Що необхідно гірничодобувній галузі для підвищення конкурентоспроможності на світовому ринку

Гірничодобувна промисловість багато років є одним з найбільш привабливих секторів української економіки для міжнародних та українських інвесторів.

Стримують інвестиційний потенціал галузі бюрократичні перешкоди та воєнні ризики. Ці фактори посилюють імовірність непрогнозованості прибутку.

Необхідна державна стратегія розвитку та підтримки галузі

Для відчутного розвитку галузі Україні потрібно мати стратегію підтримки гірничодобувної промисловості на державному рівні. Прикладів таких стратегій у світі безліч. Яку варто обрати Україні – більш інтенсивну підтримку чи збалансовану, з урахуванням інтересів усіх стейкхолдерів, – відкрите питання.

Для успішної стратегії потрібно визначити фокус: збільшувати кількість інвесторів та обсяг залучених інвестицій чи стимулювати розвиток глибокого перероблення корисних копалин. Концентруватися одночасно на всіх цих моментах неможливо.

Якщо з цих пріоритетів не вибрати основний, то в кінцевому результаті погіршаться всі показники. Як це працює в інших країнах?

Коли в канадській провінції Онтаріо збанкрутував великий проєкт з видобутку та перероблення графіту, не вистачало 70 млн дол. Провінція, маючи державну стратегію на такий випадок, виділила 45 млн дол із 70-ти на його підтримку.

Інвесторам, які придбали збанкрутілий проєкт, залишалося зібрати значно меншу суму на його запуск. Маючи більш привабливі інвестиційні показники IRR та окупності, стало набагато простіше знайти правильного інвестора для проєкту.

Це і є конкретна інтенсивна підтримка держави, яка грає в інтересах не одного гравця, а всього суспільства, тобто в інтересах галузі та країни.

Такі значні бізнес-проєкти дозволяють залучати інвестиції, створювати робочі місця, покращувати добробут громад завдяки збільшенню обсягу сплачених локальних податків, забезпечувати сировинну безпеку країни, закладати фундамент для розвитку нових бізнесів з перероблення корисних копалин.

Виділення значних грантів – не єдиний дієвий інструмент підтримки галузі. Для України більш реальним, але таким же ефективним може бути гарантування інвесторам виведення дивідендів за кордон.

Нові умови та гарантії

Для початку варто запровадити гарантування воєнних ризиків, це нова норма ведення бізнесу в Україні. Без неї прихід приватних міжнародних інвестицій буде повільнішим, а самих інвесторів буде суттєво менше.

Не менш важливим є запровадження податкових канікул чи вирахування з податку на прибуток інвестованих коштів для компаній, які розробляють greenfield-проєкти, досліджують родовища й технології перероблення.

Фіскальні податкові канікули та інші стимули необхідні з огляду на те, що ми конкуруємо за інвестора з іншими країнами, у яких немає війни, проте є багато привабливих умов для співпраці. Наприклад, у Нігерії надають податкові канікули на три-пʼять років та звільняють від мит обладнання, що імпортується.

Також слід повертати кошти за спецдозвіл у випадку неможливості розробки родовища через незгоду громади або наявність інших перешкод.

В Іспанії держава має спеціальну програму для деяких муніципалітетів, за якою вона надає до 20% інвестицій на розвиток бізнесу без необхідності повернення. Натомість бізнес зобов'язується створити певну кількість робочих місць.

Варто подбати про пільгове довготривале кредитування та лізинг включно з фазою greenfield. Умова довготривалого кредитування вкрай важлива, без цього жоден інвестор не буде зацікавлений у співпраці.

Важливо звернути увагу на децентралізацію податків з майнінгу та систем стимулювання видобутку в регіонах. Коли місцеві громади та власники землі ведуть перемовини з інвесторами, вони оцінюють, що з цього отримають.

За умови децентралізації податку 80% прибутку йдуть до місцевого бюджету і далі ці кошти вкладаються в розвиток регіону. Наразі ж у більшості випадків значна частина податків направляється до центрального бюджету, а місцева громада не отримує від розроблення родовищ майже нічого, окрім незручностей.

Що слід змінити на мікрорівні

Які прості точкові зміни можна запровадити найближчим часом?

Один з перших кроків – спрощення процедури зміни цільового призначення землі. Уряд працює над цим питанням. Сподіваюся, скоро побачимо результати.

Наступний важливий крок – розширення можливостей з доступу до землі не лише на території спецдозволу, а і в межах розкривних робіт та зберігання відвалів.

Як відомо, недавно був скасований гірничий відвід. Тепер інвестори отримують земельну ділянку на надра в периметрі цих надр, а покласти запаси чи розмістити додаткові об’єкти вони не можуть, бо ця земля не належить до периметра спецдозволу і не підлягає вилученню на суспільні потреби.

Далі потрібно забезпечити відкритість геологічної інформації. Це передбачає:

• Зняття обмежень щодо доступу до геологічної інформації стосовно стратегічних мінералів та до інформації з грифом "для службового користування".
  
  Спеціалісти галузі постійно оновлюють деталі досліджень територій, де є родовища корисних копалин та мінералів. Проте досі закриті дані з грифом "для службового користування", які стосуються критичних мінералів. Ми підтримуємо відкриття цієї інформації для всіх інвесторів.
  
  
• Відкриття інформації приватних розвідок, що втратили спецдозвіл.
  
  
• Надання дозволу на продаж геологічної інформації.
  
  
• Розширення пакета геологічної інформації даними про обмеження (газопроводи, залізниця, екологічні мережі, природно-заповідний фонд).

Також необхідно звернути увагу на підтримку junior mining-компаній. У нас на це ніхто не звертає уваги. Хоча Україна має широку базу досліджених запасів, я впевнений у наявності величезного потенціалу компаній, що спеціалізуються на розвідці та дорозвідці родовищ. Отже, треба забезпечити:

• Спрощення процедури розвідки та завірочного буріння, де потрібен лише дозвіл власника землі.
  
  
• Компенсацію та стимулювання інвестицій для junior mining-компаній.
  
  
• Активне залучення державних та грантових коштів для геологічних досліджень.

Крім того, потрібно дозволити застави спецдозволів. Це стане для інвестора своєрідним банківським інструментом, активом для розвитку.

Останнє в переліку, але не менш важливе за значенням – створення бази даних видобувних проєктів, що шукають інвесторів. Такий інструмент значно прискорить пошук інформації про проєкти та інвесторів.

Якщо порівнювати потенціал нашої гірничодобувної промисловості з іншими країнами, то Україна має безліч переваг. За державної підтримки галузі ми зможемо запропонувати міжнародним інвесторам значно більше вигод.