Український експорт: вікно відкривається?
Росія продовжує заробляти на софті для бізнесу в Україні. Чим це загрожує?

Росія продовжує заробляти на софті для бізнесу в Україні. Чим це загрожує?

Чому український бізнес досі користується російськими програмами для управління підприємствами і в чому небезпека?
Середа, 11 вересня 2024, 13:49
CEO Innoware, експерт із впровадження міжнародних систем управління підприємствами

Понад 2,5 роки триває повномасштабне російське вторгнення, і ворог не припиняє тероризувати Україну. Поряд із фізичною війною, до якої українці вже майже звикли, росія активно атакує нас у кіберпросторі. 

Якщо на суші, у повітрі та на морі держава та суспільство знайшли ефективні засоби протидії окупантам, то в кіберпросторі ми іноді добровільно відкриваємо двері ворогу, запрошуючи його до наших IT-систем, зокрема, до даних, систем управління підприємствами.

Ризики розвитку монополії

Український технологічний ринок вже тривалий час перебуває під контролем програмного забезпечення, власниками якого є російські фізичні та юридичні особи. 

Особливо це стосується програм для управління підприємствами, ведення обліку компаній та внутрішньої бухгалтерії. Яскравий приклад — створена в 1991 році російська система "1С" та її замаскований європейський клон "BAS". 

Реклама:

Усвідомлюючи можливі ризики ведення бізнесу в Україні під час війни, "1С" передала свої технологічні рішення компанії, що розповсюджує систему "BAS" і позиціонує її як польський продукт. У той же час бенефіціаром "1С" і "BAS" є одна й та сама особа - підсанкційний російський мільярдер.

Очевидно, що монопольне становище цього ворожого ПЗ в Україні піддає вітчизняні підприємства серйозним кіберризикам. Використовуючи російські системи або їхні клони, багато українських підприємств фактично надають можливість доступу до своїх конфіденційних даних спецслужбам країни-агресору. СБУ ще в 2023 році попереджала, що використання державними установами програмних продуктів, до яких застосовані санкції, створює реальну загрозу для конфіденційності, цілісності та доступності даних в автоматизованих системах.

Росія неодноразово демонструвала свою здатність завдавати шкоди українській економіці через кібератаки, наприклад, вірусом "Petya" у 2016 році, який, за оцінками експертів, завдав збитків на понад 400 мільйонів доларів. В умовах повномасштабної війни, коли ворог навіть не приховує своїх намірів, вразливість держави та приватного сектору стає критичним питанням.

Заборона або поступова заміна російського ПЗ

Вирішення проблеми засилля російського ПЗ в Україні можливе за двома сценаріями. Перший — добровільний перехід українських підприємств на безпечніші альтернативи українського або світового виробництва. Другий — державна заборона на розповсюдження в Україні ПЗ, афілійованого з РФ або іншими країнами, щодо яких застосовані санкції, що призведе до поступової заміни російських програмних продуктів.

Важливо відзначити, що прогресивні українські підприємства вже обирають перший шлях, розуміючи ризики використання російського ПЗ. Проте значна частина бізнесу не готова відмовитися від російських облікових систем через їхню низьку вартість та високі витрати на перехід до безпечних та прогресивних альтернатив. 

Держава також рухається в напрямку другого сценарію. 19 серпня 2024 року уряд зареєстрував законопроєкт №11492, що передбачає заборону використання російського ПЗ, зокрема у приватному секторі. Законопроєкт ще потребує обговорення в парламенті та участі експертів, але в уряді впевнені, що його реалізація підвищить рівень кіберзахисту в Україні.

Загроза для економіки та стратегія протидії

Основною дилемою є те, що негайна заборона такого ПЗ без підготовленого плану перехідного періоду може призвести до значних проблем у роботі багатьох бізнесів, які залежать від російських систем обліку. Це створює суттєві ризики для української економіки.

Для запобігання цим ризикам влада має розробити довгострокову дорожню карту, що включатиме співпрацю з бізнесом для поступового, але якнайшвидшого, переходу на безпечні альтернативи.

Цей процес вимагатиме значних фінансових інвестицій, часу та залучення професіоналів. Проте він є необхідним для забезпечення кібербезпеки, економічної незалежності та євроатлантичної інтеграції України.

Як убезпечитись підприємствам в нових реаліях?

Багато підприємств вже планують заміну ПЗ на безпечніші аналоги. Наприклад, у найбільшого виробника програмного забезпечення у світі - компанії Microsoft - є понад 80 продуктів для обліку, управління підприємствами та підтримки бізнес-процесів під брендом Microsoft Dynamics.

Ринок ПЗ трансформується, і тепер конкуренція відбувається не між окремими продуктами, а між екосистемами, такими як Microsoft, Google, Amazon, Apple, Oracle. Тому при виборі замінника 1С чи BAS варто звертати увагу на продукти з екосистеми одного з великих виробників.

Компаніям також варто враховувати, що Україна готується до вступу в ЄС та НАТО, що передбачає відповідність міжнародним стандартам, включно з використанням ПЗ, яке відповідає вимогам безпеки та сумісності з іншими країнами-членами. Це підвищить нашу конкурентоспроможність на міжнародній арені та забезпечить довготривалу стабільність і автономію.

Економіка, податки і фронт: протидія агресору

Використовуючи продукти, пов'язані з російськими бенефіціарами, українські підприємства не лише створюють ризики для безпеки, але й фінансують агресію проти України. Кошти, сплачені за російські ліцензії, потрапляють до бюджету РФ, з якого фінансується війна. Це лише питання часу, коли Росія вирішить використати залежність українських бізнесів від російських IT-продуктів у воєнних цілях проти України.

Час усвідомити, що кожен наш вибір формує майбутнє України. Тож зараз, як ніколи, важливо обирати безпечні та надійні рішення, які зміцнюватимуть український фронт, захищатимуть наших військових та цивільних, і наближатимуть нас до перемоги у війні.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: