Про роль ФДМУ та про "старі методи" нових антикорупційних органів

Нещодавно інформаційний простір вибухнув подробицями справи щодо злочинного угрупування на чолі з колишнім Головою Фонду держмайна. 

Подробиці розмов та листувань, викладені НАБУ у відео, шокували навіть найбільших циніків.

Вважаю, що на коментарі щодо діяльності Фонду держмайна я маю повне моральне право не тільки тому, що є послідовним критиком його роботи. Я говорив це і тоді, коли багато хто ще був зачарований флером широкої, хоч і не завжди щирої, посмішки його тодішнього очільника. 

Оцінку Фонду державного майна як органу державної влади та його функціям надав вже і Вищий антикорупційний суд, назвавши передачу в оренду державного майна "громіздким механізмом", а його працівників – "некомпетентними та не ефективними". 

Щоправда, відповідальність за дії "некомпетентних та не професійних" працівників Фонду держмайна ВАКС переклав на мене.

Постановою детектива НАБУ Фонд держмайна визнаний у моїй справі потерпілим. Так само, як, до речі, і аеропорт "Бориспіль". 

Разом з тим, аеропорт "Бориспіль" після розгляду питання щодо визнання себе потерпілим на засіданні Наглядової ради, замовив власне експертне дослідження, провів внутрішній фінансовий аудит та не підтвердив документально нанесення будь-яких збитків укладенням попередніх договорів оренди. 

Більше того, усі свідки, у тому числі і свідки обвинувачення, наполягали на тому, що без цих договорів аеропорт би зупинився.

Суд у вироку не надав жодної оцінки тому факту, що аеропорт не визнав себе потерпілим і не подав цивільний позов, хоча і зменшив фактичну суму шкоди на розмір гіпотетичної шкоди, нанесеної, на їхню думку, аеропорту. 

На жаль, судді не відобразили цей аспект у вироку, витлумачивши усі покази на користь обвинувачення та підійшовши до дослідження доказів вибірково і неповно. 

Тобто за підрахунками суду розмір недоотримання орендної плати державою склав 15 709 655 грн. За рішенням суду цивільний позов Фонду держмайна задоволений частково на суму 10 996 658 грн, "з огляду на те, що цивільний позивач допустився помилки в розрахунку дійсної шкоди".

А чому ж цивільний позивач, тобто Фонд держмайна, "допустився помилки"? А тому що помилки допустився судовий експерт при підрахунку розміру недоотриманих доходів, а Фонд держмайна обгрунтував свій цивільний позов виключно постановою НАБУ про визнання його потерпілим та розміром нарахованої судовим експертом упущеної вигоди. Суд у своєму рішенні методом "не складних арифметичних підрахунків" усунув помилки судового експерта, а отже і скоригував суму цивільного позову.

Фонд же не здійснював жодних власних розрахунків, не відображував недоотримані кошти у своїй фінансовій звітності, не звертався за захистом своїх порушених прав до органів прокуратури, не проводив внутрішніх розслідувань та службових перевірок. 

Тобто Фонд не вчиняв жодних дій для того, щоб документально підтвердити свої "збитки" та жодних дій, щоб підтвердити, що у разі не підписання аеропортом попередніх договорів держава реально отримала би гроші, які Фонд просить стягнути за цивільним позовом. 

Більше того, зі 151 одного договору, які були підписані за весь період дії попередніх договорів, Фонд вважає, що недоотримав кошти виключно за тими двома, які стали предметом судового розгляду щодо мене.

Враховуючи, що цивільний позов підписав особисто Дмитро Сенниченко, та у світлі останніх деталей його особистості, для мене стала очевидною вибіркова згідливість Фонду, очолювана "другом" і викривачем НАБУ, а нині – очільником злочинного угрупування (посилання на цивільний позов за підписом Сенниченка).

Напрошується слово "карма", не інакше.

Про роль Фонду держмайна у нарахуванні шкоди у кримінальних провадженнях, а також про оцінки вартості майна, як малообговорюваний аспект діяльності Фонду держмайна, розповім на прикладі своєї справи.

Отже, схема працює так. Усі суб´єкти оціночної діяльності, які мають право оцінювати державне майно, в обов'язковому порядку акредитуються Фондом держмайна та вносяться до відповідного реєстру. 

На звіт про оцінку державного майна (далі - Звіт) обов´язково надається рецензія, яка визначає його подальше використання у відповідності до Національного стандарту

У разі підготовки оцінювачем звіту з оцінки, який є неякісним і непрофесійним, Фонд держмайна зобов´язаний анулювати свідоцтво оцінювача. Щоправда, поновити його можна дуже швидко у тому ж порядку, як при отриманні.

У подальшому звіт з оцінки державного майна надається детективами НАБУ судовому експерту, який не проводить самостійних розрахунків та не аналізує дані Звіту, а лише документально підтверджує збитки. 

На практиці це означає, що судовий експерт виконує арифметичні розрахунки – віднімає від більшого числа (суми у Звіті) менше (суму у договорі). Важливо при цьому те, що судовий експерт попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а оцінювач — ні. 

Він несе виключно цивільно-правову відповідальність, тобто відповідальність за не виконання умов договору перед замовником. Замовником, нагадую, є НАБУ. 

Конкретно в моєму випадку це виглядало так: оцінювач у 2019 році на замовлення НАБУ намагався оцінити вартість права оренди в аеропорту "Бориспіль" в 2016 році. Для бази порівняння, тобто аналогічні договори для порівняння цін, оцінювач взяв два договори аеропорту "Львів", укладені у 2018 році. 

При тому, у 2016 році в аеропорту "Бориспіль" діяли договори оренди державного майна, укладені із Фондом держмайна. Вони були аналогічними і за площею, і за комерційним призначенням (наприклад, ресторани та duty free), і за ціною. 

Однак ці договори для бази порівняння під час складання Звіту оцінювачем взяті не були, бо самостійно він жодний аналіз ринку не проводив, "бо хто він такий, щоб вимагати інформацію", а усі договори для порівняння оцінювачу надав замовник - детектив НАБУ. 

Під час підготовки Звіту оцінювач не взяв до уваги ні пасажиропотік, ні неспівмірність аеропортів "Бориспіль" та "Львів", ні динаміку приросту за три роки пасажирів, яка прямим чином впливає на "здорожчання" квадратних метрів, ні публічність та доступність даних про результати конкурсів з оренди майна. Далі – цитата із судового допиту оцінювача.

"- Ви повідомили також, що не могли нічого затребувати у Фонду, бо "хто ви такий". Скажіть, будь ласка, те, що ви акредитований ФДМ як оцінщик - це дає вам якісь права затребувати інформацію?

- Право є, але його треба здійснити. Але їх реалізація… мені було простіше, оскільки замовником було НАБУ, звернутись до них - якщо може надати, надає, якщо ні, то ні.

- Скажіть, будь ласка, чи звертались ви до детектива в такому випадку за додатковими договорами по іншим аеропортам , по іншому періоду часу?

- Так, він мені надав тільки по "Львову".

На Звіт оцінювача Фонд державного майна надав рецензію, класифікувавши його як такий, що містить незначні недоліки, але може використовуватися. 

При цьому рецензія містила пряме застереження щодо використання ретроспективної оцінки для замовників. "Відповідно до Листа Фонду державного майна України від 02.04.2019 № 10-58-6526 процес визначення вартості об´єктів станом на дату оцінки, що суттєво відрізняється від дати складання звіту про оцінку майна є нормативно не врегульованим. Водночас, проведення такої оцінки законодавством з питань оцінки майна не заборонено.

Разом з тим, звертаємо увагу на те, що виконання такої оцінки потребує високого рівня кваліфікації оцінювача. Водночас, її результат, через некоректне урахування факторів отримання, обробки та інтерпретації вихідних даних та застосування відповідних технічних прийомів при визначенні вартості майна, може бути не повним, не об´єктивним, і, як наслідок недостовірним.

Тому застерігаємо замовників від використання оцінки виконаної на дату, що суттєво відрізняється від дати складання звіту про оцінку майна".

На жаль, суд не взяв до уваги ані той факт, що оцінювач не може вважатися професійним, бо у його кар´єрі мало місце анулювання сертифікату через підготовку звіту, який не відповідав вимогам нормативно-правових актів;

ані те, що рецензія на Звіт написана в умовах очевидного конфлікту інтересів, бо Фонд державного майна, який надав рецензію, визнаний потерпілим у цій самій справі.

А отже негативна рецензія унеможливила б подальше нарахування шкоди судовим експертом (нагадаю, самостійні розрахунки своїх "збитків" Фонд не проводив, а обгрунтував суму збитків сумою судової експертизи);

ані те, що Звіт був підготовлений на базі не релевантних договорів.

Під час судового розгляду оцінювач був допитаний як свідок. Адвокати ставили йому запитання, чи вплинуло б на результати підготовки Звіту те, якби для порівняння йому надали інші, більш релевантні за часом, площею та комерційним призначенням, аналогічні договори. На що він переконливо і ствердно відповів.

Ми вважали, що суддям стали очевидними не тільки маніпуляції Фонду державного майна, їхній фейковий цивільний позов, але і маніпуляції детектива НАБУ, який свідомо надав вибіркові та нерелевантні договори. Повне відео допиту оцінювача – за посиланням. 

Оцінювач визнає, що інформація про вартість оренди аналогічних площ у 2016-2017 роках в аеропорту "Бориспіль", яка становила 1600-1700 грн за кв.м., вплинула би на результат оцінки.

Без того, щоб взяти до уваги вищезазначені дані, оцінювач "Гільдії оцінювачів України" у своєму Звіті нарахував, що вартість оренди приміщень за перший місяць договору станом на 29.04.2016 року мала складати 1 357 624, 76 грн. 76 коп. за 315 кв.м., або 4 309,91 грн/кв.м.)

Але – ні! Суд всю цю інформацію сприйняв як належну і допустиму. У рамках судової економічної експертизи судовий експерт самостійно жодних розрахунків не проводила, бо не має на це права (не є акредитованою у реєстрі Фонду державного майна). 

Вона відняла від суми, виведеної у Звіті у 2019 році, фактичну суму договору, укладеного у 2016 році, і помножила на весь період дії договору. Потім суд, як уже було зазначено, методом "нескладних арифметичних розрахунків", усунув помилки судового експерта та відкинув усі експертизи сторони захисту. 

І вуаля – держава недоотримала скількись там мільйонів. Немає значення скільки саме, бо ці розрахунки є не більше ніж твором на вільну тему.

І ми з адвокатами щиро віримо, що апеляційна інстанція ВАКС виявить високий рівень економічної освіченості у справі, яка не має жодних ознак корупції, а є виключною "економікою", користуючись сленгом, і виправить помилку суду першої інстанції.

На жаль, економічний підхід у моїй справі дивує мене на усіх стадіях прийняття рішення. Для того, щоб у зацікавлених читачів була можливість зробити власні висновки, у цьому матеріалі є посилання на усі першоджерела. 

Адже наразі метод нарахування шкоди, який застосовують НАБУ/САП, за допомогою ручного Фонду державного майна та ДАСУ, наводять на думки тільки про "старі методи" нових антикорупційних органів.