Запрацював Реєстр збитків, завданих росією. Бізнес має трохи зачекати
2 квітня 2024 року розпочалася робота Реєстру збитків, завданих агресією російської федерації проти України ("Реєстр").
Реєстр є наріжним каменем Міжнародного Компенсаційного Механізму для України ("МКМ"), роботу над створенням якого зараз активно веде Міністерство юстиції України разом з міжнародними партнерами.
Очікується, що поряд з Реєстром МКМ включатиме комісію з розгляду заяв і компенсаційний фонд, який буде здійснювати виплати заявникам.
Передбачається, що в подальшому заявниками до Реєстру зможуть бути фізичні особи, юридичні особи та держава Україна. Однак 2 квітня 2024 року Реєстр "відкрився" для подання заяв про відшкодування збитків, завданих російською агресією проти України, лише для (1) фізичних осіб, і (2) лише щодо категорії пошкодженої або знищеної житлової нерухомості. У цій категорії очікується від 300 000 заяв. Загальна ж кількість заяв за останніми оцінками має наближатися до 5 мільйонів.
За наявною зараз інформацією, бізнеси, яким було завдано збитків під час повномасштабної агресії, поки що "стоятимуть в черзі" навіть не на отримання компенсації, а просто на можливість подати свою заяву.
Наступними категоріями, які відкриються для заяв, ймовірно, будуть інші збитки та порушення щодо фізичних осіб, а також заяви, пов'язані з пошкодженням або руйнуванням об'єктів критичної інфраструктури України.
Заяви від юридичних осіб про втрату активів, втрату контролю над майном через окупацію, пошкодження або знищення не критичної інфраструктури та нерухомості поки що не приймаються і, як видається, зараз не є пріоритетом для Реєстру.
Хоча детальні правила подання і початок прийому заяв для юридичних осіб буде доступним на пізніших етапах роботи Реєстру, це не означає, що бізнес має "завмерти" в очікуванні.
Оскільки вже затверджені загальні правила подання заяв, категорії заяв та форма заяви у категорії житлової нерухомості фізичних осіб, загальний підхід Реєстру до процесу подання і опрацювання заяв у загальних рисах зрозумілий вже зараз.
Отже, варто формувати власну стратегію відшкодування збитків і розпочинати збір доказів якомога швидше.
Заява не вноситься до Реєстру, якщо вона є явно необґрунтованою, а це ще одне підтвердження, що потрібно якомога ретельніше поставитися до збору доказів. При цьому варто зважати, що заяву можна доповнити доказами навіть після її подання, але час на це – обмежений.
Заяву поки що можна подати лише українською мовою, але згодом також буде доступна англійська. Подання заяв до Реєстру є безоплатним і здійснюється в електронній формі через портал Дія.
Як повідомив Виконавчий директор Реєстру, в подальшому також з’являться інші способи подати заяву. У будь-якому випадку, цифровізувати всі наявні матеріали – це хороша ідея для бізнесу, яка дозволить спростити роботу з доказами, з великою ймовірністю гарантувати, що вони не будуть втрачені, та оптимізувати користування доказами і подання будь-яких позовів чи заяв про відшкодування збитків у майбутньому.
Нагадуємо, що заявники вправі звертатися за відшкодуванням лише тих збитків, що сталися [1] внаслідок міжнародно-протиправних дій рф [2] після 24 лютого 2022 року, [3] на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів. Усі ці умови мають обов'язково виконуватися, інакше заява буде визнана неприйнятною.
За загальним правилом, до Реєстру можна подавати кілька заяв у різних категоріях, а також кілька заяв у одній категорії – окрім випадків, коли правила категорії передбачатимуть можливість подати лише одну заяву. Також правила конкретної категорії можуть передбачати подання спільної заяви від кількох заявників.
По суті, кількість заяв може бути необмеженою, однак це не означає, що всі вони будуть внесені в Реєстр – перед цим заяви мають бути перевірені.
Початкову перевірку отриманих заяв на відповідність вимогам буде здійснювати Секретаріат Реєстру, при цьому може бути використана комп'ютерна обробка та інструменти штучного інтелекту. Для забезпечення послідовності та ефективності роботи Секретаріат групуватиме заяви за типом, розміром та подібністю фактичних і правових обставин.
Після розгляду в Секретаріаті Виконавчий директор Реєстру передає заяви Раді Реєстру та рекомендує вносити або не вносити заяву. Остаточне рішення щодо заяви або щодо групи заяв приймає Рада, при цьому вона може внести заяву до Реєстру, не вносити заяву до Реєстру і повернути заяву для подальшої обробки в Секретаріаті.
При цьому відмова може бути "з упередженням" (не можна повторно подавати ту ж Заяву) або "без упередження" (можна повторно подавати ту ж Заяву з виправленою чи додатковою інформацією та доказами).
Початок роботи Реєстру є надважливим кроком для подальшої роботи над МКМ та, зрештою, для отримання відшкодування за збитки, заподіяні російською агресією проти України. Лише за перший день своєї роботи Реєстр отримав 510 заяв у єдиній доступній категорії, а ще тисячі таких заяв зараз очікують своєї черги.
У той же час, варто пам’ятати, що Реєстр є лише інформаційною базою, яка консолідуватиме інформацію про осіб, що мають право на відшкодування збитків. Сама процедура, розмір та терміни виплати компенсації ще знаходяться в процесі опрацювання й наразі достеменно не відомо, коли почнуться перші виплати.
Врешті-решт, треба також наголосити на тому, що за наявною інформацією, незалежно від дати "відкриття" Реєстру для заяв бізнесу, юридичні особи опинятимуться в останній черзі на задоволення вимог щодо компенсації збитків.
Зважаючи на розмір завданої шкоди, щоденне зростання збитків й обмежену кількість заморожених активів росії, бізнесу варто вже зараз розмірковувати над альтернативними стратегіями стягнення збитків з агресора, особливо коли йдеться про дійсно великі розміри потенційної компенсації.
Співавтор: Володимир Наконечний, старший юрист, адвокат юридичної компанії Arzinger.