Моніторинг забруднення "на трубі": перші кроки для майбутніх рішень

З кожним місяцем війни росії на території України, наша майбутня перемога займає усі наші думки. Незважаючи на втому та розпач, стає дедалі усвідомленішим та очікуваним запитом на дієві проєвропейські реформи для майбутнього повоєнного відновлення та успішної євроінтеграції. 

Ми переконані, що довкілля є особливим пріоритетом навіть під час війни, тому довкіллєві реформи потрібні зараз як ніколи!

20 липня 2023 року Екокомітет рекомендував Верховній Раді ухвалити у другому читанні четверту версію законопроєкту про інтегрований дозвіл та контроль промзабруднення під номером 6004-д. 

Проєкт №6004 розробили з оглядом на вимоги Директиви 2010/75/ЄС, але низка вимог до суб’єктів господарювання потребує адаптації до нормативної бази, особливо щодо термінів дії висновків Найкращих доступних технологій та методів (НДТМ). 

Відповідно до законопроєкту №6004-д, для переходу на нові технології українська промисловість матиме майже 12 років: 4 роки на введення в дію висновків НДТМ управління та ще 7 років можливості відступу для досягнення стандартів ЄС. 

З іншого боку, законопроєкт передбачає корисну і для громадськості, і для держави та бізнесу зміну: встановлення обладнання для моніторингу викидів на джерелі найбільш небезпечних забруднюючих речовин, яке у режимі реального часу має передавати інформацію про викиди. 

Оскільки процес ухвалення законів у нас влаштований таким чином, щоб враховувати інтереси не тільки держави, а й всіх субʼєктів участі — громадськості та бізнесу також — то після створення №6004 були подані три альтернативні законопроєкти №6004-1, №6004-2 і пізніше №6004-д. 

Таке різноманіття зумовлено бажанням різних політичних груп протягнути власні інтереси до закону про інтегрований дозвіл та контроль промзабруднення, і довгий час команда SaveDnipro разом із колегами виступала саме за редакцію №6004-2, яка повністю відповідала вимогам Директиви 2010/75/ЄС та добре інтегрувалася в наявну нормативну базу.

Чому боротьба була така запекла? Бо свого часу, ще два роки тому, законопроєкт №4167 про зменшення промислового забруднення було провалено, а він вже був розроблений відповідно до вимог ЄС та включав наступні важливі можливості:

• фіксувати наднормативні викиди та інформувати про це населення;
• оперативно контролювати техногенні аварії та катастрофи; 
• обраховувати збитки (штрафи) за великий період наднормативних викидів;
• збирати доказову базу для звернення до суду (контролюючими, правоохоронними органами, громадськими організаціями);
• зберегти здоров’я десятків мільйонів українців!

Чому ж приймають не №6004-2, а №6004-д? "Моніторинг на трубі" — важлива частина майбутніх євроінтеграційних реформ, бо онлайн-передача даних про викиди змінює систему екоконтролю за нормами викидів забруднювачами, аваріями, коректності нарахування екоподатків в Україні, про що ми говоримо вже давно. 

Постійний контроль за забруднюючими речовинами дозволить коректно нараховувати екоподатки за дозволені та надмірні викиди, а також створить базу для дорожніх карт майбутньої екомодернізації підприємств. 

Звучить гарно, але, на думку бізнесу, дорого. Позиція промисловців зрозуміла — пересторога, що моніторинг на трубі потягне з них додаткові кошти, тим паче у кризові воєнні часи та післявоєнну відбудову. 

От і маємо, №6004-2 замінили на №6004-д, де, наприклад, пункт про автоматизовану систему контролю викидів і онлайн-передачу даних переформулювали і, нарешті, усі сторони змогли прийняти цю редакцію. 

Ст. 19, п.5: "Результати моніторингу викидів, отримані з використанням автоматизованих систем вимірювання, передаються до дозвільного органу та до контролюючого органу в режимі реального часу".

Окрім роботи з критично важливим моніторингом на трубі, законопроєкт ще передбачає низку позитивних і актуальних змін: 

• єдині норми для кожної промислової установки;
• єдиний інтегрований дозвіл для підприємства;
• електронна дозвільна система.

Зважаючи на ці зміни, екологічна спільнота підтримала законопроєкт №6004-д, хоча б з тієї точки зору, що нарешті є якісь зрушення і зміни в чинній нормативці про контроль промислового забруднення. 

Право людини на чисте та безпечне довкілля роками порушувалося в Україні за рахунок безперервної роботи застарілих радянських установок, де більшість власників відмовлялося від ідеї модернізації та зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу. 

І ця радянщина була не тільки "на місцях", але й під неї було підлаштоване українське правове поле, що брало за основу норми старої системи. Саме тому, так разюче відрізняються норми європейського права від того, що ми мали до обрання вектора на євроінтеграцію, де основною точкою дотику у майбутніх реформах стає Директива ЄС 2010/75/ЄС.

Зменшення, запобігання та контроль викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скидів стічних вод з концентраціями забруднюючих речовин та контроль операцій у сфері управління відходами є основними завданнями Директиви 2010/75/ЄС від 24 листопада 2010 року про промислові викиди, впровадження якої є зобов’язанням України в рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. 

У рамках імплементації положень Директиви 2010/75/ЄС обов’язковим є застосування суб’єктами господарювання найкращих доступних технологій та методів управління і досягнення встановлених відповідно до них гранично допустимих обсягів забруднення. 

Разом з напрацюванням нових НДТМ, що відповідатимуть нормам Директиви 2010/75/ЄС, необхідно допрацювати частину про обов’язковий автоматизований контроль промислових викидів, передачу даних з системи в онлайн-режимі і забезпечити безперешкодний доступ громадськості до них. 

Незважаючи на радість від перших кроків, не варто залишати поза увагою тонкі моменти, де перші кроки стануть лише частковими, а правильні ініціативи без деталізації в Постановах КМУ — тимчасовими рішеннями, які не вкладатимуться в правове поле ЄС та працюватимуть лише до моменту нашого офіційного вступу.