Кремлівський режим — Колос на ногах із нафти й газу

ЄС та інші провідні економіки світу повинні перетворити зобов'язання щодо миру та кліматичних дій на реальну економічну політику, зосереджену на енергоефективності - таку, що може зменшити попит на нафту та газ і забезпечити адекватну відповідь як на загарбницьку війну, так і на кліматичну кризу. 

На Саміті G20 в Індії США та ЄС знайшли спільну мову, щоб забезпечити дипломатичну перемогу над Росією, збудувавши консенсус навколо спільної декларації, яка містить підтримку оборони та територіальної цілісності України, але в загальних формулюваннях. 

Декларація Саміту посилається на Статут ООН і передбачає, що "всі держави повинні утримуватися від погрози силою або її застосування з метою територіальних придбань проти територіальної цілісності та суверенітету або політичної незалежності будь-якої держави". 

У спільній декларації також підтверджується прихильність найбільших економік світу цілям Паризької угоди та кліматичним діям, але не враховується критичний зв'язок між цими двома питаннями - і війна в Україні, і кліматична криза зумовлені попитом на нафту і газ, постачання яких Росія перетворила на зброю.

Нафта, газ і війна в Україні

Основна частка військових витрат Росії надходить від експорту нафти і газу. За останніми оцінками, з 24 лютого 2022 року по 1 вересня 2023 року Росія отримала $318 млрд на цю війну від експорту викопного палива до країн G20, на які припадає 71% експорту з початку вторгнення, за даними Центру досліджень енергетики та чистого повітря.

Після початкового шоку, пов'язаного з постачанням минулого року, ЄС нарешті готується позбутися залежності від російського викопного палива. Прискорення енергетичного переходу в ЄС призвело до обвалу попиту на викопне паливо у 2023 році на 17% до найнижчого рівня за всю історію, а 17 країн ЄС з січня по червень виробили рекордну частку енергії з відновлюваних джерел.

Водночас глобальне зростання попиту на нафту і газ та високі ціни на них значною мірою сприяють фінансуванню війни в Україні, оскільки експорт нафти і газу забезпечує майже половину надходжень до бюджету Російської Федерації. Вищий попит на нафту і газ на світових ринках означає вищі ціни, а отже, вищі доходи для кремлівського режиму.

Експансія російської нафти і газу, особливо на азійських ринках, прямо суперечить міжнародним зусиллям, спрямованим на обмеження зростання глобальної температури і перехід до сталих джерел енергії. Після того, як ЄС і США наклали ембарго на російську нафту, Росія досить успішно переорієнтувала свої поставки на інші ринки, де попит на неї зростає. 

Росія також намагається залучити країни G20 до спільних інфраструктурних проєктів, які можуть допомогти Росії збільшити експорт СПГ і відтермінувати глобальний перехід на відновлювані джерела енергії.

На шляху до енергоефективності

У розділі декларації New Deli, присвяченому клімату, G20 підтвердила зобов'язання досягти нульового рівня викидів парникових газів у світі до середини століття. Йдеться про План дій щодо подвоєння темпів підвищення енергоефективності до 2030 року, який був прийнятий у липні Робочою групою G20 з питань енергетичного переходу. Але поки що країни G20 роблять недостатньо для підвищення енергоефективності та надають Росії важелі впливу на енергетичних ринках.

У спеціальній інформаційній доповіді, опублікованій МЕА в червні, підкреслюється, що збільшення щорічного прогресу в енергоефективності з 2,2% сьогодні до більш ніж 4% щорічно до 2030 року може забезпечити життєво важливе скорочення викидів парникових газів і в той же час створити робочі місця і зменшити залежність країн від імпорту викопних видів палива.

Бездіяльність урядів інших країн G20 щодо скорочення попиту на енергію та підвищення енергоефективності підриває їхню власну енергетичну безпеку, водночас сприяючи економічним і геополітичним вигодам для Росії. Досі нафта і газ допомагали Росії зберігати свої політичні позиції на світовій арені. Але у нас є протиотрута.

Стале відновлення України

Україна зараз активно працює з міжнародними партнерами над впровадженням енергетичних реформ та інвестиціями в енергоефективність. Незважаючи на триваючі російські атаки на нашу інфраструктуру, а скоріше як стійку відповідь на них, ми розпочинаємо масштабну енергетичну трансформацію українських міст.

В рамках розробки Стратегії термомодернізації будівель до 2050 року ми ставимо за мету скорочення споживання енергії в будівлях на опалення та охолодження приміщень щонайменше втричі протягом наступних трьох десятиліть. Ми впроваджуємо комплексний підхід, який поєднує вимоги як до нових будівель, так і до термомодернізації існуючих. Енергоефективність зараз є наріжним каменем сталого відновлення України.

Відправною точкою є будівництво високоефективних громадських будівель - нової соціальної інфраструктури для наших громад, особливо тих, які найбільше постраждали від російського вторгнення. 

Ми запроваджуємо комплексний підхід, коли одночасно зі скороченням енергоспоживання у будівлях, здійснюються заходи щодо декарбонізації систем теплопостачання, зменешенню частки викопного палива для опалення, та збільшенню частки відновлювальних джерел енергії, скидного телпа, зростання використання теплових насосів. 

Крім того, необхідно зменшити енергоємність систем водопостачання та водовідведення. Обсяг необхідних інвестицій обчислюється мільярдами євро - чудова можливість для економічної співпраці.

Ми сподіваємося, що представники країн ЄС, які займуть місця в новому Європейському парламенті в 2024 році, визначать це серед своїх пріоритетів. 

Зменшуючи нашу залежність від нафти і газу та сприяючи інноваціям і створенню робочих місць, ми можемо зміцнити нашу енергетичну незалежність та економічну конкурентоспроможність, зрештою, здобувши перемогу над Росією. 

Кремлівський режим - це Колосс, який стоїть на ногах нафти і газу, які стають все більш примарними, коли настає ера чистої енергетики.