Інклюзивність, як у ЄС: як скоротити шлях України до цієї мети
У рамках шляху України до Євросоюзу серед численних законодавчих завдань – зробити нашу країну, міста, державні заклади та місця роботи більш інклюзивними та зручними для людей з інвалідністю.
Головні кроки для реалізації цього завдання залишаються за державою як інституцією, проте дещо можуть зробити громадяни та бізнес.
Фахівці сайту оголошень "OLX робота" провели дослідження на тему працевлаштування осіб з інвалідністю, опитавши близько 8 тис користувачів платформи. Виявилося, що 28% респондентів або їх родичів чи знайомих мали проблеми при працевлаштуванні через наявність інвалідності.
Опитали й роботодавців. Їх при працевлаштуванні осіб з інвалідністю турбують стан здоровʼя та можливість повноцінного виконання ними обовʼязків (58%), потреба в облаштуванні особливих умов праці (14,8%), збільшення фінансових та часових витрат на забезпечення таких працівників робочими місцями (8%).
Запровадження робочих місць з інклюзивним підходом – це не лише додаткові кошти для роботодавця, а й виклик, як правильно реалізувати такий підхід.
Комфортними для людей з інвалідністю мають бути не лише робочі місця, а й усе підприємство. Ідеться про спільні зони для всіх працівників: кімнати відпочинку, кухні, туалети, підйоми та входи до кімнат.
Серед того, що могло б стимулювати роботодавців запроваджувати кроки для облаштування інклюзивних робочих місць, – матеріальна підтримка від держави, податкові пільги та компенсація відповідних витрат.
Первинні кроки має, звичайно, запроваджувати держава, адже скільки б ресурсів не вклав роботодавець, щоб зробити бізнес інклюзивним, але якщо людина не зможе комфортно дістатися до роботи, то кроки з боку власників бізнесу та вкладені кошти будуть зроблені й витрачені дарма.
Починати потрібно з пандусів у житлових будинках, комфортного транспорту і загалом інфраструктури міст. Видимі кроки держави стимулюватимуть бізнес і сприятимуть інтеграції осіб з інвалідністю із суспільством.
Ініціативи з підвищення інклюзивності мають високий рівень підтримки. За результатами згаданого опитування, 77% українців вважають, що держава приділяє недостатньо уваги працевлаштуванню осіб з інвалідністю чи статусом учасника бойових дій і забезпеченню для них гідних умов роботи.
Також 84% та 85% респондентів відповідно підтримують надання податкових пільг роботодавцям, які працевлаштовують осіб з інвалідністю чи статусом учасника бойових дій, та виплату підприємствам державних компенсацій за облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю.
В Україні виплачується компенсація за працевлаштування людей з інвалідністю. Щомісячно за кожну працевлаштовану особу, за яку роботодавець сплачує ЄСВ, можна отримати 6 700 грн. Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування особи.
Проте роботодавці очікували, що держава також фінансуватиме компенсацію коштів, витрачених на облаштування робочих місць, як у багатьох країнах ЄС. Уряд пішов назустріч бізнесу і в серпні вирішив компенсувати витрати на облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю І та ІІ груп до 100,5 тис грн.
Робота над покращенням ситуації з інклюзивністю також важлива з точки зору того, що в країні, де понад девʼять років триває війна, кількість громадян, які мають набуту інвалідність і статус учасника бойових дій, на жаль, вагома.
У 2021 році в Україні, за даними Міністерства у справах ветеранів, статус учасника бойових дій мали 405 тис людей. Розуміємо, що з початком повномасштабного вторгнення ця цифра значно зросла.
Для держави, що воює, важливо надати Захисникам та Захисницям України гарантії та впевненість, що після завершення служби людині нададуть усі необхідні інструменти для інтеграції із суспільством, громадою, родиною, забезпечать працевлаштування та гідні умови праці.
Для адаптації до ринку праці учасників бойових дій та людей, які отримали інвалідність унаслідок війни, важлива якісна законодавча база.
На основі цього можлива розробка спеціальних програм для рескілінгу (опанування нових навичок або пошук нового покликання – ЕП) учасників бойових дій, допомога в опануванні спеціальностей, які затребувані на ринку та де є можливість працевлаштування на інклюзивних підприємствах.
Підтримка від держави сприятиме створенню громадських ініціатив, залученню грантів та міжнародної підтримки для навчання та облаштування робочих місць. Важлива також наявність ініціативних груп, які сприятимуть навчанню ветеранів та ветеранок, освоєнню нових навичок, підвищенню їх конкурентоспроможності.
Такі ініціативи можуть продукувати громадські організації, бізнес, навчальні заклади. Наприклад, на "Дія.Освіта" доступний безкоштовний освітній курс "Як знайти бажану роботу після військової служби".
Гарним прикладом проєкту для реінтеграції УБД є Veterano Cyber Cluster від ГО "Наукова асоціація кібербезпеки України". Її метою є профорієнтації, навчання, стажування та працевлаштування за фахом "кібербезпека".
Сприятиме адаптації до ринку праці УБД залучення міжнародного досвіду для роботодавців, щоб останні могли якісно облаштовувати робочі місця для осіб з інвалідністю та працевлаштовувати учасників бойових дій.
Такі кроки підвищать рівень інклюзивності та покращать інфраструктуру, а отже, слугуватимуть побудові європейського суспільства.