Навіщо Україні реформа виконавчої системи

Чи на часі зараз розмови про виконавче провадження? Звісно, адже західні партнери з одного боку надають підтримку та допомогу, з іншого – взамін вимагають реформ. 

І ні для кого не секрет, що ефективна система виконання рішень йде слідом за судовою реформою.

Позбавлення бюрократизації, пришвидшення та взагалі виконання рішень, забезпечення прав кредиторів та боржників – одні з завдань у реформуванні виконавчого провадження.

І подальша цифровізація виконавчого провадження – один з очевидних кроків для вдосконалення виконавчого провадження.

Які елементи цифровізації запроваджені вже? 

З моменту впровадження автоматизованої системи виконавчого провадження (далі – АСВП) та прийняття законодавчих норм в цьому напрямку здавалося б швидкість та ефективність виконання судових рішень мала би покращитись. 

Однак, органи державної виконавчої служби та приватні виконавці зіткнулись з обмеженістю функціоналу АСВП, зокрема автоматизація закінчувалась на можливості направлення виконавцями запиту про наявність рахунків боржника, відкритих у відповідних банківських установах, отримання зворотної відповіді про номери рахунків і залишок коштів, а також надсилання постанови про арешт коштів чи про зняття такого арешту (що не завжди і використовувалась виконавцями). 

Крім того, як зазначають приватні виконавці, відсутність повноцінної системи автоматизованого арешту коштів, що включала б взаємодію всіх банківських установ породжує проблему накладення арешту на зарплатні рахунки, що за своєю суттю повинні мати спеціальний статус та, на які має поширюватися заборона арешту. 

Варто згадати й нещодавнє дослідження: у проєкті звіту за результатами дослідження сфери примусового виконання рішень судів та інших органів в Україні (липень 2023), що підготовлений Human Research на замовлення EU Project Pravo-Justice, зазначається, що: "наразі рівень цифровізації недостатній, змін потребують не лише цифрові інструменти для виконавців, але і створення цифрових інструментів для користувачів (особливо боржників) щодо ознайомлення з виконавчим провадженням, а також оплати боргу, виключення з реєстру боржників – всі ці аспекти мають бути максимально цифровізовані та автоматизовані. Безпосередньо для виконавців першочерговими інструментами, які потребують удосконалення, зафіксовано АСВП та реєстри (точніше інтеграція усіх наявних реєстрів або створення єдиного реєстру)".

Що пропонує законодавець для автоматизації виконавчого провадження? 

Законодавчі потуги для цифровізації виконавчого провадження знайшли своє втілення в низці законопроєктів, деякі з яких вже тривалий час залежуються без розгляду у Верховній Раді.

До них віднесемо такі.

Законопроєкт №3726 – розроблений у співавторстві зі спільнотою виконавців та входить до так званого європейського пакету законопроєктів у сфері виконавчого провадження; перебуває без розгляду у ВРУ ще з червня 2020 року.

За задумом розробників, цей проєкт має на меті системне реформування та підвищення ефективності виконання судових рішень, в тому числі, шляхом цифровізації виконавчого провадження, а саме:

• оптимізація та зміни до АСВП;
• система автоматизованого арешту та списання коштів з банківських рахунків боржників з необхідними запобіжними механізмами (як, наприклад, мінімально захищена сума, необхідна для забезпечення життєдіяльності боржника у межах календарного місяця, на яку не буде накладатися арешт на рахунку в банках).

Законопроєкт №5660 - теж комплексний проєкт, прийнятий у першому читанні ще у липні 2021 року.

Цей проєкт серед інших завдань також має цифровізацію виконавчого провадження, наприклад:

• розширення функціоналу АСВП (щодо взаємодії виконавців з державними органами, банками та іншими фінансовими установами; формування відомостей, необхідних для обрахування розмірів винагороди державних виконавців; автоматизація інших процесів діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців для здійснення виконавчого провадження); 
• наявність відомостей про особу в Єдиному реєстрі боржників = автоматична підстава для відмови у відчуженні такими боржниками майна;
• обов’язкове проведення перевірки різними суб’єктами, що оформлюють відчуження/передачу права власності (наприклад, органами реєстрації, нотаріусами, депозитаріями тощо) відомостей з Єдиного реєстру боржників при відчуженні/передачі права власності тощо різних видів майна та повідомлення про це виконавців;
• виконавці звільняються від реєстрації обтяжень рухомого, нерухомого майна (окрім випадків виконання ухвал про забезпечення позову);
• більш швидкий механізм зняття арешту з майна (погашення всієї суми боргу та винагороди виконавця (яку пропонується називати виконавчою санкцією) 🡪повідомлення про погашення заборгованості за виконавчим провадженням🡪зняття арешту та виключення з реєстру боржників);
• запровадження Єдиного державного реєстру виконавчих документів.

Здається вже цих двох законопроєктів мало б вистачити аби нарешті прийняти такі очікувані зміни. 

Втім, ні.

Зараз на розгляді парламентарів перебуває проєкт закону №9363 від 07.06.2023 р., розроблений Кабінетом Міністрів України.

Метою цього законопроєкту також є цифровізація виконавчого провадження. За твердженням авторів цього проєкту він покликаний також модернізувати та розширити наявний функціонал АСВП.

Що ж пропонує цей законопроєкт? 

• автоматизована взаємодія єдиного реєстру боржників з іншими реєстрами задля запобігання спробам боржника вивести активи

При зверненні боржника для реалізації майна в згаданих у законопроєкті реєстрах будуть перевірятись відомості, чи не внесена така особа до Єдиного реєстру боржників, чи відсутні обтяження такого майна. 

Держателі відповідних реєстрів будуть відмовляти в перереєстрації чи здійсненні нотаріального посвідчення відчуження майна (щодо авто, нерухомості, вчинення іпотеки/застави, відкриття/закриття рахунка в цінних паперах тощо).

NB! Правочин щодо майна боржника під час перебування відомостей про боржника в Єдиному реєстрі боржників в силу закону буде вважатись нікчемним, крім випадків, передбачених ст. 9 закону "Про виконавче провадження".

• збільшення функціоналу АСВП 

Передбачається, що буде автоматизованою взаємодія виконавців з державними органами, банками, іншими фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг, емітентами електронних грошей. 

Обов'язковим буде й підключення банків, інших фінансових установ до інформаційної взаємодії (автоматизованого арешту коштів). Нагадаємо, що станом на сьогодні лише 20 (із 65) банків здійснюють взаємодію з виконавцями через автоматизовану систему.

• автоматизований (але не точно) арешт коштів, стягнення депозиту

Як вже зазначено вище, передбачається підключення банків, фінансових установ до АСВП, однак для здійснення подальшого арешту та списання коштів виконавцю й далі доведеться у ручному режимі (але через функціонал АСВП) приймати відповідні постанови, направляти вимоги.

Окремо передбачається, що перебування коштів на депозиті не є перешкодою для їх стягнення.

• Зняття обмежень (арешту) після виконання рішення

Передбачається автоматизація виключення відомостей про особу з Єдиного реєстру боржників та зняття арешту з коштів на рахунках у разі надходження на відповідний рахунок виконавця коштів, достатніх для задоволення вимог стягувача та інших сум, що стягуються у виконавчому провадженні (виконавчого збору/основної винагороди, витрат виконавчого провадження, штрафів тощо).

Зміни до закону "Про банки і банківську діяльність" передбачають додаткову підставу для зняття арешту з майна та коштів боржника, а саме – повідомлення про погашення заборгованості за виконавчим провадженням відповідно до статті 39-1 закону "Про виконавче провадження".

Тобто, якщо особа погасила заборгованість в межах виконавчого провадження, то з майна та коштів цієї особи державний/приватний виконавець має зняти арешт (відбуватиметься автоматизовано на підставі відповідного повідомлення про погашення заборгованості за виконавчим провадженням).

З'їсти слона по шматочках чи таки здійснити системну реформу? 

Спостережливий читач зауважив, що перелічені вище законопроєкти дублюють положення одне одного, одні законопроєкти є більш системними, інші вирішують лише якусь одну задачу.

На мою думку, законодавцю потрібно зайняти системний підхід.

Перше – ще у 2021 я писав, що приватні виконавці продемонстрували свою ефективність, а тому необхідно розширити їх повноваження, надати можливість виконувати рішення, що зараз виконують лише державні виконавці; зрештою, потрібно збільшити кількість таких виконавців.

Друге – у сфері цифровізації доцільно дослухатись виконавців, які практично оцінили недоліки нинішньої системи, наприклад:

• запровадити автоматизований розподіл виконавчих документів про стягнення адміністративних штрафів на користь держави та надати повноваження на виконання цієї категорії справ приватним виконавцям;
• перейти до повноцінної системи електронного арешту коштів та їх списання;
• цифровізувати кореспонденцію, шляхом інтеграції АСВП з електронними системами операторів поштового зв’язку.

Лише комплексний та зважений підхід, який враховує виявлені недоліки нинішньої системи, та найкращі закордонні практики здатен привести Україну до ефективного виконання судових рішень.

Співавторка: Ірина Гутнік, старша юристка Arzinger, адвокат