Поза межами можливого. Відвідайте щорічну премію УП 100
У мінусі на трильйони: Росія на порозі бюджетної кризи

У мінусі на трильйони: Росія на порозі бюджетної кризи

2022 рік Росія закінчила з дефіцитом бюджету 3,3 млрд руб. Не допомогли навіть рекордні нафтогазові доходи. Що буде далі?
Середа, 15 лютого 2023, 08:13
керівниця KSE Institute

Протягом останнього десятиліття федеральний бюджет РФ приблизно на 40% формувався з нафтогазових експортних надходжень.

Колосальні прибутки від продажу енергоресурсів дозволяли Кремлю формувати профіцитний бюджет та накопичувати гігантські суми на рахунках Фонду національного добробуту (ФНД).

У 2022 році справи в держави-агресора склалися менш вдало.

Через значні видатки на ВПК, армію і мобілізованих, вплив рецесії на збір податків у країні, відплив інвесторів та скорочення нафтогазових доходів – у четвертому кварталі бюджетний рік для РФ виявився дефіцитним.

Реклама:

Видатки путінського режиму у 2022 році перевищили доходи на 3,3 млрд руб. Не врятували Кремль і рекордні, порівняно з попередніми роками, прибутки від експорту енергоресурсів, які того року становили майже 350 млрд дол.

У 2023 році справи в Кремля не покращилися. Тільки в січні дефіцит становив 1,76 трлн руб, тоді як на весь рік закладений дефіцит 2,9 трлн руб.

Як і чому погіршується ситуація з наповненням бюджету Росії?

Від профіциту до дефіциту за рік

Високі ціни на нафту і газ з року в рік гарантували стабільно високі надходження в російський федеральний бюджет. Наприклад, у 2018 році профіцит держбюджету становив аж 2,7 трлн руб, що дорівнювало 2,7% ВВП країни.

Винятком був 2020 рік, коли у світі вирував коронавірус. Через локдауни і падіння попиту на енергоресурси бюджетний дефіцит в РФ досягнув 3,8% ВВП.

Однак вже 2021 рік, незважаючи на непростий стан світової економіки, Росія закінчила з профіцитом 515 млрд руб або 0,7% ВВП. Такого результату вона, безперечно, добилася не без допомоги енергетичного шантажу Європи.

2022 рік російський уряд планував закінчити з іще більш оптимістичними показниками. Так, згідно з проєктом держбюджету, ВВП мав зрости на 3%, а профіцит бюджету прогнозувався в розмірі 1,32 трлн руб або 1% ВВП.

Неспровокована агресія проти України внесла значні корективи. За підсумками 2022 року російське міністерство фінансів зафіксувало бюджетний дефіцит на рівні 3,3 млрд руб. Річний фінансовий баланс країн сягнув -2,3% ВВП. Через війну агресор недорахувався у своєму бюджеті майже 5 млрд руб.

За оцінками KSE Institute, втрати не компенсували ні одноразові надходження з "Газпрому" (1,2 трлн руб спецподатку і 600 млрд руб дивідендів), ні продаж внутрішніх облігацій (ОФЗ), ні спроби покрити дефіцит видатками з ФНД.

За підрахунками експертів KSE, кумулятивний бюджетний баланс у Росії за перші одинадцять місяців 2022 року становив майже 560 млрд руб. Це означає, що грудневий дефіцит сягнув близько 3,9 трлн руб.

Загалом, суттєвий дефіцит в останній місяць року не є чимось незвичним для країн. Разом з тим, бюджетний дефіцит, який спіткав Росію в грудні, є рекордним за останні десять років. Нічого подібного не було навіть у рік коронакризи. Це сталося через різке зростання видатків до майже 7 трлн руб.

 
Щомісячний баланс бюджету РФ у різні роки

У січні 2023 року дефіцит теж становив рекордні 1,76 трлн руб. Такий результат бюджет агресора показав на фоні зростання видатків на 59% порівняно із січнем 2022 року та падіння доходів більш ніж на третину. При цьому впали і нафтогазові, і ненафтогазові доходи – на 46% та 28% відповідно.

Де-факто Росія вже занурилася в бюджетну кризу. Уряд намагається використовувати всі доступні можливості для "латання" "дір" у бюджеті, однак фіскальна ситуація в країні лише погіршується.

Ознаки наближення кризи

Росія з кожним місяцем все більше заглиблюється в бюджетну кризу. Про це свідчать збільшення випуску внутрішніх облігацій наприкінці року, ріст залежності від ФНД та продаж центробанком активів, деномінованих в юанях.

Для фінансування дефіциту уряд Росії використав близько 2 трлн руб з ФНД. У січні 2023 року його об'єм становив 10,4 трлн руб або трохи менше 8% ВВП, тоді як наприкінці 2021 року у фонді зберігалися 19,7 трлн руб.

Також для покриття дефіциту бюджетних доходів свої активи змушений продавати центральний банк РФ. Недавно банк оголосив, що до 6 лютого продасть іноземну валюту (китайські юані) на 54,5 млрд руб.

Про проблеми з доходами свідчить активне залучення внутрішнього боргу, починаючи з кінця жовтня. Так, 16 листопада мінфін розмістив на трьох аукціонах облігації федеральної позики на загальну суму на 823 млрд руб.

 
Залучення капіталу на аукціонах ОФЗ

Загалом у четвертому кварталі 2022 року випуск ОФЗ сягнув майже 2,8 трлн руб. При цьому значний попит мають облігації з плаваючими ставками, що, як очікується, призведе до зростання витрат на обслуговування боргу в середньостроковій перспективі.

Висновки

У 2022 році Кремль докладав зусилля, аби мінімізувати бюджетний дефіцит, залучаючи кошти ФНД і "Газпрому" та продаючи облігації.

Утім, на тлі нестабільних нафтогазових доходів, які падають завдяки ембарго та встановленню граничної ціни на нафту, скорочення доходів від корпоративного сектору та збільшених видатків на війну зберігати на стабільному рівні дохідну базу федерального бюджету Москві буде з кожним днем все складніше.

Узгоджені дії міжнародної коаліції з понад 40 країн, які мало не щомісяця посилюють санкційний тиск на агресора, є важливим фактором поглиблення бюджетної кризи в Росії. За оцінками KSE Institute, завдяки введеним санкціям дефіцит російського бюджету у 2023 році зросте до 6% ВВП.

Рецесія та погіршення зовнішньополітичної кон'юнктури зменшують доходи путінського режиму, який змушений збільшувати видатки на війну. Зростання дефіциту бюджету впливає на спроможність агресора фінансувати бойові дії.

Подальші санкційні заходи, зокрема зниження граничної ціни на російську нафту і додаткові обмеження на експорт газу і нафти, суттєво посилять тиск на Кремль та обмежать його можливості акумулювати доходи. Зменшення фінансових надходжень урешті зведе нанівець загарбницькі плани РФ.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: