Гайд для безробітних: допомога від держави, інструменти пошуку роботи, юридичні поради

Гайд для безробітних: допомога від держави, інструменти пошуку роботи, юридичні поради

Як працевлаштуватися під час війни і на яку допомогу від держави при цьому можна сподіватися?
Середа, 4 січня 2023, 08:13
консультантка чат-боту "Юридичний порадник для ВПО", зовнішня консультантка Програми EGAP

Велика війна, розпочата російською федерацією, катастрофічно змінила життя українців. 

За даними Національного банку України, кожен третій працездатний громадянин зараз не має роботи. Рівень безробіття рекордний і сягає 35%. 

Українці, які втратили роботу через воєнні дії, можуть сподіватися на державну підтримку у вигляді допомоги із безробіття. 

Вона призначається центрами зайнятості та становить від 1 000 грн до 6 700 грн щомісяця залежно від стажу роботи та попередньої заробітної плати.

Реклама:

Мешканці тимчасово окупованих територій, районів бойових дій та внутрішньо переміщені особи мають право отримати кошти навіть за відсутності у них документів про періоди страхового стажу і трудової діяльності та заробітну плату чи дохід. 

Закон також дозволяє їм припинити трудові відносини у спрощеному порядку, якщо роботодавець, приміром, залишився на окупованій території або тривалий час не виходить на зв'язок. 

У цьому випадку людині достатньо подати до центру зайнятості заяву на ім’я роботодавця про припинення трудових відносин. Це можна зробити фізично у найближчому центрі зайнятості або ж онлайн через портал Дія. 

Усі клопоти щодо сповіщення роботодавця, податкового та пенсійного органів бере на себе центр зайнятості.

Якщо ви проживаєте на тимчасово окупованій території чи у районах бойових дій, зверніться щодо отримання допомоги онлайн: через чат-бот, портал Дія, електронною поштою тощо.

Проте у разі перебування за кордоном більше ніж 30 календарних днів безперервно допомогу із безробіття не платитимуть. 

Як довго можна отримувати таку допомогу?

За звичайних умов тривалість виплати допомоги із безробіття, як правило, залежить від страхового стажу:

  • до 3 років 180 календарних днів;
  • від 3 до 6 років 210 календарних днів;
  • від 6 до 12 років 240 календарних днів;
  • від 12 до 18 років 270 календарних днів;
  • від 18 до 24 років 300 календарних днів;
  • від 24 до 30 років 330 календарних днів;
  • понад 30 років 360 календарних днів.

Тим часом під час дії воєнного стану допомога по безробіттю виплачується не більше як 90 календарних днів.

Державна підтримка для людей, які втратили доходи

Підприємці та працівники, які втратили частину доходів чи заробітної плати, також можуть отримати фінансову підтримку від держави у вигляді допомоги із часткового безробіття. 

Розмір допомоги не є сталим і визначається індивідуально для кожного працівника та підприємця, який втратив доходи, залежно від тарифної ставки та кількості годин скороченого робочого часу на місяць тощо. 

Щонайбільше можна отримати 3350 грн на місяць на одну особу. При цьому ця допомога виплачується не більше, ніж 180 календарних днів сумарно протягом трьох років від дня зупинення виробництва продукції, виконання робіт чи надання послуг.

Допомога для підприємців чи працівників, які втратили частину доходів, виплачується центрами зайнятості за наявності кількох умов. Зокрема, до уваги беруть:

  1. причини, через які людина втратила частину заробітку / доходу, наприклад, запровадження надзвичайного або воєнного стану;
  2. своєчасність виплати підприємцем заробітної плати та страхових внесків за останні шість місяців;
  3. належність до певних категорій (роботодавець, у т. ч. ФОП, не має перебувати у процедурі припинення чи банкрутства та не може бути органом державної влади, органом місцевого самоврядування, організацією, що повністю утримується за рахунок державного чи місцевого бюджету, фондом соціального страхування);
  4. постійний характер скорочення чи зупинення діяльності.

При цьому не можна отримати допомогу на працівників, які: 

  • працюють за сумісництвом;
  • відмовились від тимчасового переведення на придатну роботу на повний робочий день;
  • проходять альтернативну (невійськову) службу;
  • перебувають у простої або відпустці без збереження зарплати;
  • мають призупинений на період воєнного стану трудовий договір.

Як знайти роботу і на що звернути увагу? 

Зараз існує багато ресурсів, які можуть допомогти у пошуку роботи. Зокрема, безробітні можуть скористатися офіційним телеграм-каналом "Робота зараз: Державна служба зайнятості", який містить актуальні вакансії у різних регіонах України. 

Рекомендуємо звернути увагу на платформу "Дія.Цифрова освіта", яка містить різні курси з цієї теми. Наприклад, Як знайти бажану роботу після військової служби, Програмування для новачків чи Цифрова журналістика. 

Щоб працевлаштування було безпечним, варто уважно ознайомлюватися з трудовим договором та іншими документами, які надаються роботодавцем під підпис. 

В умовах воєнного стану для всіх працівників при прийомі на роботу може запроваджуватися випробувальний термін, проте такий період має бути оплачуваним. 

Якщо пропонується неоплачуване "стажування" чи роботодавець просить оплатити навчання перед роботою, варто відмовитися від таких пропозицій та одразу поскаржитися до Держпраці. 

Особливо обережним варто бути під час працевлаштування за кордоном. Адже часто посередники беруть кошти з громадян за підбір роботи і зрештою не знаходять нічого. 

Посередники зараз не мають права брати кошти за свої послуги з громадян. Підбір вакансій, надання інформаційної та іншої допомоги має здійснюватися безкоштовно, а оплата послуг посередників повністю лягає на роботодавця за кордоном.

Актуальні роз'яснення з трудових питань та зайнятості доступні цілодобово та безоплатно у чат-боті "Юридичний порадник для ВПО" (Viber, Telegram, Facebook |Messenger) та на сайті

Чат-бот розроблений швейцарсько-українською Програмою EGAP, що виконується Фондом Східна Європа, та БФ "Право на захист" за підтримки Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій та Міністерства цифрової трансформації.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: