Україна увійшла до світової системи водневих долин

Велика війна та відсутність законодавчого підґрунтя мали б повністю зупинити впровадження водневих технологій в Україні. 

Натомість український бізнес продовжує наполегливо наносити водневі об’єкти на енергетичну мапу країни

Світові водневі розробки 

Mission Innovation – глобальний альянс, який об’єднує понад 20 найбільш розвинених країн світу. Започаткована президентом Обамою у 2015 році, ініціатива працює над вирішенням проблеми кліматичних змін. 

Прагнучи прискорити просування державних та приватних інновацій у галузі чистої енергетики, у травні 2023 року Mission Innovation оголосила про релаунч професійної платформи Mission Innovation Hydrogen Valley. 

Після певного доопрацювання вона стала "єдиним вікном" для збору та отримання інформації про найбільш значущі водневі проєкти світу. 

Обробивши велику кількість первинних даних, платформа акумулювала всі знання про актуальні водневі ініціативи. Це відомості про деталі їх фінансування, управління, регуляторні та інші бар’єри на шляху реалізації, ключові фактори успіху тощо. 

Цільова аудиторія Mission Innovation Hydrogen Valley – інвестори, розробники та науковці, політики та інші стейкхолдери ринку водню. Загалом у систему заведено понад 80 водневих долин. 

60 з них — європейські. Наприклад, Grande Region Hydrogen від найбільшої енергокомпанії Люксембурга Encevo, дуже масштабна, мультинаціональна ініціатива Clean Hydrogen Coastline (EWE), розробки компанії Sintef, яка домоглася статусу H2 Valley для цілого регіону Норвегії тощо. 

Серед найрозвинутіших та найбільш амбітних водневих починань є й український проєкт H2U Hydrogen Valley, який представило ТОВ "Водень України".

Що таке воднева долина?

Під водневими долинами в Євросоюзі розуміють ініціативи локальних маркетмейкеров у галузі чистого водню. 

Бізнес реалізує інфраструктурні проєкти на місцевому рівні та створює "міні-водневі економіки" завдяки співпраці між різними секторами та галузями. Як це виглядає на практиці?

По-перше, масштабні спільні інвестиції (від 10 млн євро і до кількох мільярдів євро).

По-друге, повне покриття водневого ланцюжка створення вартості, а саме:

• централізоване виробництво чистого водню (де-факто переважно зелений H2);
• спільна інфраструктура (трубопроводи, заправні станції тощо);
• різноманітне кінцеве використання (наприклад, сталеливарна промисловість, вантажівки на паливних елементах);
• чітке регіональне охоплення (скажімо, навколо великого порту).

Є надія, що ці порівняно невеликі ланцюжки доданої вартості прокладуть шлях до регіональної (а згодом і глобальної) водневої економіки, яка стане альтернативою викопному паливу.

Перша українська воднева долина

Українська H2U Hydrogen Valley змагалася за розміщення на Mission Innovation Hydrogen Valley з 30 іншими компаніями, пройшовши детальний фаховий аналіз. 

Підприємство є членом енергетичної асоціації Українська Воднева рада, яку я очолюю. Асоціація – головний стейкхолдер української водневої галузі, що забезпечує взаємодію між українськими та європейськими партнерами. 

Серед них й великі промислові компанії, що вже заявили про плани з декарбонізації виробництва та долучились до кола майбутніх споживачів чистого водню.

За словами генерального директора ТОВ "Водень України" Ярослава Криля, на підприємстві оцінили собівартість виробництва та транспортування водню та обрали оптимальні технології та ресурсну базу (з урахуванням подальшого масштабування проєкту). 

Крім того, фахівці підтвердили відсутність негативного впливу на сільське господарство та питне водопостачання прилеглих населених пунктів. 

Наразі підприємці зосередили зусилля на девелопменті проєктів у сфері вітрової та сонячної енергетики. Згодом вони стануть джерелами "зеленої" енергії для майбутнього заводу з виробництва водню. 

Серед першочергових завдань – підготовка всього пакету проєктної документації та отримання дозволів на роботи з будівництва. У H2U Hydrogen Valley ставлять за мету не зволікати и розпочати реалізацію замислів одразу після завершення війни і перемоги України. 

Водневий завод будуватимуть біля міста Рені Одеської області. Планова електролізерна потужність першої черги будівництва – 100 МВт. 

Виклики для українського водневого бізнесу

Треба зауважити, що у водневих проєктах головну роль відіграє споживач. Звісно, пріоритетним для себе у "Водні України" вважають наш, вітчизняний ринок. 

Всі ми маємо великі сподівання, що він буде дуже швидко розвиватися після закінчення війни. Але не треба забувати й про експортний потенціал українського чистого водню. 

Тому керівництво "Водню України" веде перемовини з одним з європейських металургійних заводів, який зробив заяву щодо планів масштабної реконструкції, яка передбачає застосування водню замість коксу для відновлення залізної руди. 

Таким чином, розвиток цієї української водневої долини наразі залежатиме від темпів підготовки до виробництва "зеленої" сталі на підприємстві-партнері.

Є й інші "вузькі місця". Занепокоєння українських фахівців викликає відсутність в Україні законодавства у сфері водневої економіки. І в першу чергу - Української водневої стратегії. 

Нагадаємо, що проєкт документу було розроблено Українською водневою радою та презентовано наприкінці 2021 року. Розуміння, що післявоєнне відновлення України відкриває можливості для запуску новітніх технологій є як у влади, так і в усіх зацікавлених у розвитку водневої енергетики сторін. 

У тому числі, й у іноземних партнерів, які висловлюють готовність брати участь у розробці та впровадженні водневих ідей. Однак, на жаль, Стратегію досі остаточно не затверджено. 

Втім, незважаючи на перешкоди, українські водневі компанії не сидять на місці, шукають інвесторів, підписують міжнародні контракти та працюють на майбутнє.