В Україні розпочато новий етап приватизації та реприватизації

Відставка голови Фонду держмайна Олександра Бондаря викликала масу пересудів та версій. Керівник приватизаційного відомства - одна з ключових фігур у процесі української приватизації. Пан Бондар перестав задовольняти інтересам великих вітчизняних фінансово-політичних груп і змушений був залишити посаду, вважають аналітики. Проте головою Фонду держмайна були незадоволені не тільки в Україні, але й на Заході: за останні роки ФДМ став могутнім інструментом, що перешкоджає проникненню в Україну західних транснаціональних корпорацій. Новому голові Фонду буде складно не повторити помилок Олександра Бондаря: він заздалегідь поставлений у такі рамки, у межах яких баланс між інтересами декількох великих гравців стає альфою й омегою його існування в даній ролі.

Голова Фонду держмайна України Олександр Бондар подав у відставку минулої п’ятниці, 28 лютого. Наступного дня перший віце-прем'єр-міністр України Микола Азаров, коментуючи причини такого рішення, заявив про незадовільну оцінку діяльності ФДМ, даної урядом: "За всі роки приватизації вона не стала інструментом прискорення економіки і не відповідала фіскальним цілям, поповнивши бюджет усього на 6 млрд. грн.", - був категоричний перший віце-прем'єр. При цьому він відзначив, що Кабмін запропонує президенту кандидатуру нового голови Фонду, виходячи з принципів "професійності, відданості справі та інтересам України".

За цими словами, на думку аналітиків, криється жорстка боротьба за встановлення контролю над приватизаційними процесами в Україні, що вступають у нову стадію. Деякі сигнали, які дозволяють припустити, що Олександр Бондар може незабаром залишити крісло голови ФДМ, надходили порівняно давно.

Уже саме те, що колишній голова Фонду держмайна посідав цю посаду з 1998 року є свого роду рекордом по виживанню серед вітчизняної чиновницької еліти. З огляду на претензії великих олігархічних груп на перспективні сегменти вітчизняної економіки, пану Бондарю було складно втриматись на рівновіддаленій відстані від головних ФПГ.

Правда, протягом останньої парламентської виборчої компанії, коли циркуляція традиційних чуток про відставку керівника ФДМУ посилилась, Бондар зрадив своїй аполітичності і був зареєстрований у виборчому списку Партії Зелених. Після виборів-2002 політична конфігурація в Україні видозмінилася, і посада голови Фонду держмайна стала однієї з позицій у торзі за владні посади між представниками парламентської більшості. Незважаючи на це керівникові приватизаційного відомства вдалося протриматися на своїй посаді майже рік, що проте не врятувало його після призначення нового складу Кабінету Міністрів.

Як вже раніше писав "Контекст", наприкінці минулого року президент Кучма різко розкритикував Олександра Бондаря, що було сприйнято багатьма як знак прийдешніх змін у ФДМ. Кадрові зміни у Фонді дійсно почалися, але через два місяці після резонансних заяв голови держави...

У грудні 2002 року крісло, звільнене нині Бондарем, номінально перейшло під контроль депутатської групи "Демократичні ініціативи", що входить у більшість у ВР і очолюваної Степаном Гавришем. Саме цій групі поки що не вдалося домогтися призначення свого ставленика на посаду голови ФДМ. Утім, деякі аналітики не виключають, що група Гавриша спробує досягти мети зараз, cкориставшись кон'юнктурою моменту. Проте експерти вважають, що шанси "Демініціатив" отримати заповітну "нагороду" як і раніше не високі.

На думку спостерігачів, набагато більші надії мають підставу представники двох найбільш міцних на сьогодні фінансово-промислових груп України - київської в особі СДПУ (о) і донецької. Про те, що процес "кастингу" на посаду головного розпорядника приватизаційних процесів у самому розпалі, свідчить той факт, що вже сьогодні в адміністрації президента розглядають можливість призначення на цікавлячу багатьох сильних світу цього посаду одного з претендентів.

Зокрема, за даними інтернет-сайту www.podrobnosti.com.ua, в АП знаходиться подання на затвердження на посаді голови Фонду держмайна народного депутата України, члена фракції СДПУ (о), члена Колегії ФДМ Володимира Заплатинського. Про це повідомило інформоване джерело "Подробиць", близьке до Кабінету Міністрів.

Утім, низка аналітиків вважає, що на цю посаду може претендувати і нинішній перший заступник Олександра Бондаря - Михайло Чечетов. Як відзначають експерти "Контексту", пан Чечетов не помічений у зв'язках із тією чи іншою ФПГ -принаймні, публічних.

Говорячи про причини відставки Олександра Бондаря, експерти сходяться в думці, що мотиви відставки Бондаря варто розглядати з урахуванням, по-перше, політичних, і, по-друге, економічних або професійних факторів. При цьому деякі аналітики, зокрема, директор Центру дослідження політичних процесів "Експерт" Кость Бондаренко, вважає, що Бондаря замінили з об'єктивних причин. "Він "товаришував" саме з тією політичною командою, що у той чи інший час ходила у фаворитах президента", - відзначив пан Бондаренко в коментарі "Контексту". Останнім часом спостерігачі відзначали інтенсивні контакти Бондаря зі СДПУ (о), що, природно, не влаштовувало конкурентів цієї ФПГ.

Окреслюючи коло ймовірних претендентів, пан Бондаренко не виключає і приходу на посаду голови ФДМ Володимира Ланового, що раніше вже обіймав цю посаду. В якості майбутнього голови Фонду, за даними аналітика, фігурує також ім'я одного з радників прем'єра Януковича. При цьому говорити про те, хто стоїть за відставкою Олександра Бондаря, поки що рано, вважає політолог: спочатку потрібно дочекатися призначення його спадкоємця. Кость Бондаренко не виключив, що прихід нового керівника Фонду може призвести до скасування деяких рішень колишнього керівництва і покласти початок перерозподілу власності.

Політолог Віктор Небоженко вважає, що саме призначення Бондаря головою ФДМ свого часу стало першим політичним кроком у сфері приватизації в Україні. "Бондар витратив кілька років, щоб довести свою рівновіддаленість від усіх політичних сил", - наголосив аналітик у коментарі "Контексту". Утім, пан Небоженко вважає, що Олександру Бондарю все-таки не вдалося утримати баланс. Тому, на його думку, "не дивно, що зняття Бондаря проходить із політичних мотивів, а не з економічних". "Говорити про те, що ФДМУ міг би зробити щось більше в приватизації - важко", - вважає політолог.

Експерт відзначив більш вагому проблему, що стосується діяльності голови Фонду держмайна. Міжнародні структури, скажімо, FATF пред'являють до України серйозні претензії. Могутні західні транснаціональні корпорації не в останню чергу через процедурні складнощі не можуть брати участі у приватизаційних процесах в Україні. Для ФДМ важливо не тільки дотриматися нейтралітету у відношенні тієї чи іншої вітчизняної ФПГ, але й дати відповідь щодо претензій західних компаній, вважає політолог.

Віктор Небоженко вважає, що ТНК здатні заплатити за українські об'єкти "величезні гроші, що роблять будь-який тендер за участю національних корпорацій безглуздим". Це, на його думку, і є фундаментальною проблемою Фонду: він фактично виступає в ролі "захисника" вітчизняного бізнесу від проникнення в Україну ТНК.

Тому Віктор Небоженко, вважає, що зміну Олександра Бондаря можна назвати деяким косметичним ремонтом, що зараз проводиться у всіх політико-економічних структурах у зв'язку з могутнім тиском Заходу й Росії.

Беручи до уваги сказане, стверджувати , що після відставки Олександра Бондаря різко зміняться методи проведення приватизаційних тендерів, було б передчасним. Про це ж заявила сьогодні голова спеціальної комісії ВР із питань приватизації Валентина Семенюк, що назвала пана Бондаря "цапом-відбувайлом". Заяву Бондаря з проханням про відставку поки не задоволено. Проте у спостерігачів майже не виникає сумнівів у тому, що при наявності політичної волі в невідомих ініціаторів пертурбацій у ФДМ необхідна "віза" під заявою з'явиться вже незабаром...