опинимося перед фактом, що нас шантажують ціною. Я не знаю, як ви про це напишете, я просто говорю свою точку зору", - відзначив Болкісєв під час інтерв'ю.

Далі він озвучив ті ж застереження, які уже не раз озвучувалися в пресі. За словами Болкісєва, пройде ще кілька місяців або півроку, і ціна в $95 знову стане предметом обговорення. Врешті-решт її знову доведеться коригувати.

А ще потенційному кандидатові в керівники "Нафтогазу" украй не подобається "Укргазенерго" – спільне підприємство, створене для постачань російсько-туркменського газу в Україну.

"У мене як у директора "Газ України" (я не буду говорити про позиції "Нафтогазу"), крім роздратування, "Укргазенерго" нічого не викликає", - сказав Болкісєв, що при всьому своєму критицизмі є членом наглядової ради "Укргазенерго".

На його думку, неправильно виводити на власний ринок компанію, яка не є цілком національною, а знаходиться під управлінням російської сторони.

"Укргазенерго" - природно, на мій погляд - вона не потрібна для України. Це вимушені заходи, компроміс, який нам може боком вийти, згодом... Я вважаю, що ця ситуація веде до втрати власного внутрішнього ринку для "Нафтогазу", - відзначив Болкісєв.

Він також вважає, що, якщо будуть розвиватися тенденції, прописані в січневій угоді, то НАК може забути про газовий сектор – оскільки всі платоспроможні клієнти будуть віддані компанії з російськими коренями.

На думку Болкісєва, газову проблему варто вирішити на рівні урядів. І вже, якщо Україні все одно доведеться купувати газ за ринковими цінами, то варто виторгувати для цього перехідний період.

"Ми прийдемо до того, що все одно рано чи пізно будемо купувати газ за ринковими цінами. Але для "Нафтогазу" неперспективно робити це, не маючи ні перехідного періоду, ні власного ринку платоспроможних споживачів".

Болкісєв також впевнений, що багато чого залежить від того, хто буде прем'єром.

"Якщо це буде Тимошенко, тоді вона буде наполягати на наступному варіанті розвитку: ми повинні повернутися до ситуації до 4-го січня, підписати міжурядовий протокол на 2006-ий рік, у ньому зафіксувати нові ціни, нехай вони будуть не $50, і новий тариф на транспортування", - говорить Болкісєв.

"І якщо це буде $95, тоді тариф на транспорт тисячі кубометрів на 100 км повинен бути $2.08. Це тільки моє припущення. При цьому, ми говоримо Росії, "так, ми розуміємо, що ми повинні переходити на ринкові ціни, та в нас є міжурядова угода до 2013 року, і ми маємо право на перехідний період", - додав він.

Альтернативою цьому, вважає Болкісєв, буде поглиблення кризи: "Інакше буде збільшуватися пресинг по лінії "Укргазенерго". Росія просто відріже нам всі інші джерела – я маю на увазі Туркменістан – і буде перешкоджати будь-яким нашим проектам - по іранському газу, по зрідженому газу".

"Це буде не найкращий варіант – просто економічної залежності від Росії", - сказав Болкісєв.