Технології зберігання енергії: розвиток, тенденції та перспективи для бізнесу

Технології зберігання енергії: розвиток, тенденції та перспективи для бізнесу

Чому у світі стрімко зростає ринок технологій зберігання енергії та які перспективи відкриваються для бізнесу, зокрема і в Україні?
Понеділок, 17 червня 2024, 08:38
СЕО та співзасновник SUNSAY NRG

Енергія є основою розвитку та зростання бізнесу в усьому світі, а її зберігання стає ключовим аспектом у досягненні сталого енергетичного балансу.

Цей ринок є досить новим для світу. Такі країни, як Китай, Сполучені Штати Америки та члени Європейського Союзу, тільки зараз почали активно та стрімко зростати в цьому напрямку. 

Це підтверджує той факт, що у 2023 році було додано майже стільки ж об'єму енергосховищ, як за всі попередні роки. А саме – 42 ГВт. Зараз загальна потужність таких систем у всьому світі становить 85 ГВт. І, за прогнозами, ці цифри будуть лише зростати.

Україна поки що знаходиться трохи позаду у сфері зберігання енергії. Хоча цей ринок починає розвиватися й у нас. Зокрема, у 2023 році оператор системи передачі НЕК "Укренерго" видав рекордні 11 техумов для будівництва промислових систем збереження енергії. Тому є всі шанси, що, переймаючи досвід інших країн, Україна швидко наздожене їх у цій сфері.

Реклама:

Чому такий стрибок розвитку ринку технологій зберігання енергії відбувається саме зараз? Насправді є досить чітке пояснення – зниження вартості цих систем. За останні 14 років ціна літій-іонних батарей, які є найбільш поширеними, зменшилася на 90%

Наприклад, у 2010 році 1 кВт⋅год коштувала 1400 доларів, а у 2023 році вже 140 доларів.

Також динамічно розвиваються інші технології для зберігання енергії, наприклад, літій-залізо-фосфатні акумулятори. Це батареї, в яких менше використовуються цінні матеріали, тому вони ще дешевші. Їхня вартість становить менш ніж 100 доларів за 1 кВт⋅год.

Ще однією причиною стрімкого розвитку цього ринку є той факт, що побудувати СЕС зі сховищем і отримати повноцінну електростанцію, яка видаватиме енергію і вдень, і вночі, дешевше, ніж ТЕС чи ГЕС. Наприклад, в Індії це вигідніше, ніж спорудити вугільну станцію.

В найближчі роки така ж вигода очікується в Китаї та США. Наприклад, в Америці СЕС із системами зберігання буде дешевшою та ефективнішою, ніж газотурбінні станції.

Розвиток технологій зберігання енергії в Україні

Наразі найбільший виклик у цій сфері – це недостатня законодавчо-нормативна база. В Україні поки що не вистачає чітких та прозорих умов використання технологій зберігання енергії, щоб бізнес міг впевнено інвестувати у розвиток цього напряму. 

Хоча певні кроки вже робляться. Наприклад, 15 лютого 2022 року було прийнято закон про систему зберігання енергії.

Коли цей виклик буде усунено і з'являться необхідні механізми регулювання, то інвестори будуть охочіше вкладати кошти у розвиток цього ринку в Україні. Насправді це вже відбувається, зокрема цим займаються українські компанії.

Наприклад, МХП Еко Енерджи ввела в експлуатацію першу систему зберігання енергії для внутрішнього використання. Також найбільша паливна компанія України OKKO планує побудувати енергетичну систему зберігання з потужністю 20 МВт. 

Ця система буде надавати допоміжні послуги "Укренерго" у балансуванні енергосистеми. Ще один приклад – "Будпауер", дочірня компанія KNESS, що володіє промисловою системою для зберігання енергії потужністю 1 МВт.

Взагалі першопрохідцем в Україні була компанія ДТЕК, яка ще в травні 2021 року встановила промислову літій-іонну систему накопичення енергії потужністю 1 МВт і ємністю 2.25 МВт⋅год. 

Але вона знаходиться в місті Енергодар, на майданчику Запорізької ТЕС, тому наразі доступу до неї немає. Проте цей факт свідчить про те, що ДТЕК побачила перспективу в енергосховищах ще задовго до того, як у 2023 році стався стрибок зростання на світовому ринку.

Для українського бізнесу енергосховища пропонують багато перспектив. По-перше, це економічна вигода. Зокрема, прогнозується, що до 2030 року літій-іонні батареї стануть дешевшими ще на 40%. Тому компанії, які встановлять джерело відновлювальної енергії (наприклад, ту ж СЕС) та сховище, зможуть генерувати та використовувати збережений ресурс, заощаджуючи власні кошти.

Український бізнес і технології зберігання енергії

По-друге, енергосховище – це впевненість в безпеці свого бізнесу. У випадках відключення електроенергії, компанія може забезпечити безперебійну роботу підприємства та мінімізувати збитки.

Що робити, якщо бізнес замислюється про встановлення системи для зберігання електроенергії? Вивчити бізнес-моделі, які можна використовувати цю технологію. Умовно їх можна розбити на дві категорії: "До лічильника" та "Після лічильника".

Перша бізнес-модель працює з оператором розподілу, тобто з енергетичною мережею і допомагає їй або балансувати, або надає додаткові послуги регулювання частоти. Це інвестиція в бізнес-проєкт, який може існувати сам по собі, окремо від операційного бізнесу.

Друга бізнес-модель має декілька напрямів. Наприклад, зберігання надлишків енергії, коли підприємство має власну генерацію. Якщо компанія встановила СЕС і не працює у вихідні, а сонячні панелі продовжують генерувати енергію, то надлишки можна зберігати та використовувати за необхідності, зменшивши споживання з мережі. 

Таким чином, бізнес економить, а економія фактично оплачує інвестицію в сховище.

Інший напрям – потреба у додатковій потужності. Наприклад, торговельний центр вирішує встановити зарядні станції для електромобілів, щоб покращити привабливість свого бізнесу та залучити нових покупців. 

Але для цього ТЦ може не вистачати енергії від мережі. В цьому випадку встановлення енергосховища, яке компенсуватиме брак потужності, є дешевшим варіантом, аніж реконструкція та нове підключення до мережі.

Таким чином, технології зберігання енергії – це те, на що варто звернути увагу. Зниження вартості батарей та їхня комбінація з відновлювальними джерелами енергії здатні принести бізнесу значну економічну вигоду та впевненість в безпеці підприємства.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: