Зростання економіки: за 10 років вийти на рівень 2021 року
Згідно із нещодавно оприлюдненими розрахунками Світового банку, відновлення економіки після війни потребуватиме 411 млрд доларів США, що у кілька разів перевищує рівень довоєнного ВВП України.
За результатами цього звіту відбулося засідання міжвідомчої донорської координаційної платформи, де визначили першочергові потреби України у 2023 році для відновлення енергетики, пошкодженого житла, критичної та соціальної інфраструктури, проведення гуманітарного розмінування та підтримки приватного сектору.
Вартість цих заходів у 2023 році оцінено у 14,1 млрд доларів США, з яких 3,3 млрд доларів США вже виділено з державного бюджету, а решта (близько 11 млрд доларів США) має стати результатом взаємодії Уряду із донорами та приватним сектором.
Україні вдалось уникнути катастрофічних наслідків та втрат ВВП, про які багато писали як зарубіжні так і вітчизняні експерти, а також забезпечити безперебійну роботу галузей і виробництв країни, ефективне функціонування соціальної сфери тощо.
Однак, окрім прямих збитків, Україна продовжує зазнавати втрат економічного зростання. За оцінками Мінекономіки реальний ВВП січні-лютому був нижчим за відповідний період минулого року на 29% (за минулий рік падіння ВВП становило 29,2%).
У І кварталі поточного року доходи загального фонду державного бюджету (без урахування грантів) були номінально нижчими за минулорічні показники на 11%, а з урахуванням інфляції – на 29%.
Інвестиційна активність в країні скоротилася до 11% ВВП, а рівень кредитування економіки – до 13% ВВП. Рівень безробіття та рівень бідності підвищились до 26% та 24% відповідно.
Скорочення сукупного та споживчого попиту вдарило по доходах реального сектора, який був змушений скорочувати робочі місця, що призвело до ще більшого скорочення доходів домашніх господарств та споживчого попиту.
Важливим досягнення останнього періоду стало схвалення нової Програми з МВФ. Характерно, що згідно з прогнозом МВФ, середньорічні темпи економічного зростання України до 2033 року становитимуть, в середньому, близько 4%.
Це означає, що у наступні 10 років рівень ВВП України лише вийде на показник довоєнного 2021 року, а значить, що і рівень добробуту населення залишатиметься низьким упродовж цілого покоління.
Очевидно, що вихід зі спіралі економічного падіння потребує зміни параметрів державної економічної політики та запровадження дієвих заходів з посилення мультиплікації ресурсів, задіяних у відновленні економіки країни.
Одним із найважливіших викликів для вітчизняної економіки є критичне підвищення залежності економіки від імпорту, що призводить до нарощування дефіциту зовнішньоторговельного балансу та несе ризики для валютної стабільності. У 2022 році експортні поставки товарів скоротилися на 40%, а імпортні – лише на 20%.
Приблизно таке ж співвідношення спостерігається і в цьому році. В результаті від’ємне зовнішньоторговельне сальдо зросло до рівня 21% ВВП. Згідно з прогнозом МВФ, у 2023 році річний обсяг імпорту товарів становитиме майже 60 млрд дол. США або близько 40% ВВП (разом з послугами – майже 60% ВВП).
Фото
Варто врахувати, що офіційні дані щодо імпорту з очевидних причин не є повними, оскільки не відображають усіх обсягів воєнних поставок. Так, за оцінками Кільського інституту світової економіки, за минулий рік обсяг гуманітарної та воєнної допомоги Україні склав 77 млрд дол. або 53% ВВП.
Відновлення зруйнованої критичної інфраструктури та відбудова економіки генерують потенційно високий перманентний попит на інвестиційні товари, який не може бути забезпечений вітчизняним виробництвом.
Лише за минулий рік фізичні обсяги промислового виробництва України скоротилися на 37%, а за останні 10 років (порівняно із 2013 роком) – на 50%. Відповідно внутрішній попит на відновлення економіки буде все більшою мірою задовольнятися імпортом, що підвищує тиск на міжнародні резерви і валютний курс.
Що потрібно робити?
Відповідь є однозначною – активний інвестиційний розвиток. Згідно зі згаданим вище Меморандумом з МВФ, сукупний приріст інвестицій у 2024-2033 роках становитиме лише близько 40 млрд доларів США, що становить менше 10% від необхідного обсягу інвестицій для покриття збитків від війни.
Тому лише масштабна політика створення робочих місць за підтримки міжнародних партнерів може зміцнити конкурентоспроможність воєнної економіки, убезпечити її від майбутніх валютних, економічних чи соціальних криз.
Що вже зроблено?
В умовах обмеженої доступності фінансових ресурсів та залежності від зовнішньої допомоги Уряд України активно реалізує державні програми.
Зокрема, Урядовий проєкт єРобота включає грантові програми, спрямовані на стимулювання підприємницької діяльності та створення робочих місць.
За грантовою програмою "Власна справа" українці можуть отримати мікрогрант від 50 до 250 тис грн. на придбання або лізинг обладнання, закупівлю сировини та матеріалів, оренду приміщення. У 2023 році на програму "Власна справа" передбачено бюджетне фінансування у розмірі 1,8 млрд грн, що дозволить видати близько 10 000 мікрогрантів.
Для ветеранів війни розпочато грантову програму на започаткування або розвиток власного бізнесу. Гранти на 500 тис грн та 1 млн грн надаватимуться за умови співфінансування з отримувачем у співвідношення 70/30 та можуть бути використані на придбання обладнання, сировини, матеріалів, оренду приміщення та транспортних засобів, необхідних для реалізації свого бізнес-проєкту, закупівлю ліцензійного програмного забезпечення, оплату послуг з маркетингу та реклами.
Розпочато перемовини з міжнародними донорами щодо створення механізму розподілу ризиків для захисту капітальних інвестицій шляхом створення страхового пулу, який може підвищити інтерес міжнародних фінансових інституцій на кшталт MIGA та DFC до страхування інвестиційних проєктів.
Вагомий внесок у підтримку кредитування реального сектору забезпечує ініційована Президентом України програма "Доступні кредити 5-7-9%", яка дозволяє позичальникам отримати від держави часткову компенсацію процентної ставки за банківськими кредитами.
З початку 2023 року за цією програмою банками було видано понад 6 тис. кредитів бізнесу на суму понад 20 млрд грн, а з початку великої війни понад 24 тис. на майже 100 млрд грн.
Злагоджена і цілеспрямована робота Ради і Правління НБУ в період з лютого 2022 року сформували міцний фундамент фінансової стійкості та створили умови макроекономічної стабільності для розвитку країни у середньостроковій перспективі.
Запорукою цього стали "Основні засади грошово-кредитної політики на період воєнного стану", які були прийняті Радою НБУ.
Це був період найважчих випробувань, коли потрібно було вчасно приймати ефективні рішення, що давали б результат.
Зараз ми маємо стійку антивоєнну коаліцію, підтримку центральних банків багатьох країн світу. Їх досвід у подоланні кризових явищ варто враховувати при розв’язанні проблемних питань монетарної сфери України.
Для Національного банку України важливим завданням в умовах війни є підтримання економіки через забезпечення доступності фінансових ресурсів як для приватного сектору, так і для держави.
З цією метою НБУ разом з Урядом надалі докладають зусиль для активізації внутрішнього боргового ринку та мінімізації ризиків для макрофінансової стабільності.
Зокрема, Національний банк надав можливість банкам покривати до 50% від загального обсягу обов’язкових резервів за рахунок бенчмарк-ОВДП з визначеного переліку.
З 11 березня 2023 року цей перелік включає шість випусків цінних паперів, три з яких було додано в січні та лютому 2023 року.
Завдяки цим крокам вкладення банків в ОВДП з початку 2023 року зросли вже на майже 44 млрд гривень, що збільшило можливості Уряду фінансувати державні програми.
В свою чергу, Уряд поступово підвищує дохідність державних запозичень на внутрішньому ринку, що робить відповідні фінансові інструменти привабливими для широкого кола потенційних інвесторів.
Також у січні-березні 2023 року НБУ підвищив нормативи обов'язкових резервів за коштами на вимогу та коштами на поточних рахунках фізичних осіб загалом на 20 відсоткових пунктів, а юридичних осіб – на 10 відсоткових пунктів.
Зрештою, утримання Національним банком із початку широкомасштабних воєнних дій фіксованого обмінного курсу продовжує підтримувати споживчий попит та уможливлює реалізацію інвестиційних проєктів за рахунок імпорту інвестиційного обладнання.
У 2022-23 рр. щомісячні обсяги чистого продажу іноземної валюти Національним банком становлять в середньому 2,5 млрд дол., а загалом з початку війни НБУ продав понад 30 млрд доларів США.
Наступні кроки
Водночас "домашня робота" як для Національного банку, так і Уряду все ще є далекою від завершення.
Економіка потребує залучення додаткового капіталу та його поєднання з вільною робочою силою у проєктах створення нової доданої вартості економіки, адже найнадійнішим фундаментом для забезпечення макроекономічної та фіскальної стабілізації економіки є відновлення її внутрішнього конкурентоспроможного реального сектора.
Деякі кроки в цьому напрямку вже зроблено. Програма EFF від МВФ орієнтована на створення передумов для довгострокового економічного зростання в контексті післявоєнної реконструкції України та її інтеграції до ЄС.
У 2023 році НБУ спільно з експертами МВФ проведе оцінку якості активів та стрес-тестування банківської системи. Це дозволить підготувати банківську систему до етапу активного спрямування кредитних ресурсів на цілі економічного відновлення країни.
В подальшому після необхідної стабілізації макроекономічних умов необхідна модифікація монетарного дизайну політики центрального банку з орієнтацією на стимулювання кредитної активності банків та їх фінансового посередництва між власниками заощаджень і інвесторами.
Станом на 01.04.2023 в банківській системі України накопичено значні обсяги ліквідності (близько 550 млрд грн.).
Активне залучення кредитного ресурсу у реальне виробництво не тільки дозволить полегшити процес економічного відновлення в країні, але й посилить трансмісійний механізм монетарної політики, його здатність впливати в майбутньому на рівень цін в економіці.
Необхідне також посилення програм Уряду, спрямованих на створення робочих місць. Це одночасно вирішує низку ключових завдань – мобілізація ресурсів тилу для перемоги на фронті, зняття гострих соціальних проблем безробіття та бідності, зниження валютних ризиків через стимулювання імпортозаміщення.
Необхідно також якнайшвидше запустити механізми захисту інвестицій від воєнних ризиків із залученням державних коштів та коштів міжнародних донорів.
У середньостроковій перспективі запроваджені заходи будуть посилені ефектом завершених структурних інституційних реформ.
Так переможемо!