Напередодні президентських виборів спостерігається підвищена активність фінансово-промислових груп у сфері перерозподілу держвласності, а також формування контролю в найбільш привабливих сегментах українського ринку.

Активними учасниками приватизаційного процесу є донецькі і дніпропетровські ФПГ: System Capital Management (Донецьк) – лідер Ринат Ахметов, корпорація "Інтерпайп" (Дніпропетровськ) – лідер Віктор Пінчук, донецька корпорація "ІСД", дніпропетровська група "Приват", а також харківська "Укрсиб" на чолі з Олександром Ярославським.

Найбільш емоційними гравцями, для яких купівля держактивів, які виставлені на приватизацію, становить особливо важливий сенс їхнього життя, є перші два учасники списку: групи Рината Ахметова і Віктора Пінчука. При цьому вони уже встигли заявити про створення спільного консорціуму "Інвестиційно – металургійний союз" (ІМС) з головним офісом у Дніпропетровську.

Група Олександра Ярославського також бере участь у цьому альянсі, але як розподілені повноваження претендентів (їхні права й обов'язки) поки невідомо. Офіційно заявлена при створенні мета ІМС - інвестування промислового і банківського капіталу в корпоративні права і виробничу діяльність промислових підприємств металургійної і гірничо-металургійної галузі.

Фактор об'єднання конкуруючих сил змушує переосмислити не тільки економічні, але й політичні кроки, а також координацію їх дій особливо в переддень президентських виборів.

При правильному підході навіть тимчасова консолідація адміністративних і фінансових ресурсів учасників консорціуму дасть можливість витягти максимум спільних дивідендів. Створення хоч і тимчасового компромісу між провідними гравцями ринку є важливим політичним кроком президента.

Подібний компроміс щодо приватизації ще одного об'єкта - ДАК "Укррудпром" президент уже створив. При цьому були враховані побажання головних учасників ринку. Підприємства, які входять до структури "Укррудпрому" зможуть продаватися окремо.

У більш віддаленій перспективі задекларовані консорціумом наміри можуть бути змінені, а контроль над підприємствами, придбаними в ході приватизації, може бути перерозподілений між його учасниками. До такої думки схиляється велика частина аналітиків. При цьому найбільший вплив у консорціумі одержить той, у кого буде найсильніший адміністративний ресурс після виборів.

Прикладом того можуть бути раніше створювані об'єднання: консорціум "Металургія" (симбіоз Суркіса-Медведчука і російського бізнесмена Григоришина), а також об'єднання структур Чубайса, Григоришина і Пінчука, яке не відбулося в листопаді 2003 року.

Активність нинішніх учасників приватизаційного буму підкріплена діями Фонду держмайна України, який досить оперативно взявся за розробку умов приватизації тієї ж "Криворіжсталі", підтвердженням чого можуть бути заяви керівника приватизаційного відомства Михайла Чечетова про наміри запустити конкурс із продажу вже в травні, додавши, що ФДМ грає на випередження.

Коментуючи ситуацію з приватизацією, глава ФДМ сказав: "Ніхто не зацікавлений у приході на "Криворіжсталь" шарлатана або групи пройдисвітів, які знищать підприємство. Навпаки, ми хочемо, щоб покупець забезпечив підприємству перспективу розвитку і, як каже прем'єр-міністр, "включив другу космічну швидкість".

"Що стосується переваг резидентам чи нерезидентам, можу сказати, що наше законодавство не обмежує прихід іноземних інвесторів і правила гри у нас однакові для усіх. Але як патріот, звичайно, хочу, щоб виграли наші" - додав він.

Питання "наші чи ваші" дійсно стоїть гостро. У травні остаточно підтвердила свої наміри брати участь у приватизації "Криворіжсталі" російська група "Сєвєрсталь". Про це повідомив управляючий директор банку "Citigroup Global Markets" по Росії і СНД Іраклій Мтібелішвілі. За його словами, Citigroup планує представляти інтереси "Сєвєрсталі" у конкурсі, про що вже направлено відповідне повідомлення голові Фонду державного майна України Михайлові Чечетову.

Підтвердив інформацію про інтерес росіян до українського підприємства і керівник "Сєвєрсталь-груп" Анатолій Мордашов. За його словами, "Сєвєрсталь" бачить перспективу збільшення виробництва на "Криворіжсталі" до 10 мільйонів тонн сталі на рік. Крім того, відзначив Мордашов, наразі компанія проводить активні консультації з українськими партнерами щодо спільної участі у приватизації меткомбінату.

Хто ж може бути українським партнером для "Сєвєрсталь"? Раніше заявлялося, що росіяни будуть співробітничати в цьому питанні з "Інтерпайпом" і, ймовірно, з найбільшим світовим виробником сталі Arcelor. Інформацію про відповідні переговори і консультації підтверджували джерела в урядових колах обох країн. Але гра на два фронти ризикована для групи Пінчука. Тому, слід думати, що росіяни задіють більш дієві важелі впливу на приватизацію в Україні. Швидше за все, це буде приватна бесіда двох президентів.

Експерти вже зараз прогнозують скандальність майбутнього конкурсу. Адже, на покупку підприємства крім росіян претендують також індуси. Намір купити державний пакет акцій "Криворіжсталі" озвучила індійська Tata Steel, що входить у міжнародний холдинг Tata Group.

Як заявив раніше член ради директорів Tata Steel Раджив Мукерджі, ця компанія готова інвестувати в Україну близько $1 мільярда. Він додав, що ці гроші можуть бути витрачені як на придбання однієї "Криворіжсталі", якщо це буде відповідати її реальній вартості, так і на покупку інших металургійних компаній. Втім, Мукерджі обмовився, що остаточне рішення Tata Steel ухвалить після оголошення умов приватизації "Криворіжсталі".

Доходи кожної з цих двох компаній навіть вище, ніж у створеного консорціуму, однак фінансова вага в приватизації українських підприємств - фактор далеко не основний. Не менше значення зіграє і "політична складова".

Вплив двох найбільших українських бізнесменів якщо і не дозволить захистити вітчизняний ринок від експансії закордонних гравців, то, принаймні, змусить їх рахуватися з інтересами українських візаві.

У перших числах лютого, у Москві пройшов великий форум "Сталь країн СНД і Східної Європи". Українські тенденції були виділені в окрему його сесію і привернули увагу абсолютно всіх гостей, серед яких було багато представників гігантів сталевої індустрії.

Виявилося, що деякі з них дуже добре інформовані про приватизацію "Криворіжсталі", "Укррудпрома", Криворізького ГЗК окислених руд і вугільних холдингів. І про те, що президентські вибори в нашій країні мають відбутися в поточному році.

Зростання цін на готовий прокат і металургійну сировину став каталізатором інтеграційних процесів у галузі і, безумовно, причиною підвищення уваги до усіх тих, хто заробляє на цьому гроші. І якось дуже вдало збіглося те, що в Україні саме в цей час готуються до продажу флагмани галузі.

У цій ситуації перед українською владою, у тому числі, приватизаційним відомством, буде стояти непросте завдання. Потрібно так сформувати умови конкурсу й організувати його проведення, щоб, з одного боку, не допустити до участі в ньому потенційно сильних, але небажаних покупців, а з іншого, — забезпечити перемогу погодженому "нагорі" покупцеві.

Тому, заявлена керівником ФДМ гра на випередження не що інше, як підтвердження того, що всі стадії конкурсу повинні пройти у максимально стислий термін і позбавити неугодних опонентів можливості заперечити кожну з названих стадій у суді.

При цьому, президентові знову необхідно буде домогтися компромісу, але вже на зовнішньополітичному просторі, зберігши імідж України, як країни демократичної, чесної і порядної. Цей фактор може виявитися більш ніж значимим, особливо в переддень президентських виборів.

З огляду на політичну значимість останнього фактора, як видно, незалежно від намірів гравців, президенту необхідно буде заздалегідь погодити з кожним гравцем процедуру перерозподілу приватизаційних фішок, щоб не було скривджених або обділених. Тому, поки гравці опановують мистецтво приватизаційного бою, погоджуючи стратегію і тактику боротьби, ФДМ упритул зайнявся розробкою умов і правил проведення приватизаційної гри, з огляду на побажання куратора.

Варто підкреслити, що "Криворіжсталь", не тільки належить до числа інвестиційно привабливих об'єктів і вигідно виділяється на їхньому тлі усіма своїми виробничими й фінансовими показниками. Вона також є вкрай значущим пунктом у диспозиції основних фінансово-промислових груп у вітчизняному гірничо-металургійному комплексі.

Донедавна основний конфлікт у галузі полягав у тому, що більшість меткомбінатів, коксохімів і вуглевидобувних підприємств контролювали донецькі ФПГ (ІСД, СКМ та АРС), а сировинна база – гірничо-збагачувальні комбінати – залишалася під контролем групи "Приват".

При цьому за минулий рік дніпропетровська ФПГ так і не змогла освоїти металургійний вектор – донецька корпорація "ІСД" обійшла "Приват" у конкурсі на меткомбінат імені Дзержинського і метзавод імені Петровського.

Не меншу потребу в "Криворіжсталі" відчуває і корпорація "Інтерпайп". Завдяки меткомбінату корпорація одержить надійне джерело постачань штрипсу для свого великого трубного виробництва.

"Плацдарм" для закріплення на "Криворіжсталі" вітчизняними бізнес-групами вже створено. Зокрема, 70% продукції реалізує компанія Leman Commodities S.A., близька до Рината Ахметова, 30% - корпорація "Інтерпайп" Віктора Пінчука.

Консорціум "Інвестиційно-металургійний союз", створюваний двома бізнес-групами, аналітики вважають найбільше ймовірним претендентом на держпакет "Криворіжсталі". Серед українських компаній реальні конкуренти консорціуму навряд чи знайдуться, тому перешкодити ІМС закріпитися на "Криворіжсталі" може тільки участь у конкурсі зацікавлених у покупці комбінату іноземних компаній - російської "Сєвєрсталі" та індійської Tata Steel.

Аналітики припускають, що участь "Сєвєрсталі" у приватизації підприємства буде залежати від урядових домовленостей між Україною й Росією.

Серед списку підприємств, про приватизацію яких уже заявлено у ФДМ, і на які орієнтований створений бізнес-групами альянс, крім "Криворіжсталі", що виробляє близько 20% вітчизняного ринку металовиробів, також присутні підприємства, пов'язані технологічним ланцюгом: "Укррудпром" і "Павлоградвугілля".

До складу "Укррудпрому" входить 10 гірничодобувних підприємств, що постачають металургійні комбінати залізорудною сировиною (концентрат і окатиші). "Павлоградвугілля" представлене 10 шахтами, двома вуглезбагачувальними фабриками, 11 дочірніми підприємствами компанії (ВАТ), що займаються обслуговуванням і збутом, 11 структурними підрозділами, а також майном самої компанії "Павлоградвугілля".

Зацікавлені в розширенні видобутку вугілля для коксування великі українські меткомбінати і, знову ж, "Криворіжсталь", що має власне коксохімічне виробництво і договір про стратегічне партнерство із шахтарями. Очевидно, усі ці компанії, одержавши контроль над "Павлоградвугіллям", змогли б запропонувати свій спосіб залучення шахт Західного Донбасу в який-небудь із варіантів вертикальної інтеграції, без якої рентабельність видобутку вугілля в цьому регіоні буде і далі залишатися збитковою.

Важлива роль внутрішнього каталізатора процесів інтеграції у вітчизняному гірничо-металургійному комплексі відведена саме створенню консорціуму "Інвестиційно-металургійного союзу". Альянс Віктора Пінчука й Рината Ахметова ставить інші бізнес-групи, що працюють на металургійному ринку, перед непростим питанням - як і з ким працювати далі.

Варіантів може бути декілька - від вироблення нових "правил гри" у ціноутворенні й постачанні сировини на меткомбінати до відходу з ринку і "перекваліфікації" на інші галузі.

До останнього варіанту, схоже, уже зараз схиляється власник групи "Укрсиб" Олександр Ярославський. Як стало відомо, СКМ Рината Ахметова купує пов'язане з Укрсиббанком ТОВ "Артанік", що володіє 35,74% акцій Північного ГЗК. Залишається тільки дочекатися, як відреагують на "нові порядки" інші великі металургійні ФПГ - донецька корпорація "ІСД" і дніпропетровська група "Приват". Про відхід із ринку, судячи зі значних активів цих бізнес-груп, навряд чи може йти мова.

Група "Приват" і ряд інших фінансово-промислових груп, що раніше активно включалися в боротьбу за об'єкти приватизації, врахували нинішню ситуацію і зайняли позицію спостерігачів. Такий підхід може виявитися єдино правильним у даний момент, адже боротьба не завжди буває виправданою.

Зосередивши свої інтелектуальні й грошові ресурси в менш значимих, але таких, що мають великий потенціал свого розвитку галузях, пасивні учасники нинішнього процесу в майбутньому тільки виграють.

Приватівці, відчувши поразку в боротьбі за металургійні об'єкти, стали шукати застосування своїх інвестиційних ресурсів в інших галузях.

Нещодавно було заявлено про купівлю групою "Приват" контрольного пакету акцій ВАТ "Лисичанська сода" - монополіст на ринку виробництва харчової соди в Україні. Приватбанк активно виходить на зовнішній ринок запозичень, випускаючи облігації зовнішньої позики, а також розробляє механізми роботи з іншими ліквідними й фінансовими інструментами, що приносять прибуток.

Група Суркіса-Медведчука, нагромадивши раніше певний фінансово-економічний потенціал, зараз активно включилися в політичну боротьбу, що також може виявитися найбільш виправданою стратегією в переддень президентських виборів. Схоже, есдеки навчилися розрізняти часи, періоди й миттєвості.

Довідка. ВАТ "Криворіжсталь" - найбільший в Україні виробник металургійної продукції. У 2003 році чисті прибутки комбінату виросли на 25% - до 7,533 млрд. грн. "Криворіжсталь" спеціалізується на виробництві сталі, готового прокату, чавуну, агломерату й інших видів металургійної продукції. До 90% продукції комбінат постачає на експорт.

Довідка. У ДАК "Укррудпром" входить 10 гірничодобувних підприємств. Майно п'яти з них цілком передано в статутний фонд компанії (Криворізький державний залізорудний комбінат, Докучаєвський державний флюсодоломитний комбінат, Новотроїцьке рудоуправління, Балаклавське державне рудоуправління імені Горького і державне промислово-виробниче підприємство "Кривбасвибухпром").

Пакети акцій ще п'яти підприємств передані в статутний фонд компанії частково (ГЗК "Суха Балка" - 25,1% акцій, Південний ГЗК - 25,78%, Центральний ГЗК, Північний і Інгулецький ГЗК - по 50%+1 акція).

Довідка. У статутний фонд "Павлоградвугілля" увійшло майно 10 шахт, двох вуглезбагачувальних фабрик, 11 дочірніх підприємств компанії (ВАТ), що займаються обслуговуванням і збутом, 11 структурних підрозділів, а також майно самої компанії "Павлоградвугілля". "Павлоградвугілля" видобуває близько 14% загального обсягу видобутку вугілля в Україні. Запаси вугілля підприємства складають 1,137 млрд. тонн, загальні запаси вугілля на родовищі, на якому працює компанія, - 14,5 млрд. тонн.

Автор: Олег Буртовий, провідний аналітик ЗАТ "Атланта Капітал"