Експертиза, гроші та цифрові рішення: інструменти відновлення громад в умовах війни
Одним з ключових завдань Міністерства відновлення є підтримка розвитку громад і регіонів та продовження реформи децентралізації попри війну.
Звісно, з урахуванням воєнних реалій і втрат, з якими зіштовхнулися громади.
Завдані Україні збитки Світовий банк оцінив 135 млрд дол, а потреба у відбудові перевищує 411 млрд дол і цей показник продовжує зростати.
Руйнування житла становить 37% від загального обсягу втрат. З 1,4 млн одиниць пошкодженого житла третина знищена повністю.
Відновлення громад – це не лише про відбудову зруйнованих будівель та інфраструктури, а й про створення умов для повернення додому українців.
5,4 млн осіб були вимушено переміщені в межах України, більшість – з тривалим, понад шість місяців, терміном переміщення (МОМ, січень 2023), 8,1 млн осіб перебувають у країнах Євросоюзу (UNHCR ООН, лютий 2023).
Насамперед ми маємо надати мешканцям громад необхідні базові послуги. Ми повинні не лише підвищити спроможність громад до відновлення, а й створити підґрунтя для їхнього сталого повоєнного розвитку.
З цією метою Міністерство відновлення розробляє і впроваджує низку цифрових інструментів, рішень та механізмів фінансування проєктів відновлення.
Цифрові інструменти та рішення
Ключові цифрові інструменти відновлення – це реєстр пошкодженого і знищеного майна (РПЗМ), галузева система управління відновленням інфраструктури (галузева система) та геоінформаційна система (ГІС).
РПЗМ є джерелом достовірних та верифікованих даних про матеріальні збитки. Ці дані використовуються для програм компенсації за пошкоджене житло, зокрема "єВідновлення", розрахунку потреб у відбудові та репарацій. Реєстр активно наповнюється і важливо, щоб громади якнайшвидше надавали дані.
Галузева система є "єдиним вікном" для внесення даних про проєкти відновлення. З листопада 2022 року, коли галузева система почала працювати в пілотному режимі, представники місцевої влади внесли в неї 5 тис проєктів.
Деякі проєкти вже реалізуються, зокрема, профінансовані Європейським інвестиційним банком (ЄІБ). У травні пілотний проєкт масштабували на всю країну. Будь-яка громада може зареєструватися і подати власний проєкт на розгляд.
Система ГІС дозволяє відобразити реальну ситуацію з руйнуваннями, потребами у відновленні та можливостями розвитку з використанням геопросторових даних.
ГІС матиме три блоки: збір інформації про громади, планування відбудови, оцінка діяльності на національному, регіональному та місцевому рівнях.
На інтерактивній мапі можна буде переглянути обсяги та розташування зруйнованого майна, громади з обмеженим доступом до медичних чи освітніх послуг, зміни чисельності населення в різних регіонах під час війни.
Головне – ГІС дозволить оцінювати потреби громад у відновленні і контролювати виконання планів відновлення та комплексних програм розвитку, що стануть основою для оновленої державної стратегії регіонального розвитку. Окремі шари ГІС уже працюють. Повний функціонал системи має бути доступний восени.
РПЗМ, галузева система та ГІС є складовими державної цифрової екосистеми DREAM – основи для масштабної відбудови громад і регіонів.
DREAM забезпечує цифровий маршрут для кожного проєкту відбудови, надає можливості для управління і контролю на всіх етапах. Ця система покриває всі етапи відбудови та дозволяє керувати інвестиціями в розвиток та модернізацію.
Екосистема побудована за принципом "усі бачать все". Вона забезпечує доступ до відкритих даних та формує атмосферу довіри з боку всіх учасників відбудови.
Публічна частина DREAM буде презентована в Лондоні 21 червня, а повний функціонал запрацює наприкінці 2023 року.
Фінансові механізми підтримки
Влада може фінансувати відновлення не лише з місцевих бюджетів, а й завдяки міжнародній допомозі. Окремі міста й регіони вже налагодили таку співпрацю.
На жаль, не всі громади мають таку спроможність та експертизу, тому держава пропонує ще два джерела фінансування: Фонд ліквідації наслідків збройної агресії (Фонд ліквідації) та Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР).
У Фонді ліквідації акумульовані 28,5 млрд грн заарештованих російських активів і 35,9 млрд грн прибутку Національного банку України за 2022 рік.
Ключовою умовою розробки механізму фінансування за кошти фонду була можливість для громад подавати всі проєкти, які вони вважають за потрібне.
Хоча в затвердженому механізмі проєкти громад акумулюються на рівні обласних адміністрацій, вони не відбираються на обласному рівні. Усі вони подаються на розгляд Міжвідомчої комісії під головуванням віцепрем’єр-міністра з відновлення.
Отже, кожен проєкт має шанс отримати фінансування, якщо відповідає головному спрямуванню: критичне відновлення та забезпечення базових послуг у громадах.
Перше засідання Міжвідомчої робочої групи щодо розгляду проєктів на фінансування з коштів фонду відбулося на початку травня. Важливо, що на засіданні ми вперше застосували методику розгляду проєктів, розроблену спільно з представниками громадянського суспільства – коаліцією RISE Ukraine.
Ця методика є проміжним рішенням, поки наша команда розробляє методологію пріоритезації спільно із Світовим банком.
Використана зараз формула задає певну зрозумілу рамку, яка містить показник рівня потреб, охоплення (кількість населення, чиї потреби задовольняє проєкт), показник невідкладності потреби, показник додаткового впливу (підвищення якості довкілля, енергоефективність, інклюзивність, створення робочих місць).
Робоча група затвердила більшість поданих проєктів, хоча деякі з них потребують доопрацювання: не всюди належна увага приділена облаштуванню укриттів.
Важливо, що всі проєкти подаються на розгляд через галузеву систему управління відбудовою інфраструктури, яка є складовою екосистеми DREAM.
ДФРР до війни був дієвим інструментом регіонального розвитку і був заморожений у 2022 році. У 2023 році державний бюджет передбачив для ДФРР 2 млрд грн. Вочевидь, принципи використання цих коштів мають змінитися.
Першочерговий фокус – на відновленні регіонів, які постраждали найбільше, тому 50% коштів спрямовані на підтримку 11 регіонів, які зазнали найбільших руйнувань, решта – на всі регіони рівними частинами. На фінальному етапі голосування за проєкти має проводитися серед мешканців громад через "Дію".
Зміни в механізмі розподілу коштів сподобалися не всім. Ситуація, коли будуть відновлюватися об’єкти критичної інфраструктури, а остаточні рішення ухвалюватимуться голосуванням через "Дію", невигідна для низки політиків.
Саме тому підтримка законопроєкту №9165 про використання коштів ДФРР просувається непросто. Сподіваємося, що прогресивні сили в парламенті переможуть і законопроєкт буде затверджений уже в травні.
Розуміючи, що використання цифрових інструментів та фінансових механізмів потребує значного посилення спроможності громад, Міністерство відновлення разом з канадським проєктом "Супровід урядових реформ в Україні" (SURGe) ініціювали проєкт Community-led Inclusive Recovery (CLIR).
Він забезпечить створення мережі Офісів підтримки реформ – експертних команд для посилення спроможностей громад.
Завдання проєкту – забезпечення консультаційної і технічної підтримки громад, впровадження антикорупційної політики, управління інвестиційними проєктами, використання цифрових інструментів та комунікація з потенційними донорами.