Траєкторія доходів бюджету під час війни

За І півріччя 2023 року доходи Зведеного бюджету України досягли 1,52 трлн грн, номінально збільшившись майже удвічі, якщо порівнювати з І півріччя 2021 і 2022 років, коли вони становили 757 і 808 млрд грн. 

Але співставлення абсолютних показників в умовах високої інфляції, вочевидь, не дає достовірних результатів. Тому ми скоригували показники бюджетних доходів у 2022 і 2023 роках на дефлятор ВВП. 

В результаті сумарні доходи бюджету в реальному вираженні зменшилися на 16,7% у І півріччі 2022 р. і зросли на 18,2% у І півріччі 2023 р. відносно І півріччя 2021 р. (див. таблицю).

Суттєву частину доходів бюджету від початку війни почали формувати іноземні офіційні гранти до загального фонду бюджету та благодійні пожертви до спеціального фонду бюджету. За січень-червень 2023 року останні два джерела поповнили бюджет майже на 600 млрд грн. 

Розраховані реальні показники вказують на те, що доходи бюджету без урахування іноземних грантів і власних доходів бюджетних установ у І півріччі 2022 р. скоротилися на 25,4%, а в І півріччі 2023 р. - на 25,5% відносно І півріччя 2021 р. 

Показово, що реальний ВВП за 2022 р. впав на 29,1%, а в І півріччі 2023 р. – зріс на 2,7% до І півріччя 2022 р. Тобто доходи бюджету в січні-червні 2023 р. змінювалися майже синхронно з показниками економічної діяльності.

У цьому році почали проявлятися ознаки пожвавлення економічної діяльності, що мало стабілізуючий вплив на бюджетні доходи. 

Найкращу динаміку серед податкових доходів продемонстрував податок на доходи фізичних осіб, надходження від якого реально зменшилися на 17,5% відносно І півріччя 2021 р. 

Порівняно незначне падіння пояснювалося суттєвим зростанням грошового забезпечення військовослужбовців, яке збільшилося з 59 млрд грн у І півріччі 2021 р. до 244 млрд у І півріччі 2022 р. і до 443 млрд у І півріччі 2023 р.

Перерахування прибутку державних і комунальних підприємств до бюджету суттєво зросли в 2022 р., але радикально зменшилися в січні-червні 2023 р. Доходи бюджету підтримували перерахування прибутку НБУ до бюджету, величина якого реально зросла на 73,5% у І півріччі 2023 р. відносно І півріччя 2021 р. (доходи НБУ від ОВДП у власному портфелі кратно збільшилися). 

Власні надходження бюджетних установ у січні-червні 2023 р. (354 млрд грн) були 7 разів більшими, ніж у січні-червні 2021 і 2022 рр. Їх нарощування пояснювалося, перш за все, залученням благодійної допомоги на потреби ЗСУ та інших державних установ, у т. ч. через платформу United24.

У 2022 році рахунки для збору благодійних коштів відкрили МОЗ, Мінцифри, Міносвіти, Мінкультури, Мінмолодьспорту, Мінекономіки, Мінінфраструктури і Мінрозвитку громад та територій.

Доходи Зведеного бюджету в І півріччі 2021, 2022 і 2023 років і темпи їх реального приросту відносно І півріччя 2021 р.*

Розраховано автором за openbudget.gov.ua. 

*реальні показники розраховані на основі дефлятора ВВП за останній рік.

Серед негативних тенденцій поточного року варто відзначити драматичне скорочення збору податків, пов’язаних з економічною кон’юнктурою - податку на прибуток підприємств (на 40,6% реально відносно І півріччя 2021 р.) і податків, від яких звільнялися платники при переході на спрощену систему. 

Так, надходження від ПДВ з вироблених в Україні товарів у І півріччі реально зменшилися на 36%, а від податку на майно – на 37,2%. Закон №2120-ІХ передбачає пільги із сплати земельного податку, орендної плати і податку на нерухомість для територій, де ведуться чи велися бойові дії. 

ПДВ на імпортні товари дав до бюджету на 41,2% менше (реально), ніж у І півріччі 2021 р., хоча вартісні обсяги імпорту товарів у доларах США майже не змінилися. Основними чинниками такого стану є слабке митне адміністрування й запровадження пільг з ПДВ для енергоносіїв, енергетичного обладнання та товарів військового призначення. 

На показниках доходів І півріччя 2022 р. відобразилося також звільнення від оподаткування імпорту, що діяло до 1 липня 2022 р.

Поряд з цим, радикально знизилися і реальні надходження від акцизного податку із ввезених до України товарів – на 43,8% у І півріччі 2023 р. і на 57,3% у І півріччі 2022 р. Це пояснювалося збільшенням тіньового обігу підакцизних товарів і пільговим оподаткуванням імпорту до 1 липня 2022 р. із збереженням пільг для ряду товарів і надалі. 

Значну роль у формуванні бюджетних доходів поточного року відіграли іноземні гранти: їх отримано майже 270 млрд грн або 18% сумарних доходів. Найбільшим донором грантової підтримки бюджету є США, що надали еквівалент 263 млрд грн. 

Крім цього, на безповоротній основі Україна отримала фінансування від Німеччини, Іспанії, Фінляндії, Ірландії, Швейцарії, Бельгії, Ісландії на суму 6,4 млрд грн. Всі кошти спрямовувалися до бюджету через Цільовий фонд Світового банку.

За підсумками І півріччя 2023 р. за рахунок власних доходів бюджету було профінансовано 64,4% видатків Зведеного бюджету. Інша частина видатків покривалася іноземними грантами і запозиченнями (переважно – зовнішніми). Видатки бюджету в січні-червні 2023 р. становили 1,94 трлн грн, що означало їх зростання на 67% номінально і на 27% реально відносно січня-червня 2022 р.

Масштаби діяльності держави в 2022-2023 рр. суттєво зросли відносно виробленого ВВП, що пов’язано здебільшого із проведенням оборонно-військових операцій. Відношення видатків сектору загального державного управління до ВВП збільшилося з 40,3% у 2021 р. до 69,9% у 2022 р. (дані МВФ). 

Перерозподіл функцій та ресурсів між приватним і державним секторами економіки опосередковував збільшення доходів бюджету, оскільки державні підприємства і установи зазвичай є більш сумлінними платниками податків, ніж приватні підприємці. 

Саме такий перерозподіл допомагав компенсувати негативні фіскальні ефекти від податкових пільг, запроваджених з початку війни.

До кінця війни державні фінанси та економіка України залишатимуться в пригніченому стані, тому держава не матиме можливості збільшувати обсяги податкових вилучень без завдання шкоди економіці. 

Проте в післявоєнний період держава об'єктивно постане перед необхідністю нарощування бюджетних доходів, з огляду на потреби у ресурсах для відбудови та надання допомоги постраждалим від війни. 

При цьому конструкція податкової системи не повинна створювати перешкод для економічного зростання, інвестиційної діяльності і спиратися на простоту адміністрування. 

ПДВ і надалі має відігравати ключову бюджетоутворюючу роль в умовах існування значної тіньової економіки, слабкого адміністрування прямих податків і чутливістю податкової бази праці й капіталу до величини ставок. 

Крім того, доцільність покладання на ПДВ обумовлюється тим, що: а) ПДВ і акцизи не шкодять інвестиціям; б) вони створюють менше спотворень для пропозиції робочої сили та ланцюгів виробництва; в) ефективність збору ПДВ зазвичай є вищою, ніж інших податків, внаслідок вбудованої системи самовідтворення ПДВ.

Суттєвим недоліком нинішньої системи оподаткування особистих доходів (ПДФО) є високий тягар на малозабезпечених і низький – для багатих, що порушує справедливість податкової системи. 

Прогресивна шкала оподаткування доходів допомогла б нівелювати цей недолік, але ускладнила б систему адміністрування ПДФО і збільшила масштаби ухилення від податку. 

Для обережного виходу із ситуації експерти Центру досліджень європейської політики пропонують введення надбавки ПДФО для громадян з високими доходами. Взірцем може слугувати "надбавка солідарності", що існувала в Німеччині у 1991-2019 рр., і призначалася для покриття витрат, пов’язаних з об’єднанням Німеччини. 

Ставка надбавки дорівнювала 5,5% і покладалася вона на доходи понад визначений граничний рівень. Невисокий розмір надбавки робив її соціально прийнятною при одночасному забезпеченні "м’якої" прогресивності оподаткування. 

Реформування потребуватиме і спрощена система оподаткування, наголос якої слід змістити з мінімізації податкових зобов’язань до спрощення процедур їх виконання суб'єктами малого бізнесу. 

Потрібно позбутися ганебної практики використання спрощеної системи для мінімізації податків з найманих працівників у структурах великого і середнього бізнесу. Кроки в цьому напрямку вже зафіксовано у Меморандумі з МВФ, який передбачає припинення ерозії податків на працю шляхом переведення трудових відносин до сфери регулювання цивільного законодавства.

У післявоєнний період при пошуку джерел наповнення бюджетів слід приділити особливу увагу підвищенню ресурсних і екологічних податків, серед яких - рентні платежі за видобутку корисних копалин і податок на вуглецеві викиди. Опрацювання конкретних пропозицій за цим напрямом потребує окремого дослідження та узагальнення останніх змін законодавства ЄС.