Полювання на "Гулівер"
Майно БФК "Гулівер" було визнано речовим доказом в кримінальному провадженні щодо ймовірного ухилення від сплати податків власника Гуліверу – ТОВ "Три О" - на 145 млн грн. У рамках цієї справи керівниці ТОВ "Три О" було повідомлено про підозру.
Досудове розслідування здійснює БЕБ під процесуальним керівництвом прокурора Офісу Генерального прокурора.
З процесуальної точки зору у діях правоохоронних органів та судів щодо передачі майна комплексу в управління АРМА не вбачається якихось грубих порушень чи зловживань. Та це не означає, що заходи забезпечення розслідування можна оцінювати як адекватні.
У квітні 2024 року Київський апеляційний суд задовольнив клопотання Офісу Генерального прокурора та наклав арешт на майно ТОВ "Три О", в тому числі на БФК "Гулівер".
Далі Шевченківський районний суд Києва задовольнив клопотання ОГП та передав майно ТРЦ "Гулівер" в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).
Це коротко про фабулу справи.
Процесуальна чистота
На відміну від багатьох публічних та обговорюваних кейсів, на мій погляд, з процесуальної точки зору тут не можна говорити про якісь грубі порушення чи зловживання з боку представників правоохоронної системи чи суддівського корпусу.
По-перше, відповідно до ст. 100 КПК України речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності – за рішенням слідчого судді, суду до АРМА для здійснення заходів з управління ними (з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості).
По-друге, вважаю за необхідне зауважити, що відповідно до українського законодавства, клопотання про передачу майна БФК "Гулівер" в управління АРМА, суд мав право розглядати і без виклику до суду сторони захисту.
Виходячи з власного досвіду захисту у кримінальних провадженнях, можу сказати, що це досить розповсюджена практика, коли клієнт дізнається про те, що його майно передано до АРМА вже постфактум – з судових рішень, або взагалі із засобів масової інформації.
У цьому ж випадку судове засідання відбувалось за участі всіх сторін, що, своєю чергою, прискорить для адвокатів можливість оскаржити цю ухвалу в апеляції.
Разом з тим, відомо, що цей кейс виносився на Тимчасову спеціальну комісію Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів. За підсумками нардепи назвали дії правоохоронних органів "грубим рейдерством". Розберемось, чому.
Особисто мені, деякі нюанси цієї справи нагадують кейс Ігоря Мазепи. І хоча, на відміну від справи інвестбанкіра, процесуально тут все виглядає досить чисто, проте філософія забезпечення розслідування кримінального провадження дуже схожа.
Отже, у справі, за даними слідства, Ігор Мазепа нібито завдав державі шкоди на 7 млн грн, а розмір застави, який заявляли прокурори для бізнесмена, становив 700 млн грн.
Суд зменшив її удвічі до майже 350 млн грн. Тобто розмір застави був в десятки разів більший за можливо нанесену державі шкоду.
У справі Гуліверу, за даними БЕБ, у відомостях йшлося про проведення на території ТРЦ певних робіт, які ймовірно не здійснювались, що дозволило безпідставно ухилитися від сплати податків на суму у понад 145,8 млн грн та згодом вивести їх у готівку.
Вартість майна, що було передане до АРМА, оцінюється в десятки мільярдів грн. Тобто вартість БФК "Гулівер" в десятки разів більша за розмір несплати податків, які інкримінують директорці Ірині Круппі.
Своєю чергою, вважаю це неспівмірним заходом забезпечення кримінального провадження у порівнянні з розміром можливої шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
За необхідності забезпечення досудового розслідування саме передачею активів до АРМА, це б могла бути якась частка (наприклад, приміщення комплексу), співставне за оціночною вартістю з розміром ймовірно нанесеної державі шкоди.
Що таке управління АРМА
Як повідомила пресслужба Шевченківського райсуду "Відповідне клопотання Офісу генерального прокурора задоволено слідчим суддею, при цьому питання щодо передачі згаданого майна АРМА для реалізації слідчим суддею не вирішувалося.
Водночас, прокурор у судовому засіданні уточнив вимоги клопотання в частині вирішення питання виключно передачі майна в управління АРМА, а не для реалізації, а відтак дозвіл на реалізацію зазначеного майна слідчим суддею не надавався".
Про що йде мова. Відповідно до ст. 21 закону про АРМА, управління нерухомим майном здійснюється Національним агентством шляхом реалізації (тобто продажу) відповідних активів або передачі їх в управління.
Управління активами (відповідно до закону про АРМА) – це діяльність із володіння, користування та розпорядження активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави і вирішено питання про їх передачу АРМА.
Тобто мова – про забезпечення збереження активів, збереження (за можливості збільшення) їх економічної вартості.
Важливо підкреслити, що до винесення судом обвинувального вироку, або іншого судового рішення, яке є підставою для застосування спеціальної конфіскації відповідно до Кримінального процесуального кодексу, або судового рішення, яке набрало законної сили, про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, - без згоди власника реалізовувати передане управителю майно заборонено.
Отже, на сьогодні загроз конфіскації та продажу БФК "Гулівер" для власника немає. Але сам факт передачі в управління АРМА комплексу вартістю у десятки мільярдів грн за можливу шкоду державі у розмірі доходу комплексу за кілька місяців, може сигналізувати про тиск з боку правоохоронних органів.
З чим цей тиск повʼязаний, ми можемо лише здогадуватись. Окрім цього, припускаю, що подальший конкурс АРМА на вибір управителя для майна БФК "Гулівер" також готує багато цікавого.