Тиск на бізнес: чи змінив ситуацію мораторій на процесуальні дії та аудит проваджень

З кінця 2023 року бізнес-спільнота систематично заявляла про значний тиск з боку слідства. Ситуація особливо загострилася з так званим кейсом Мазепи.

Як наслідок, у січні президент запровадив "рекомендований мораторій" на слідчі дії щодо бізнесу та аудит проваджень проти бізнесу. Однак остання статистика Офісу генпрокурора показує, що такі заходи не мали належного ефекту.

У січні президент увів у дію рішення РНБО щодо вжиття додаткових заходів із забезпечення економічної безпеки на період воєнного стану. Таке рішення рекомендувало органам прокуратури та слідства впродовж трьох місяців:

– провести аудит проваджень проти бізнесу та вжитих у них процесуальних заходів (арешти майна, обшуки);

– утримуватися від проведення процесуальних, у тому числі слідчих, дій у межах таких проваджень.

Це повинно було стати кроком до нормалізації відносин між підприємцями та державою. Однак недавно опублікована статистика Офісу генпрокурора яскраво ілюструє небажання слідства відмовлятися від звичних методів силового тиску.

Ми проаналізували опубліковану статистику за перше півріччя, на яке припали "мораторій" та аудит проваджень, і дані за аналогічний період 2023 року. Такі дані засвідчують незвичайну (надзвичайну) активність БЕБ.

1. У першому півріччі БЕБ ініціювало значно більше слідчих та процесуальних дій, які пов’язані з тиском на бізнес, ніж за аналогічний період 2023 року:

– удвічі більше арештів майна – 201 проти 112 засідань, у яких узяли участь прокурори;

– удвічі більше обшуків – 88 засідань з розгляду клопотань про обшук проти 41;

– отримано вдвічі більше дозволів на проведення негласних слідчих дій (прослуховування, моніторинг рахунків, негласне зняття інформації з месенджерів та електронних скриньок) – 1 529 проти 826;

– удвічі більше запобіжних заходів – 160 клопотань проти 82.

При цьому аналогічні показники інших органів слідства суттєво не змінилися, а в окремих випадках (СБУ) навіть значно знизилися.

Така статистика демонструє підходи в роботі БЕБ. Попри заявлений пріоритет аналітичної ролі цього органу, у БЕБ переважають силові методи слідства – навіть в умовах запровадженого "мораторію" на слідчі та процесуальні дії в провадженнях щодо бізнесу та значну суспільну увагу до таких проваджень.

2. БЕБ значно частіше, ніж у 2023 році, ініціювало застосування до осіб виняткового запобіжного заходу – тримання під вартою: 35 клопотань проти 20.

Це не було пов’язано із законодавчими змінами, які б розширювали можливості ініціювання такого заходу в провадженнях, підслідних БЕБ. Мова йде винятково про стратегію та підходи до організації роботи в цьому органі.

3. За січень-червень БЕБ зареєструвало 1 462 провадження, тоді як за аналогічний період 2023 року – 1 165. За цей період 2024 року у справах БЕБ повідомлено про підозру 309 особам, а за цей же період 2023 року – 117 особам.

Така разюча різниця не обов’язково свідчить про підвищення результативності роботи БЕБ як органу слідства. Скоріше, ідеться про намагання БЕБ штучно показати ефективність в умовах значної суспільної уваги до діяльності органу.

Ці дані демонструють ситуацію з тиском з боку слідства на бізнес-процеси. Видається, що саме такими даними повинен бути доповнений презентований Офісом генпрокурора в липні 2024 року дашборд проваджень проти бізнесу.

Для забезпечення прозорого та відкритого слідства дашборд повинен давати повну та об’єктивну картину процесуальної активності в провадженнях проти бізнесу. Зокрема, містити дані про обсяги арештованого майна, тривалість таких арештів, тривалість слідства, кількість обшуків та негласних слідчих дій.

Публікація таких показників забезпечить більшу прозорість та відкритість правоохоронних органів та повністю відповідатиме суспільному запиту.

Ключові висновки за результатами аналізу даних Офісу генпрокурора:

1. Мораторій на процесуальні дії та аудит проваджень не стали ефективними запобіжниками тиску на бізнес. Натомість у погоні за швидкими результатами процесуальна активність окремих органів (БЕБ) значно зросла. Як наслідок, проблема тиску на підприємців ще більше загострилася.

2. Створення дашборду проваджень проти бізнесу є кроком до прозорого та відкритого слідства. Однак для об’єктивного відображення стану справ його слід доповнити даними щодо процесуальної активності правоохоронців.

3. Чергова запроваджена реформа БЕБ була необхідною. БЕБ і надалі основну увагу зосереджує на силових методах слідства.