Соціальне підприємництво в умовах війни: ліки чи плацебо?

Повномасштабне вторгнення росії стало каталізатором глибинних суспільних трансформацій в Україні. На поверхню вийшли та загострилися численні проблеми, які раніше ігнорувалися чи вважалися незначними. 

Наприклад, болючим стало питання працевлаштування вразливої частини населення: внутрішньо-переміщених осіб, людей з інвалідністю чи тих, хто залишився без даху над головою внаслідок російського терору. 

Одним із ефективних інструментів для розвʼязання подібних проблем є соціальне підприємництво, яке дозволяє не лише створити критично важливі робочі місця, але й здійснювати глобальний вплив на життя суспільства через свої соціальні ініціативи.

В Європі соціальне підприємництво як бізнесова модель із значущою соціальною метою почало розвиватися у 80-90 роках минулого століття. Тоді у Бельгії, Франції та Ірландії для зниження рівня безробіття запроваджували програми вторинного ринку праці, яка передбачала інтеграцію безробітних на ринку праці. 

За даними доповіді "Глобальний погляд на соціальне підприємництво", у 2022 році у світі налічувалося понад 11,5 млн соціальних підприємств. У Великій Британії нараховують близько 130 тис. таких організацій, у Німеччині - понад 100 тис, у Польщі – 30 тис, в Італії – близько 20 тис, в Австрії – понад 2,5 тис, а в Чехії – близько 500.

Важливою умовою розвитку соціального підприємництва у світі є сприяння держави. Лідерами в цьому напрямку є Канада, яка в 2019-му році була визнана найкращою країною для соціального підприємництва. 

У першій п’ятірці також Австралія, Франція, Бельгія та Сінгапур. Попри відсутність в Україні законодавчого визначення соціального підприємництва – воно продовжує розвиватися, набуваючи нових форм та трендів. 

За різними оцінками, до початку великої війни в Україні налічувалося близько 1000 соціальних підприємств. 

Реакція на виклики

Світова практика доводить, що соціальне підприємництво починає розвиватися тоді, коли держава не в змозі відповісти на зростання проблем у соціальній сфері. 

В українських же реаліях нездатність держави комплексно вирішувати такі виклики має системний характер, а поява соціального підприємництва є реакцією громадськості на неспроможність офіційних інституцій самотужки тримати ситуацію під контролем. 

З початку великої війни запит на соціальне підприємництво набув небачених раніше масштабів через радикальне збільшення кількості вразливих груп населення. 

За даними українського Уряду, станом на кінець 2023-го року в Україні нараховується 4,9 млн внутрішньо-переміщених осіб. На жаль, з 24 лютого минулого року 300 тисяч осіб отримали інвалідність. 

Станом на сьогоднішній рік в Україні проживає 3 мільйони людей з інвалідністю. З часом число вразливого населення зростатиме і всі ці люди потребуватимуть роботи, соціалізації та реінтеграції. 

У найближчі роки соціальне підприємництво ставатиме в Україні все популярнішим. І це добре, адже така форма організації бізнесу, хоч і не є панацеєю, проте дозволяє одночасно вирішити низку проблем людей, громад та економіки держави. 

Соціальність як вимога суспільства 

Якщо ще декілька років тому приставка "соціальний" часто могла викликати в українців неоднозначні або негативні асоціації, то сьогодні участь у розвʼязанні соціальних завдань стає конкурентною перевагою та гордістю. 

У час війни – соціальність – це перш за все про відповідальність та про здатність реагувати на гострі суспільні проблеми. Дослідження Gradus Research свідчить, що 44% українців при ухваленні рішення про покупку звертають увагу на те, чи допомагає бізнес армії, а для 21% громадян є важливою волонтерська діяльність працівників компанії. 

Важливість реалізації соціальної місії усвідомлює і сам бізнес. Адже за даними того ж опитування, до розвʼязання соціальних завдань сьогодні залучено 84% українських підприємств. 

Ставка міжнародних донорів 

Все більше міжнародних організацій наразі стимулюють попит на розвиток соціального підприємництва в Україні шляхом фінансової, освітньої та технічної допомоги. 

Усвідомлюючи брак державного інституційного та фінансового ресурсу для вирішення гострих суспільних викликів, проєкти міжнародної технічної допомоги наразі відіграють в цьому напрямку лідерську роль. Соціальне підприємництво зарекомендувало себе як дієвий механізм вирішення соціальних проблем у громадах за кордоном. 

Western NIS Enterprise Fund, USAID, Міжнародний фонд "Відродження", Німецький Дитячий Фонд, різні програми Європейського Союзу - далеко не повний перелік інституцій, що пропонують програми підтримки соціального підприємництва. 

Партнери України відчувають зростання попиту на соціально відповідальне підприємництво та розвиток нових бізнесів, які, крім фінансової успішності, за мету ставлять допомогу людям, які найбільше її потребують. 

Що далі?

Сьогодні соціальне підприємництво стало популярною формою бізнесу, яка змінює суспільство і дає можливість конкретним громадам і людям взяти справу у свої руки та зробити вклад у нашу перемогу. 

Дуже хотілося б, аби ця тенденція не зникла, а стала нормою і після перемоги. Сьогодні попит на такий бізнес зростає, а це говорить про те, що українське суспільство прагне підвищувати якість свого життя, і бере на себе відповідальність за результат.