Встигнути до місії МВФ: як Україна готувалася до другого перегляду програми
Минулий тиждень закінчився позитивною новиною: Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) досягли домовленостей на рівні персоналу (staff-level agreement) щодо другого перегляду механізму розширеного фінансування (EFF).
Простіше кажучи, це означає, що Україна виконала всі головні вимоги Меморандуму з червня по вересень і може отримати наступний транш - близько 900 млн дол. Ну і звичайно, це дає зелене світло іншим донорам, чиє фінансування для України залежить від рішень МВФ.
Втім, нове домашнє завдання і "борги" за студентською традицією виконували в останній момент перед дедлайном. За останні два тижні Україна виконала одразу три структурні "маяки", строк для два з яких сплив ще у липні.
Законопроєкт про "військовий" ПДФО взагалі довелося розглядати навіть в суботу, щоб встигнути виконати домовленості по бюджету.
Ну і до того ж, я нагадаю, прямо під кінець жовтня ухвалили середньострокову стратегію управління боргом та контроверсійний законопроєкт про посилений фінмоніторинг для політично значущих осіб (PEP-ів), щодо якого теж провалили дедлайни.
Та судячи із заяви після зустрічі МВФ з українською стороною, на цей раз виглядає, що виконання нам зарахують. В заяві хоч і вказують, що є певні затримки щодо деяких дедлайнів, але в цілому всі обіцянки зі строком до вересня зробили.
Тепер треба дочекатися схвалення радою директорів МВФ, яка розглядатиме питання орієнтовно в середині грудня. Тільки після позитивного рішення "борду" Україна зможе отримати наступний транш.
Далі більш детально про кроки за останні два тижні, які дозволили провести успішні перемовини.
Часткове повернення податкових перевірок
Парламент ухвалив в цілому законопроєкт про часткове повернення документальних податкових перевірок
Ухвалення закону та відновлення податкових перевірок, зупинених на час воєнного стану, було умовою структурного "маяка" №6, строк якого пройшов ще в липні.
Очікувано, депутати подали до законопроєкту блокуючі постанови. Парламент має відхилити їх 21-23 листопада. Після цього Спікер зможе підписати законопроєкт та направити на підпис Президента, щоб "маяк" був повністю виконаний.
Відповідно до тексту, документальні податкові перевірки відновлюються з 1 грудня 2023 року та можуть проводитися для обмеженого кола платників податків. До таких платників відносяться ті, які на кінець 2021 року мали дебіторську заборгованість вдвічі більшу за кредиторську, мали рівень сплати податку на прибуток та ПДВ вдвічі нижчий за середній по галузі, а також мали суму витрат у розмірі понад 75% річного доходу за умови, що річний дохід перевищував 10 млн грн.
Разом з тим до грудня 2024 року зберігається мораторій на перевірки ФОПів першої та другої групи. Також перевірки не повертаються для підприємств на окупованих територіях або територіях, де йдуть бойові дії.
Ухвалення законопроєкту було однією з останніх вимог МВФ для отримання траншу. Його ретельно погоджували з партнерами та шукали компроміс, особливо після того, як заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма зірвав попередні домовленості з Фондом та виключив погоджені норми щодо перевірок при розгляді першого законопроєкту.
Реформа корпоративного управління
Україна майже виконала два структурні "маяки" щодо корпоративної реформи Оператора ГТС
31 жовтня Кабмін погодив чотирьох з п’яти членів Наглядової ради Оператора ГТС. Зокрема, погоджені кандидатури всіх незалежних членів. Наглядову Раду ОГТС якраз мали призначити до кінця жовтня – це структурний "маяк" №18 Меморандуму з МВФ. Втім, як повідомили SOE Weekly, Кабмін не призначив передбаченого Статутом п’ятого члена Наглядової Ради.
Крім того, нарешті "закрили" борг по "маяку" №8. Міністерство енергетики 23 жовтня затвердило новий статут ОГТС, розроблений та погоджений з Енергетичним Співтовариством. Цей "маяк" мали виконати ще до кінця липня, але процес затягнувся на три місяці.
Перерозподіл військового ПДФО
Парламент схвалив законопроєкт для додаткових 200 млрд грн на армію
8 листопада Верховна Рада ухвалила в цілому в повторному другому читанні законопроєкт №10037 щодо перерозподілу військового ПДФО.
Законопроєкт дозволить держбюджету отримати додаткові 214,7 млрд грн для фінансування військових потреб.
Нагадаю, що законопроєкт затверджує правила перерозподілу ПДФО, який військові до цього сплачували до місцевих бюджетів відповідно до дислокації. Законопроєкт змінює підхід і спрямовує надходження від "військового" ПДФО до державного бюджету з чіткими вимогами його використання.
Так, з 1 жовтня по 31 грудня 2023 року 50% надходжень від "військового" ПДФО спрямовується до державного бюджету на ДСЗІ для виготовлення дронів, а 50% йдуть Міноборони на закупівлю артилерійських систем. Відомства отримають приблизно по 13 млрд грн кожне.
З 1 січня 2024 року і до 31 грудня року, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, "військовий" ПДФО буде розподілятися в інших пропорціях. 45% буде йти ДССЗЗІ (Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації) на виробництво дронів (за прогнозами це щонайменше 43 млрд грн).
45% отримає Мінстратегпром для розгортання виробництва боєприпасів та зброї (за попередніми оцінками теж щонайменше 43 млрд грн). І ще 10% (попередньо близько 10 млрд грн) буде автоматичного розподілятися між військовими частинами пропорційно до сплаченого ПДФО.
Також в Парламенті майже завершили підготовку до другого читання законопроєкту для подальшої реформи корпоративного управління держпідприємств. За словами учасників робочої групи, залишилося узгодити з урядом та міжнародними партнерами низку положень. Очікується, що відповідний законопроєкт №5593-д буде готовий до розгляду у другому читанні найближчим часом.
Намір ухвалити законопроєкт №5593-д та посилити корпоративне управління в держпідприємтсвах Україна засвідчила як в Меморандумі з МВФ (хоч і не у вигляді "маяка"), так і в домовленостях зі Світовим банком та ОЕСР.
Останні численні корупційні скандали, пов’язані з діяльністю держпідприємств, тільки посилюють актуальність законопроєкту.
Зокрема, тиждень тому НАБУ та САП повідомили п'ятьом особам про підозру у розкраданні 100 млн грн у підрозділі НАЕК "Енергоатом".
Це не єдиний випадок корупції в "Енергоатомі". За три місяці роботи парламентська Тимчасова слідча комісія (ТСК) з розслідування можливих порушень у державних закупівлях під час воєнного стану виявила кілька фактів корупції у закупівлях "Енергоатому".
Деякі з них вдалося зупинити: так, після звернення народного депутата Максима Хлапука до "Енергоатому", держкорпорація скасувала тендер на створення електронного реєстру майже за 7 млн грн.
Ще у низці вже завершених закупівель ТСК передала зібрані матеріали НАБУ. Серед останніх випадків – закупівля одноразових рукавичок, респіраторів та інших витратних матеріалів на 2,4 млн грн дорожче ринкових цін та закупівля бетону для однієї з АЕС за ціною вдвічі вищою за ринкову.
При чому менеджмент корпорації уникає відповідей на звинувачення. На минулому тижні гендиректор "Енергоатому" Петро Котін навіть не з’явився на засідання ТСК щодо закупівель, прикриваючись нібито відрядженням на Хмельницьку АЕС, хоча напередодні підтвердив особисту участь.
Делеговані ж на засідання ТСК працівники держпідприємства не були готові відповідати на питання щодо підозрілих закупівель, хоча отримували запит перед засіданням.