Платіжний баланс: ключові зміни з початку 2023 року

За підсумками 7 місяців 2023 року, розрив фінансування платіжного балансу становив 14,9 млрд дол., що складає понад 16% ВВП. Весь цей розрив було покрито міжнародною допомогою, якої надійшло 27,9 млрд дол., в т.ч. від МВФ – 2,5 млрд дол. 

Фактичний поточний розрив за 7 місяців становить менше половини очікуваного МВФ розриву за підсумками року (39 млрд дол.).

Без врахування зовнішньої допомоги сальдо як поточного, так і фінансового рахунків є дефіцитними: -11,9 млрд дол поточний рахунок і -3 млрд дол фінансовий рахунок (табл.1). 

Таблиця 1 - Ключові статті Платіжного балансу України, млрд дол.США

*включно із Рахунком операцій з капіталом та Помилками і упущеннями

Отримання достатніх обсягів зовнішньої допомоги (27,9 млрд дол.) дозволило звести фактичне сальдо платіжного балансу з профіцитом 12,9 млрд дол., в т.ч. за поточним рахунком -2 млрд дол., фінансовим рахунком +14,9 млрд дол. 

Залишок офіційного фінансування після проведених НБУ валютних інтервенцій з продажу валюти (14,4 млрд дол.) поповнив валютні резерви країни, які станом на 01.08.2023 досягли рекордного значення 41,7 млрд дол. або 5,6 місяців майбутнього імпорту (приріст на 47% відносно початку року). 

Без зовнішньої допомоги валютні резерви країни були б повністю вичерпані ще в листопаді 2022 року.

У 2023 році в структурі міжнародної допомоги значно меншу частку стали займати гранти: 36% проти 54% в минулому році. За підсумками року очікується надходження 41 млрд дол. допомоги, з яких 1,9 млрд дол. - чисте позикове фінансування від МВФ, 27,5 млрд дол. – позикове фінансування від інших офіційних кредиторів, 11,6 млрд дол. грантів. За 7 місяців поточного року отримано 68% запланованого річного надходження допомоги.

Для зменшення ризиків платіжного балансу важливо, щоб надходження позикової міжнародної допомоги спрямовувалось у потенційно рентабельні проєкти. Саме такий принцип в отриманні зовнішнього фінансування дотримувався у Плані Маршала в післявоєнній Європі. 

Підвищення продуктивності національного виробничого сектора дозволило відновити валютну стабільність. Однак, продовження воєнних дій не дає можливості це зробити. Допомога переважно спрямовується на компенсацію збитків. 

Іншим виходом може бути підвищення грантової складової допомоги або ж списання частини зовнішнього боргу Уряду. Згідно з прогнозом МВФ, в разі успішних переговорів з кредиторами, Україна може очікувати на списання близько 15 млрд дол. зовнішнього боргу. Однак, це значною мірою є питанням дипломатії та політичної позиції країн-партнерів.

Крім міжнародної допомоги, іншими ключовими каналами притоку валюти в країну були оплата праці трудових мігрантів (6,9 млрд дол) та грошові перекази і трансферти недержавному сектору (5,3 млрд дол.). 

Основні канали відтоку валюти з країни:

• Негативне торгівельне сальдо: -20,5 млрд дол.;
• Купівля іноземної валюти (валюта поза банками): -6,6 млрд дол.;
• Виплата процентів та дивідендів за зовнішнім боргом і інвестиціями: -3,0 млрд дол.
• Купівля банками іноземних фінансових активів: -1,9 млрд дол.

Позитивний вплив на платіжний баланс також мало збереження обмежень на виведення капіталу з країни.

Поточний рахунок. Основний ризик для поточного рахунку платіжного балансу - негативне торгівельне сальдо (понад 20 млрд дол. за 7 місяців). Його розширення пов’язане із зниженням виробничої продуктивності економіки, зростанням потреб громадян та бізнесу внаслідок воєнних руйнувань та енергетичного терору, блокуванням морських торгівельних шляхів росією, скасуванням Зернової угоди. 

Загалом за 7 місяців 2023 р. імпорт товарів зріс на 19% проти аналогічного періоду минулого року, тоді як експорт – скоротився на 12%. У складі товарного імпорту найбільш істотно збільшився імпорт машин, устаткування, транспортних засобів і приладів (на 35%). 

Приріст експорту спостерігається лише у групі продовольчих товарів: +14%. Експорт металургійної продукції та мінеральних товарів скоротився вдвічі.

Експорт товарів знаходиться під тиском блокади морських портів, руйнування портової інфраструктури, а також обмежувальних заходів з боку країн Східної Європи на експорт (реекспорт) сільськогосподарської продукції. 

В той же час вагомим чинником нарощування імпорту є витрати українців за кордоном. Станом на кінець серпня в інших країнах світу було зареєстровано 6,2 млн українських біженців, з початку 2023 р. їх витрати склали 8,6 млрд дол. або +13% проти попереднього року (витрати на подорожі). 

Суттєві надходження грантової допомоги Уряду, а також інших поточних трансфертів приватному сектору, дозволили значною мірою компенсувати дефіцит поточного рахунку платіжного балансу. 

З початку року в країну надійшло 15,2 млрд дол. трансфертів (+17% проти попереднього року). Позитивну роль також зіграло збереження обмежень на виведення з країни доходів за інвестиціями (до війни виведення таких доходів формувало основний негативний внесок поточного рахунку). В результаті дефіцит поточного рахунку за 7 місяців був помірним: -2 млрд дол.

Фінансовий рахунок. Ключові зміни фінансового рахунку пов’язані з масштабним надходженням в країну кредитної допомоги (17,9 млрд дол.). Це не тільки дозволило компенсувати відтік валюти за іншими статтями фінансового рахунку, але й сформувати профіцит цього рахунку та наростити офіційні валютні резерви. Позитивну роль також зіграло відстрочення платежів з погашення державного боргу. 

В той же час основний ризик для фінансового рахунку - готівкова доларизація економіки. Приріст готівкової валюти поза банками склав 6,6 млрд  дол. з початку 2023 р., а з початку 2022 р. – вже 16,6 млрд дол.

Загалом станом на 01.08.2023 іноземна валюта в позабанківському обігу досягла 115 млрд дол. США і займає вже 60% в структурі фінансових активів реального сектора економіки, значно перевищуючи частку гривневих депозитів та гривневої готівки. 

  

Також помітним фактором відтоку валюти на фінансовому рахунку є приріст зовнішніх активів українських банків. З початку 2023 р. – 1,9 млрд дол., а з початку війни вже 4,3 млрд дол. 

Частково це пов’язано з обслуговуванням карткових рахунків біженців за кордоном, однак вагома частина припадає на придбання банками іноземних боргових цінних паперів та відкриття ностро-рахунків в іноземних банках.

Загальний висновок

Незважаючи на окремі позитивні тенденції загалом стан платіжного балансу України в 2023 р. залишається вразливим. 

Ключові ризики платіжного балансу:

• залежність від неринкової зовнішньої фінансової допомоги (без її надходження в 2023 р. офіційні валютні резерви країни скоротилися б на 15 млрд дол. або вдвічі);
• значне негативне торгівельне сальдо (за 7 місяців – понад 20 млрд дол. або 22% ВВП);
• готівкова доларизація економічної діяльності в Україні (з початку війни іноземна валюта в позабанківському обігу збільшилася на 15 млрд дол. або +15%).

Стабілізація платіжного балансу відбувається виключно завдяки масштабній зовнішній допомозі. Падіння продуктивності реального сектора знижує пропозицію товарів власного виробництва на внутрішньому ринку, що підвищує потреби економіки в імпорті та призводить до нових валютних ризиків. 

Імпорт порівняно з довоєнним періодом збільшився на 20%, тоді як експорт – скоротився на 30%. Імпортозалежність економіки перевищує 50% ВВП, що на 10 відс.п. більше за довоєнні показники. 

Численні негативні фактори погіршують стан платіжного балансу: продовження воєнних руйнувань виробничих потужностей та інфраструктури, знищення майна громадян, перебування мільйонів українських біженців за кордоном, збільшення потреб в імпорті на цілі відновлення. 

МВФ прогнозує, що в 2023р. розрив платіжного балансу України становитиме 39 млрд дол. Передбачається, що на покриття цього розриву Україна отримає 1,9 млрд дол. чистого фінансування від МВФ та 39,1 млрд дол. – від інших офіційних кредиторів. 

В наступних роках додатковим засобом підтримки бюджету і платіжного балансу має стати реструктуризація зовнішнього боргу держави, за рахунок якої в 2024-2027 рр. передбачається компенсувати 15 млрд дол. 

Домінування неринкових факторів формування дефіциту платіжного балансу говорить про доцільність збереження обмежень на рух капіталів та режиму фіксованого обмінного курсу. Фіксація обмінного курсу позитивно впливає на передбачуваність бізнес-діяльності, сприяє інвестиційному імпорту, полегшує інтеграційні процеси до ЄС.

Для посилення фундаментальної стійкості економіки до валютних шоків важливо підвищувати її продуктивність та конкурентоспроможність. Необхідно розвивати та підтримувати експортні можливості бізнесу, стимулювати процеси імпортозаміщення і локалізації виробництва. 

Україні потрібна комплексна політика залучення та стимулювання інвестицій, включаючи прямі фіскальні стимули та м’які монетарні умови.