Оборонні замовлення: без права на прибуток
На ринку оборонних закупівель склалася величезна проблема, яка може довести до банкрутства всі підприємства легкої промисловості (і, на жаль, не тільки легкої), які працювали з Міноборони та іншими державними замовниками у минулому році і тих, хто працює з ними зараз.
Історія почалась з того, що ДАСУ провела перевірку контрактів Міністерства оборони України та виявила порушень на 2,5 мільярди гривень "завданих державі збитків". Оскільки виявилося, що українські компанії не мали права у своїх калькуляціях (а це невід'ємна частина контрактів) закладати прибуток! Навіть на невеличкий відсоток до 5 або 10%! А мали працювати в нуль…
При тому прибуток іноземних виробників, які постачали ту саму продукцію та жодних калькуляцій не надавали, збитків держбюджету на думку ДАСУ не завдає! Бо, відповідно до законодавства, вони мають право при прямих закупівлях МОУ їх не надавати.
А всі ми, хто шив в Україні, постачав продукцію набагато дешевше, ніж турецькі та китайські виробники, створював тут робочі місця, підтримував нашу економіку, платив тут зарплати та податки (а це у кожного понад 30% від отриманих від замовника коштів!) — порушники і з нас треба стягнути попередньо задекларований (але не факт, що отриманий, бо були стрибки курсу, проблеми з логістикою та енергетичний локдаун) прибуток. З якого ми вже заплатили всі податки!
Ця ситуація трапилася через те, що для спрощення процедур в умовах воєнного стану КМУ 20.03.22 ухвалив постанову №335. Але ДАСУ вважає, що згідно з її положеннями українські підприємстване могли закладати прибутку у калькуляцію.
І це з'ясувалося лише зараз. Хоча жодній логіці та здоровому глузду це не піддається. Адже сенс будь-якої господарської діяльності підприємств у отриманні прибутку. З якого потім сплачуються податки.
Але, виявляється, заклавши прибуток у затвердженій договором калькуляції, постачальники МО завдали (і продовжують завдавати!) збитків державі. І зараз МО, навіть написавши заперечення на рішення ДАСУ і почавши з ними судитися, буде виставляти претензії всім своїм постачальникам.
Зрозуміло, що хтось у результаті збанкрутує. Навіть з тих, хто вижив у минулому році, не зважаючи на стрибок курсу, зростання цін на сировину, постійні відключення електроенергії та купівлю генераторів, щоб все-таки виконати замовлення.
Хтось не здасться і буде у відповідь судитися та намагатися щось доводити у свій захист. А це надовго…
Але кому це вигідно?
- Іноземним постачальникам, бо ніхто з українських виробничників не може тепер працювати з МОУ.
- Всім силовим структурам, які, маючи підтверджений формальний привід, з усіх боків та з мисливським азартом накинуться на 250 підприємств, які наважилися у найважчий 2022 рік переорієнтувати свої виробництва на пошиття військової форми та спорядження. Хоч це може торкнутися і підприємства інших галузей, що працювали з МОУ, до контрактів яких перевірки ДАСУ поки що не дійшли.
Бо, виявляється, тільки для виробників дронів прописана норма прибутку до 25%. А інші повинні працювати в нуль! І отримані кошти повернути державі або закритися…
Цікаво, як це стикується з положенням Господарського кодексу України, який визначає господарську діяльність, як таку, що здійснюється для досягнення економічних результатів та з метою одержання прибутку?
І будь-яке підприємство, окрім некомерційних, створюється для отримання прибутку. І як це може комусь налазити на голову, що весь прибуток виробників = збитки державі? Але ДАСУ так вважає і є відповідний акт на МОУ, які вони хоч і намагаються оскаржити, але повинні виконувати.
На жаль, незважаючи на те, що ця історія тягнеться з кінця минулого року, коли ДАСУ приступила до перевірки МОУ, ніхто так і вніс поправки до Постанови Кабміну №335, в якій через неточності та подвійне трактування при внесенні змін і вийшло це прикре непорозуміння.
І незважаючи на офіційні листи Укрлегпрому та спілкування між стурбованими виробниками, представниками Мінекономіки, МОУ і Мінстратегпрому, ніхто з них досі так і не виніс на розгляд пропозиції щодо внесення змін.
Це питання стосується не тільки минулого року, за підсумками якого вже є акт на 2,5 млрд (які будуть намагатися стягнути з декількасот підприємств), але й цього року. Навіщо створювати штучні проблеми, коли їх у нас і так багато?
Додам тільки, що при цьому з початку створення Prozorro, виробники та постачальники безліч разів стикались зі схемами та порушеннями в держзакупівлях. Я багато розповідав про різноманітні тендерні історії, коли крадуть наші гроші.
Але жодного разу ні мені, ні комусь з моїх колег не вдавалося почути, щоб ДАСУ (або колишнє КРУ, як вони раніше називалися) розкрили якусь схему або припинили злочинну діяльність різноманітних "тендерних рішал".
Хоч це головний на сьогодні орган, уповноважений на захист державних коштів. Які, нагадаю, йдуть в держбюджет від платників податків. На яких усім перевіряльникам абсолютно байдуже…
І якщо ДАСУ потрібні гучні показники і буде бажання ламати "схематоз" і заощаджувати такі потрібні нашому бюджету для захисту від ворога державні кошти, запрошуйте профільні асоціації, запрошуйте тих, кому не байдуже - з задоволенням поділимось практичними кейсами і будемо робити усе, щоб у держзакупівлях було більше справедливості. Бо інколи це треш, бомбосховищні барабани і овочерізки відпочивають…
Опубліковано з дозволу автора