Заінвестнянчити до смерті
Інвестувати під час повномасштабної війни – це завжди виклик. Адже здоровій людині важко осягнути та врахувати усі ризики, з якими зіштовхується бізнес в країні, територія якої перебуває під періодичними ракетними обстрілами, яка потерпає від нечуваних логістичних обмежень, страждає від непрогнозованих відключень електроенергії та багатьох інших незручностей.
Інвестуючи в Хустський та Жежелівський кар'єри протягом 2021-2022 років, ми звісно ці ризики тримали на думці.
Та для нас реалізувалися зовсім інші ризики, яких ми не чекали. Нас наздогнали "інвестиційні няні". Оті самі, які обіцяли всебічне сприяння інвесторам.
Але куди там: одним своїм рішенням "інвестиційна няня" хоче позбавити нас нашої власності.
Очевидно, "підозрюючи", що придбали ми ці об’єкти чи то у самого підсанкційного російського олігарха Дерипаски, чи навіть для нього.
Ми з партнерами придбали ці кар’єри у 2021 році зовсім не у якогось підсанкційного олігарха, а у поважного австрійського холдингу Strabag SE – публічної компанії, акції якої торгуються на європейських біржах та мають сукупну ринкову вартість понад 4 млрд доларів США.
Компанія Дерипаски має частку в акціонерному капіталі Strabag, але міноритарну. Та, виявляється, простого факту володіння російським олігархом акцій компанії достатньо для того, щоб розпалити у наших правоохоронних органів настільки безмежну фантазію, щоб вони прийшли до припущення про підконтрольність європейської компанії тому олігарху.
Та одних припущень ОГПУ, СБУ чи НАЗК недостатньо для того, щоб відбирати в інвесторів активи – і ми це доведемо у Вищому антикорупційному суді.
Холдинг Strabag не був і не є під українськими або Європейськими санкціями. Та і дивно, якщо би був, адже наявність російського олігарха серед тисяч акціонерів публічної компанії не повинна бути підставою для санкцій.
Бо таким чином санкції довелося би накладати на усі найбільші компанії світу. А припустити те, що міноритарний акціонер європейської публічної компанії примусив менеджмент зробити "схематоз" на свою користь, може лише той, хто міряє європейські стандарти корпоративного управління за скандальними історіями впровадження такого управління в українських держкомпаніях.
Коли компанія Strabag вирішила залишити український ринок у 2020 році, вони як і годиться найняли міжнародного фінансового радника, а той звернувся до потенційних українських покупців.
Серед них був і Concorde Capital, що вже має успішний досвід інвестування на українському ринку будівельних матеріалів.
Ми залучили своїх давніх партнерів, зокрема українців Віталія Антонова та Василя Даниляка, а також громадянина Німеччини Флоріана Гута.
Разом з ними, ми викупили кар’єри у Strabag і змінили менеджмент та господарські зв’язки підприємств. А одне з них одразу ж інтегрувалося у діяльність нашого з партнерами холдингу "Кривий Ріг цемент".
Ми підтримуємо рішення української влади щодо конфіскації майна, яке в теорії могло мати відношення до російських бізнесменів, адже ми вважаємо, що вже давно пора вичистити український простір від токсичного російського капіталу.
І якщо в уряді не бачать інших шляхів для такого очищення, крім як заморожувати усі українські активи за найменшої підозри, навіть без обґрунтувань та доказів, – то хай буде так.
Головне, щоб уряд чи трійка правоохоронних органів не були останньою інстанцією, яка приймає рішення щодо таких важливих для інвестиційного клімату питань.
Ми впевнені, що доведемо в суді своє право розпоряджатися своїм майном. І ми збентежені зухвалою поведінкою деяких наших державних органів.
Так, ще не було поставлено крапку в нашій судовій тяганині з владою, а до нас вже доходять чутки, що держава активно шукає покупців на наш актив.
Хлопці, а ви точно впевнені, що з таким підходом щось у цій країні колись зможете приватизувати?
Добре що ми, українські інвестори, ставимося до того всього з розумінням. Але ви впевнені, що коли такий вибірковий підхід буде застосовано до західних інвесторів, то вони також це зрозуміють?
Ви розповідаєте на глобальних форумах про потребу залучити ледь не 700 мільярдів доларів іноземних інвестицій в Україну. Але для цього мало намалювати презентацію на 100 слайдів.
Може, краще почнете з того, що навчитеся проявляти повагу до власності інвестора на кілька мільйонів доларів? Чи це не ті інвестори, яких ви чекаєте?