Є-стійкість для малого та середнього бізнесу

Є-стійкість для малого та середнього бізнесу

Як держава підтримує розвиток підприємництва під час війни: гранти та фінансові програми для бізнесу.
Вівторок, 11 квітня 2023, 13:15
членкиня наглядової ради "Ощадбанку"

Ще рік і місяць тому ніхто у світі не знав ключової характеристики українців, яка після повномасштабного вторгнення втілилася у тепер вже крилатій фразі: Ukraine is the capital of brave people. 

Що там казати, ми і самі багато не знали про себе. Український народ виявився набагато сміливішим, ніж про нього могли думати інші. 

А українська держава – набагато стійкішою, ніж про неї могли думати самі українці. Так само, як і державні підприємства. Зокрема, фінансові.

У державних банків є що запропонувати МСБ

Після повномасштабного вторгнення тисячам підприємців довелося покинути свої міста і містечка, залишивши там свій бізнес. Іноді єдине, що в них залишилося від власної справи, була флешка з фінансовою й технічною документацією. 

Реклама:

Водночас, ці люди не бажали сидіти склавши руки – вони прагнули далі займатися своєю справою в нових умовах. Заробляти, створювати робочі місця, сплачувати податки, які в поточних реаліях є критично важливими для життєстійкості держави. 

Підприємці потребували доступного фінансового ресурсу для перезапуску. Банкіри – адекватних часу і ситуації методів оцінки заявок на кредити.

Перед нами постало питання: які активи ми маємо оцінювати в ситуації повномасштабної війни? Будівлі? Їх завтра може не бути. Поля? Вони можуть бути замінованими. Хоча б бізнес-плани? Для багатьох невеликих родинних справ такий план – це часто нарис "на колінці" в форматі А4.

Так ми прийшли до того, що головним активом, на який потрібно зважати, є людський капітал. Якщо людина була здатна створити бізнес, то приміщення, устаткування і все інше є лише похідним від її підприємницького хисту. І цей найцінніший актив завжди при людині, оскільки знаходиться в її голові. 

Сьогодні наглядова рада "Ощадбанку" сфокусована на тому, щоб банк міг запропонувати продукти і програми, які дійсно необхідні малому та середньому бізнесу. Які дадуть підприємцям необхідний ресурс для відродження та перезапуску своїх справ. 

До того ж, кожний успішний підприємницький кейс на деокупованих територіях стає стимулом для інших повертатися додому і вкладатися у відродження своїх регіонів. 

Ще до війни нашою головною програмою для малого та середнього бізнесу була державна програма доступних кредитів 5-7-9%. Вона ефективно працює і зараз. Але, крім неї, у нас з’явився принципово новий інструмент у вигляді грантових коштів для підприємців.

Гранти можуть бути державними – як, наприклад урядова програма з надання грантів "ЄРобота", що запрацювала влітку минулого року. Вона має 4 напрями: Своя справа (фактично, будь-який невеликий бізнес), Свій сад (фінансування підприємств садівництва, ягідництва або виноградарства), Своя теплиця (створення або розвиток тепличного господарства) та Новий рівень (створення чи розвиток переробних підприємств).

Зі старту програми ми розглянули понад 16 тисяч заяв, і погодили 3,4 тисячі  на суму 1,73 млрд грн. У більшості заявників вже був попередній досвід ведення бізнесу, але для третини такий досвід обмежувався роком і менше. 

Це сигналізує, що, по-перше, українці вірять у перемогу і готові працювати для її наближення. А по-друге, що державні гранти є затребуваними і їх порівняно не складно отримати – у більшості випадків для цього достатньо лише робочого бізнес-плану. 

За півроку ми вже можемо оцінити соціальний вплив програми державних грантів. Так, було створено понад 15 тисяч робочих місяць і щомісяця додатково сплачується більше 22 мільйонів гривень податків. 

Також у нас з'явилися гранти коштом наших міжнародних партнерів. Так, в межах програми міжнародної технічної допомоги з фінансуванні підприємств мікро-, малого та середнього бізнесу "Застосування та імплементація Угоди про асоціацію між ЄС та Україною у сфері торгівлі" ми відкрили збір заявок для участі в першій хвилі проєкту. 

Їх треба подати до 25 квітня 2023 року. Програму реалізовує німецька урядова компанія GIZ у партнерстві з German Sparkassenstiftung, Фондом розвитку підприємництва та Ощадбанком. Загальний бюджет проєкту становить 1,3 млн євро.

Підприємці можуть отримати банківський кредит у поєднанні з грантовими коштами, які становитимуть до 30% вартості проєкту. 

Програма містить також навчальну частину: спеціалісти German Sparkassenstiftung будуть проводити тренінги з розвитку підприємницьких та управлінських навичок для клієнтів "Ощадбанку".

Обидві програми унікальні, раніше ми не видавали грантів. Ще більше: процес подання заявок чи бізнес-планів на отримання грантів вже повністю автоматизований і відбувається через Дію.

Маю зауважити, що "Ощад" не єдиний з українських банків, який працює за цим напрямом з міжнародними фінансовими організаціями. Але, напевно, найбільш активний – і єдиний серед системно важливих банків України. 

Саме в цьому наша особливість: зазвичай міжнародні організації не люблять мати справу з державними банками. І щоб потрапити в цю програму, нам потрібно було довести, що ми відповідаємо сучасним принципам корпоративного управління.

Крім того, ми маємо необхідні ресурси та інфраструктуру. І можемо допомогти міжнародним фінансовим організаціям і підприємцям досягти кожному своїх цілей –  спираючись на власну мережу відділень, яка є скрізь, де присутня українська держава.

Спрощуючи підходи

Коли банкіри створюють свої програми для мікро, малого і середнього бізнесів, то часто забувають, що їх аудиторія – не економісти і не юристи, які готові розбиратися в складних термінах і розлогих формулюваннях. І що потенційні клієнти не проводять весь час за комп’ютером, вишукуючи банківські пропозиції.

Часто головне, що відділяє банківський продукт від споживача, це не суворі вимоги до отримання кредиту чи гранту, а банальна непоінформованість цільової аудиторії, що такі продукти взагалі існують.

Якщо програма 5-7-9% реалізується вже три роки і ще до війни мала широку інформаційну підтримку, то нові продукти та послуги часто можуть не помічатися тими, на кого вони розраховані. 

Підприємці витрачають надто багато зусиль на те, щоб налагодити роботу в умовах війни, а сил і можливостей стежити за  банківськими пропозиціями чи розбиратися в складних формулюваннях просто не залишається.

Наприклад, після вторгнення на базі програми 5-7-9% створена нова можливість – кредит на релокацію бізнесу під 0% річних допоки діє воєнний стан плюс один місяць після його завершення. 

Ми хочемо, щоб якомога більше українців знали, що такий інструмент існує і могли скористатися ним за потреби. Зокрема, якщо говорити про "Ощад", подавши заявку онлайн, через відділення чи контакт-центр – кому як зручно.

Ресурси стійкості

Стійкість країни під час війни залежить від стійкості її малого та середнього бізнесу, від здатності швидко відновлюватись та адаптуватись під швидкоплинне  навколишне середовище. 

Особливо зараз, коли значна частина великих підприємств або зруйновані або знаходяться на окупованих територіях. А малий і середній бізнес, в свою чергу, залежить від доступних фінансових ресурсів, що необхідні для розвитку.

Сьогодні в "Ощадбанку" є такі ресурси і можливості швидко доставляти їх до підприємців. А також здатність оперативно, без бюрократії, реагувати на запити бізнесу і пропонувати затребувані програми та продукти, спираючись на найбільшу мережу відділень. 

Ми хочемо стати партнером малого та середнього бізнесу в українському економічному відродженні – і під час війни, і після неї. ММСБ є основним двигуном економіки в Європейському Союзі, забезпечуючи в середньому 55-60% відсотків ВВП, з феноменальними 80% у Данії. 

Мабуть тому ми ніколи не чули про данських олігархів – у них просто немає шансу виникнути в економічному просторі, де панує не пул великих підприємств, а безліч дрібних гравців. 

Для України, яка прагне стати частиною ЄС, підтримка такого "економічного переходу" є гідною метою.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: