Важкі часи для металургії

Два роки виснажливої війни суттєво скоротили індустріальний потенціал України. Значної шкоди зазнала металургійна промисловість, яка до початку великої війни вважалася флагманом національної економіки. Зараз підприємства, які ще працюють, у надскладних умовах демонструють приклади незламності.

Виробництво. Протягом 2023 року українським металургам вдалося зберегти загальні обсяги виробництва сталі на рівні 2022 року: було виготовлено 6,2 млн тонн сталі (скорочення в межах статистичної похибки на 0,6%). Без урахування перших місяців 2022 року виробництво сталі зросло на 26,9%.

Аналогічна динаміка – щодо сталевого прокату, якого виготовили 5,37 млн тонн (загальне зростання на 0,4%, без перших місяців 2022 року – на 31,2%). Порівняно з 2021 роком, після втрати маріупольських меткомбінатів – ММК ім. Ілліча та МК "Азовсталь" – виробництво сталі та прокату скоротилося в 3-3,5 разу.

Оскільки ці підприємства виробляли ексклюзивні види сталевого прокату, український ринок опинився без затребуваних видів металопродукції власного виробництва – оцинкованого плоского прокату, плоского прокату середньої та високої товщин, сортового прокату будівельного сортаменту, залізничних рейок.

Випуск ливарної продукції зріс на 15-20% до 350 тис тонн. Така динаміка обумовлена нарощуванням виробництва ливарних виробів для потреб ЗСУ.

Виробничі показники металургійної промисловості, 2020-2023 роки, млн тонн

Джерело: ОП "Укрметалургпром"

Експорт. Українська металургійна промисловість значною мірою орієнтована на експорт. У попередні роки 75-80% виготовленої продукції постачалися іноземним споживачам, решта йшла на внутрішній ринок. Не став винятком і 2023 рік, коли частка експорту сталевого прокату становила 77,9%.

При цьому традиційно в експортних постачаннях металургів переважали сталеві напівфабрикати та сировина для виробництва сталі. За підсумками 2023 року загальна частка "сировинної" складової в експорті металопродукції зросла до 62,7%, а частка готового сталевого прокату впала до 37,3%.

Загалом у 2023 році з України експортували 4,76 млн тонн чорних металів, що на 22% менше, ніж у 2022 році. Експорт напівфабрикатів скоротився на 36,7%, сталевого прокату – на 28%, експорт металургійної сировини зріс на 2,7%.

Суттєва зміна товарної структури експорту на тлі блокування морських портів та інших наслідків російської військової агресії спричинила стрімке скорочення надходжень валютної виручки від експорту металопродукції. Надходження за 2023 рік упали на 41,6% до 2,64 млрд дол (у 2021 році – 13,9 млрд дол).

Географія експорту чорних металів очікувана: 82% виготовленої металопродукції були відвантажені в країни ЄС. Рейтинг країн-імпортерів виглядає так: Польща – 40,1%, Болгарія – 14,6%, Італія – 7%, Іспанія – 6,8%, Румунія – 4,5%.

Експорт чорних металів, 2020-2023 роки, тис тонн

Джерело: Державна митна служба

Імпорт. У 2023 році імпорт металопродукції в Україну суттєво зріс порівняно з 2022 роком, у той же час загальний обсяг імпорту чорних металів не досяг довоєнного рівня, а товарна та географічна структури кардинально змінилися.

Загальні обсяги імпорту металопродукції становили 1,1 млн тонн або 1,3 млрд дол проти 636,3 тис тонн або 0,95 млрд дол у 2022 році. У товарній структурі імпорту чорних металів частка готового сталевого прокату збільшилася до 98,5%.

Основними товарними позиціями імпорту в Україну були плоский прокат (77,2%), довгомірний прокат (12,9%) та прокат з легованої сталі – 8,3%. Основним фактором, що стимулював зростання імпорту металопродукції у 2023 році, є скорочення виробництва та пропозиції сталевого прокату на внутрішньому ринку. Передусім це відбулося через втрату ММК ім. Ілліча та МК "Азовсталь".

Український ринок зіткнувся з дефіцитом деяких видів сталевого прокату, що вироблялися на цих підприємствах: плоским прокатом середньої та високої товщини, оцинкованим плоским прокатом, сортовим прокатом будівельного сортаменту великих розмірів, рейками. Відповідно, відсутність цих товарних позицій учасники ринку почали заміщувати імпортними аналогами.

Крім того, металургійні підприємства на підконтрольній Україні території скоротили виробництво окремих видів сталевого прокату, в основному будівельного сортаменту, через обстріли, перебої з постачанням енергоносіїв та сировини, логістичні труднощі, відплив кадрів. Ці обсяги теж компенсував імпорт.

Збільшення внутрішнього споживання сталевого прокату в Україні у 2023 році на 15-20% також стало драйвером зростання імпорту. Гостра необхідність ремонту, відбудови або зведення житлових і нежитлових споруд та інфраструктурних об’єктів обумовила зростання попиту на сталевий прокат усіх видів.

Відповідні потреби ринку забезпечили іноземні виробники. Показовий рейтинг країн-постачальників металопродукції в Україну: Туреччина (41,4%), Китай (14,6%), Словаччина (12,5%), Польща (9,1%) та Румунія (5%).

Імпорт чорних металів в Україну, 2020-2023 роки, тис тонн

Джерело: Державна митна служба

Внутрішнє споживання. У 2023 році суттєво зросло видиме споживання готового сталевого прокату в Україні порівнянні з попереднім роком. За прийнятою методикою розрахунку, видиме споживання становило близько 3,5 млн тонн. При цьому близько третини у видимому споживанні займав імпортний прокат, обсяги ввезення якого протягом звітного періоду суттєво зросли.

Порівняльний баланс українського ринку готового сталевого прокату, 2021 рік та 2023 рік, тис тонн

Прогнози та очікування. Очікується, що при сталій роботі металургійних підприємств обсяги виробництва сталі у 2024 році становитимуть не менше 6,8-7,2 млн тонн. Збереження обсягів виробництва на цьому рівні можна вважати позитивним розвитком ситуації для галузі. Однак в умовах великих ризиків та нових викликів через війну наведені показники можуть бути переглянуті.

Експорт українських чорних металів буде і надалі залежати від логістичних можливостей та кон’юнктури зовнішніх ринків. При цьому частка експорту сировинної складової – чавуну, феросплавів та брухту – буде зростати. У географічній структурі експорту суттєвих змін очікувати не варто.

У 2024 році експорт чорних металів може становити 5-5,5 млн тонн при очікуваній валютній виручці 3,2-3,5 млрд дол. Відсутність на ринку прокату, який виробляли маріупольські комбінати, на фоні росту споживання буде і надалі сприяти нарощуванню імпортних постачань. Протягом 2024 року обсяги імпорту можуть досягти 1,3-1,6 млн тонн при збільшенні валютних витрат до 1,5-1,8 млрд дол.