Як війна вплинула на обсяги виробництва меблів та їх експорт

Як війна вплинула на обсяги виробництва меблів та їх експорт

Меблева галузь продемонструвала надзвичайну стійкість у воєнних умовах, але їй бракує стратегії розвитку роботи на зовнішніх ринках.
Понеділок, 15 липня 2024, 08:14
кандидатка соціологічних наук, засновниця та СЕО Дослідницької агенції Fama

Меблева галузь – одна з найцікавіших, яку останнім часом досліджувала наша агенція. В Україні для неї доволі сприятливі умови: маємо виробничі потужності та сировину, ми активні в експорті, у нас високий потенціал дизайнерів. Однак, на відміну від інших галузей, тут у нас ще нема lovemark-брендів.

В Україні зареєстровано понад 11 тис виробників меблів. Більшість з них (74%) – це мікропідприємства (ФОПи), чверть виробників – юридичні особи. Лідери ринку переважно виготовляють меблі для дому та офісу, меншість виробляє сировину.

Дохід підприємців галузі після початку великої війни впав на 44%. Якщо у 2021 році він становив 42 548 млн грн, то у 2023 році – 26 006 млн грн.

Війна вплинула і на структуру меблевого ринку. У 2022 році ми спостерігали зменшення кількості підприємців у цій галузі, та вже у 2023 році їх кількість стрімко зросла (це простежуємо за кількістю зареєстрованих ФОПів).

Реклама:

До прикладу, у 2023 році в Івано-Франківській області приріст виробників меблів становив 34%, на що, імовірно, вплинула релокація підприємств через воєнні дії. Такий позитивний приріст бачимо по всій країні.

Меблева галузь продемонструвала надзвичайну стійкість у воєнних умовах і залишається однією з тих, де сума експорту продукції переважає імпорт.

Експорт удвічі перевищує імпорт

Свою продукцію експортують усі лідери ринку, деякі виробники – у понад 75 країн. До великої війни експорт меблів щорічно зростав. Рекорд був у 2021 році, коли цей показник перевищив 1 млрд дол. Сума експорту за 2023 рік становить понад 786 млн дол (-2% порівняно з попереднім роком), імпорту – 355 млн дол.

За словами виробників, на падіння експорту вплинули блокування кордонів, закриття повітряних і морських шляхів. Міжнародні замовники бояться працювати з українськими партнерами, адже терміни постачання можуть бути порушені.

 

Основним регіоном експорту залишається Європа (наприкінці 2023 року – 96% від усього експорту меблевої галузі). Найбільше нашої продукції купують Польща, Німеччина та Данія. Експорт у країни Азії та Африки впав у два-три рази.

Чого очікує міжнародний ринок

Найбільш перспективними для України на глобальному ринку виглядають серійні та дизайнерські меблі, а також вироби з дерева, зокрема з буку.

Для скандинавських країн важливо, щоб меблі були з дерева. Велика Британія переймається безпекою, тому вимагає підтверджувати продукцію сертифікатами. Для Франції та країн Близького Сходу важливий дизайн.

Американський ринок заповнений однотипними китайськими меблями, а українські виробники, за словами експертів, можуть запропонувати значно вищу якість, дизайнерські рішення та ширший асортимент. Ба більше, американці люблять великі замовлення і віддають перевагу тривалій співпраці. Це вигідно, однак забезпечити обʼєм та динаміку постачання для українців – наразі виклик.

Перспективними країнами для експорту також є Канада, Японія та Австралія.

Потрібна стратегія розвитку

Після початку великої війни меблевики зіштовхнулися з відпливом іноземних клієнтів через політичну, безпекову та економічну невизначеність. Серед викликів – мобілізація працівників-чоловіків та залучення жінок, неможливість виїзду за кордон на виставки, ускладнена логістика через блокування кордонів.

Серед внутрішніх проблем виробники називають брак кваліфікованих кадрів, погану систему освіти, нестачу площ. Виробникам також бракує тестування продукції, автоматизації процесів, сертифікацій, дотримання стандартів безпеки.

Дедалі більше клієнтів за кордоном переймаються соціальною відповідальністю постачальників. Передусім ідеться про сертифіковану легальну сировину та гідні умови праці. Сертифікація необов’язкова, але вона створює додаткову перевагу.

Часто бар’єром для співпраці з іноземцями є невідповідність компаній кодексу Business Social Compliance Initiative, який затверджує правила організації праці.

Експерти також наголошують на незрозумілій політиці IKEA щодо українських компаній після початку великої війни, а деякі підприємці зіштовхуються з блокуванням їхніх акаунтів на одному з найбільших маркетплейсів Etsy.

Гострою проблемою є відсутність стратегії розвитку роботи на зовнішніх ринках, а також брак знань та досвіду у сфері експорту. Це знижує можливості компаній на глобальному ринку. Зокрема, це стосується участі у виставках, де треба вміти представляти і просувати себе. Однак деякі виробники хибно сприймають виставки як платформу для продажу, тому їх очікування не справджуються.

Важливо також розуміти глобальний контекст: специфіку співпраці з барʼєрами, бізнес-комунікацію, маркетинг та просування.

Наостанок – про імпорт. Найбільше меблів в Україну ввозиться з Китаю (55%). Білорусь та Росія до 2022 року ділили між собою майже весь імпорт меблевої продукції з країн СНД (7%) в Україну. У 2022 році імпорт з обох країн становив 1%, що, імовірно, вказує на поставки до 24 лютого 2022 року. Після вторгнення Білорусь та РФ зникли із списку країн, куди меблева галузь експортує товари.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: