Чому дашборд від влади зі статистикою справ проти бізнесу не працює?

Чому дашборд від влади зі статистикою справ проти бізнесу не працює?

Чи може новий дашборд від української влади справді стати інструментом для зменшення тиску на бізнес і чому його ефективність сумнівна?
П'ятниця, 27 вересня 2024, 17:56
асоційований партнер, керівник практики захисту бізнесу ASA Group, адвокат, кандидат юридичних наук

У липні 2024 року в Україні запустили дашборд, який збирає дані з реєстру досудових розслідувань. За словами представників Офісу Президента, цей інструмент надає повну та точну картину щодо кримінальних проваджень стосовно бізнесу. 

Примітно, що на його реалізацію не витратили державного фінансування — проєкт реалізував Офіс Генерального прокурора спільно з Міністерством цифрової трансформації та Радою з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану.

Дашборд надає можливість переглянути кількість відкритих справ щодо бізнесу, фільтрувати їх за статтями Кримінального кодексу, періодами та органами, які розслідують ці злочини. Однак, як і в багатьох інших подібних проєктах, питання ефективності залишається відкритим.

Невидима частина проблеми

Попри запуск Дашборду, тиск на бізнес із боку правоохоронних органів не тільки не зменшується, але й залишається на доволі високому рівні. Проблема в тому, що дані, які надає Дашборд, не завжди відображають реальну ситуацію.

Реклама:

По-перше, правоохоронці, як і до існування цієї інформаційної панелі, мають безліч способів обійти її — не відображати реальні відомості до ЄРДР (Єдиний реєстр досудових розслідувань), звідки дашборд і бере інформацію.

Нерідко "фабула", за якою дійсно проводиться слідство, одна, а в межах кримінального провадження "проводиться перевірка" щодо певного, часто досить широкого кола суб’єктів, у т.ч. і підприємців. Такий підхід дозволяє проводити перевірки багатьох підприємств без явної підстави. 

Приклад: розслідування щодо контрафактної продукції Apple

Як приклад: "Орган досудового розслідування або оперативні працівники встановили, що на території Києва та деяких регіонів України невстановлені особи розповсюджують контрафактну продукцію Apple". 

Ця фабула створює загрозу для будь-якого підприємства, яке імпортує або продає техніку Apple, навіть маючи на руках усі законні документи. Такі компанії, на думку слідчих, будуть підпадати під так звані "перевірки", а значить, можуть очікувати візит з обшуком у будь-який момент.

Маніпуляції та статистика

Ще одна проблема — маніпуляція статистикою. Навіть у разі внесення даних до ЄРДР, фабули справ можуть змінюватися: додаються нові деталі або видаляються важливі аспекти. Таким чином, реальна картина щодо кримінальних проваджень, які стосуються бізнесу, залишається нечіткою.

Адже насправді неможливо в автоматичному режимі визначити кількість кримінальних проваджень, які стосуються "бізнесу". Такі дані можна вивести, тільки проаналізувавши матеріали кожного кримінального провадження, що просто є неможливим.

Суспільство вже неодноразово переконувалось у тому, що деякі Керівники Офісу Генерального прокурора взагалі не володіють реальною статистикою щодо стану досудового розслідування в кримінальних провадженнях щодо бізнесу. Тому, на перший погляд, видається, що цей Дашборд було розроблено саме для них.

Систематичний контроль за обліком і дисципліною реєстрацій кримінальних проваджень є необхідним кроком для зменшення тиску на бізнес. Правоохоронні органи повинні суворо стежити за тим, щоб фабули у відкритих кримінальних провадженнях відповідали дійсним обставинам. Це дозволить уникнути маніпуляцій та приховування реальних злочинів.

Що робити?

Замість створення чергових інформаційних панелей, які показують лише кількість справ, влада мала б звернути увагу на кількість поданих скарг від бізнесу до прокуратури та правоохоронних органів, дослідити результати їх розгляду зі звітом щодо кількості задоволених скарг, кількості реально вивчених кримінальних проваджень та вжитих у них заходах, а також кількості притягнутих осіб до дисциплінарної або кримінальної відповідальності з боку правоохоронців.

Для ефективного опрацювання скарг від бізнесу не потрібен черговий Дашборд від влади щодо скарг за попередні роки — цей звіт влада має зробити об’єктивно для себе, а побачивши ганебні показники — переробити стратегію з кількості на якість. 

І в майбутньому вже фіксувати кожну скаргу від бізнесу, відображаючи звітність щодо таких скарг у згаданому Дашборді.

Такий щоквартальний публічний звіт щодо кількості задоволених скарг та вжитих заходів міг би стати важливим інструментом підвищення довіри до влади та реального зменшення тиску на бізнес.

Висновок

Дашборди та звіти з гарними цифрами можуть виглядати переконливо, але реальне зменшення тиску на бізнес можливе лише через ефективну роботу правоохоронних органів і жорсткий контроль за дисципліною у сфері обліку та реєстрації кримінальних проваджень. Бізнес в Україні заслуговує на реальні інструменти захисту, а не на чергові звітні панелі.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: