Відома дата "судного дня" української економіки: 14 лютого у Парижі буде оголошена відповідь на питання - чи буде збережений і розширений режим "контрзаходів", вжитих проти України Групою по боротьбі з відмиванням "брудних" грошей FATF (Financial Action Task Force).

Рішення буде ухвалене після пленарного засідання цієї організації, яке відбудеться з 11 по 14 лютого. На думку вітчизняних і західних експертів, навряд чи вердикт цієї групи виявиться таким, яким його хотіли б бачити у Кабміні Віктора Януковича.

За офіційною інформацією FATF, під час паризького засідання будуть розглянуті дві центральні теми: нові методи боротьби з відмиванням грошей, фінансуванням терористів і звіт про боротьбу з відмиванням грошей у країнах і територіях, що не співпрацюють із FATF. Імовірно, у рамках даного звіту і відбудуться консультації про можливість зміни режиму чи контрзаходів припиненню їхньої дії стосовно України.

Про серйозність цього питання для України свідчить склад делегації, що прибула у вівторок у французьку столицю. Делегацію очолив перший віце-прем'єр Микола Азаров, до її складу ввійшла майже вся "важка прозахідна" артилерія" вітчизняної дипломатії. Зокрема, переконувати FATF будуть держсекретар МЗС Олександр Чалий і відповідальний за даний напрямок у Нацбанку Олександр Бережний.

Чалий, нагадаємо, вважається прихильником західного вектора української зовнішньої політики, в його активі - добрі стосунки з багатьма високопоставленими представниками Європи і США. У свою чергу, пан Бережний, нещодавно звільнений з посади керівника Департаменту фінмоніторингу Міністерства фінансів після приходу до фінансового відомства Миколи Азарова, залишився одним із кураторів "антивідмивальних" зусиль України.

Після відставки, необхідність якої офіційно пояснили введенням санкцій FATF наприкінці грудня, а неофіційно - бажанням першого віце-прем'єра Миколи Азарова домогтися більш повного контролю над Держфінмоніторингом, Бережний недовго залишався без роботи. Практично відразу він очолив групу радників голови НБУ, а потім був призначений ще і начальником управління по боротьбі з відмиванням "брудних" грошей Національного банку. Саме з приходом на Інститутську цього фахівця пов'язують активізацію зусиль НБУ по боротьбі з відмиванням грошей.

Окрім того, у складі делегації присутні новий керівник Держдепартаменту фінансового моніторингу Сергій Гуржий і Андрій Кравець, голова департаменту міжнародних зв'язків Національного банку.

Гуржий, тільки три дні назад призначений головою Держфінмоніторингу і держсекретарем Мінфіну, - вже четвертий високопоставлений керівник Державної податкової адміністрації, що пішов за паном Азаровим у Міністерство фінансів. Спеціально "під нього" у Мінфіні ввели третю посаду державного секретаря.

Нагадаємо, аналогічні посади обіймають також колишній перший заступник Азарова по ДПАУ Федір Ярошенко та Анатолій Максюта. Варто додати, що останнім часом у Держфінмоніторинг із податкової міліції перейшли Віктор Жминько (заступник керівника департаменту) та Валерій Дієсперов (перший заступник): раніше відповідно керівник управління головкому податкової міліції й начальник київського управління податкової міліції.

Саме згадані кадрові перестановки, точніше їх наслідки, можуть стати однією з провідних причин можливої відмови FATF призупинити санкції. Захід побоюється, що Держфінмоніторинг може бути використаний у боротьбі з політичними опонентами нинішньої київської влади. Втім, за словами посла США в Україні Карлоса Паскуаля Микола Азаров під час особистої зустрічі з ним пообіцяв, що департамент буде займатися тільки боротьбою з відмиванням грошей.

Проте президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко в інтерв'ю агентству "Українські новини" заявив, що політична залежність Департаменту фінмоніторингу - одна з проблем, через яку позиція Заходу щодо цієї частини санкцій дуже міцна.

Повертаючись до поїздки представників українського уряду у Париж, варто відзначити, що делегація прибула у французьку столицю за день до відкриття сесії FATF. Проте Україна не є членом групи FATF і не може брати участь у засіданні. Так що ця поїздка, за словами представника Кабінету Міністрів, має "робочий" статус.

Що ж стосується прогнозованих результатів візиту, то можливі два варіанти: або Україну виключать із режиму контрзаходів, але при цьому вона залишається у "чорному" списку цієї організації ще якийсь час, або рішення про перегляд санкцій проти Києва FATF відкладе до наступного засідання - як мінімум до червня поточного року.

Як відзначив керівник пострадянських програм Фонду Карнегі Андерс Ослунд,
"експерти FATF залишаються незадоволеними станом справ із відмиванням грошей в Україні, і, швидше за все, рішення про введення санкцій не буде скасовано найближчим часом. Скажімо, Росії після ухвалення нею законодавства, спрямованого проти відмивання, знадобилося більше року, перш ніж цю державу виключили з чорного списку FATF. Окрім того, FATF особливо цікавиться походженням капіталів, що приходять в Україну".

У той же час, вітчизняний уряд і НБУ більше зайняті "закручуванням" гайок у питанні відтоку капіталу з нашої держави за кордон, аргументуючи це необхідністю виконання умов FATF.

Таким чином, із лютневим засіданням FATF для України навряд чи закінчиться епопея з відмиванням грошей: вона триватиме ще як мінімум рік - доти, поки FATF, за словами пана Ослунда, переконається в ефективності розпочатих українським урядом заходів.