Орган, що стежить за використанням міжнародної допомоги

Рахункова палата (РП) – одна з найбільш недооцінених інституцій забезпечення довіри міжнародних партнерів до України в питаннях використання коштів.

Її реформування та підвищення інституційної спроможності були актуальними задовго до початку великої війни. Зараз це питання набуло додаткової ваги.

З початком активної фінансової підтримки України серед партнерів не вщухають дискусії щодо того, як забезпечити нагляд за використанням коштів.

РП – один з найкращих способів. Її аналогом у країнах-партнерах часто є авторитетна професійна організація, на рішення якої неможливо вплинути і висновки якої слугують підставою для змін у політиці ухвалення рішень.

Українська інституція проходила період свого становлення на засадах пострадянського світогляду, тож принципи, закладені в основу її створення, були дещо викривлені. Довгий час Рахункова виглядала більше як інспекція, ніж як орган, здатний оптимізувати процеси витрачання коштів.

Зараз РП активно реформується. Імовірно, уперше з 2015 року до цього органу прикута така пильна увага і в Україні, і з боку міжнародних партнерів.

У 2023 році в парламенті зареєстрували три законопроєкти, спрямовані на трансформацію РП. Хоча жоден з них не репрезентує комплексного підходу, ці події стали каталізатором для розробки оптимального нормативного акту.

Зараз цей документ ухвалений у другому читанні і має стати основою для оновлення принципів та зміцнення інституційної спроможності РП.

В ІАА ми досліджували стан справ в РП двічі за останні пʼять років і обидва рази доходили схожих висновків. Необхідно підвищити якість аудитів, а для цього слід збільшити ресурси (і не лише фінансові) та зробити орган незалежним. Це допоможе вирішити низку проблем, ідентифікованих у дослідженні.

Зміни, які відбудуться в РП, незабаром мають зробити Україну ще ближчою до світових стандартів аудиту публічних коштів. Насамперед ідеться про розширення повноважень РП задля можливості аудиту не лише коштів держбюджету, а й місцевих бюджетів, залучених від партнерів кредитів і грантів.

Крім того, планується низка змін у самій інституції. Розглянемо найважливіші.

1. Покращення умов та одночасно підвищення вимог до персоналу і членів РП. Зокрема в законі вперше згадується посада державного аудитора, вимоги та гарантії для неї. Також як один із кроків до забезпечення незалежності РП – інший підхід до оплати праці, зокрема аудиторів, та її підвищення.

Передбачена процедура попереднього відбору кандидатів у члени РП, описаний її механізм. Відповідні зміни пропонуються до регламенту Верховної Ради, яка призначає членів РП. З'являється також дорадча група з відбору кандидатів, до якої обов'язково мають увійти представники міжнародних організацій.

2. Забезпечення гнучкості РП в підходах до проведення аудитів та формування звітів за їх результатами. Із закону вилучені статті, які в різний спосіб встановлювали особливості підготовки звітів. Ці питання мають бути вирішені РП самостійно та закріплені у її внутрішніх документах, насамперед у методологіях.

Передбачені додаткові опції із забезпечення контролю за виконанням рекомендацій РП та Верховної Ради. Це має ліквідувати написання звітів "у стіл" та забезпечити адекватне реагування на виявлені недоліки.

3. Закладені основи для зміни формату комунікації між РП та об'єктами аудиту. Ми відзначали це як неабияку перепону на шляху до створення дієвої системи зовнішнього аудиту. Подовжений термін, який відводиться установам на ознайомлення та надання зауважень до звітів Рахункової палати.

При обранні об'єктів аудиту має використовуватися ризикоорієнтований підхід. Хоча такий підхід ще необхідно розробити та запровадити, це положення закону покликане гарантувати неупередженість РП та однакову ймовірність аудиту для всіх його потенційних об'єктів. Для останніх також передбачений запобіжник від відписок, що було поширеною практикою у відповідь на листи РП.

Запропоновані оновлення вселяють оптимізм щодо реформування РП, щонайменше в нормативному аспекті. Критично підходячи до питання, слід враховувати поширену практику викривлення суті реформ у процесі реалізації.

Важливо зберегти суспільний інтерес та увагу міжнародників до РП, оскільки залишаються ризики нереалізації змін. Насамперед – велика кількість питань, які РП без дедлайну має врегулювати і закріпити у своїх внутрішніх документах.

Зокрема, це стосується кваліфікації потенційних членів РП та системи її оцінювання. Зараз кількість членів РП становить пʼять із запропонованих 11, що значно зменшує можливості органу. Тож найбільш актуальним питанням наразі є заміщення вакантних посад і одночасно апробація нового підходу до конкурсу.

З результатами досліджень ІАА, присвячених питанню Рахункової палати, можна ознайомитися за посиланнями: Навіщо Україні Рахункова палата та Як працює вищий орган аудиту в Україні.