Зберегти і захистити ІТ-успіх України

Зберегти і захистити ІТ-успіх України

Чому відновлення сплати ПДВ з початку 2023 року на постачання програмної продукції призведе до руйнівних наслідків для ІТ-галузі.
Середа, 14 грудня 2022, 13:20
старший аналітик з податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації

Українська ІТ-індустрія попри воєнний стан, втрату до 40% ВВП, вимушену релокацію частини бізнесу та інфраструктурний терор країни-агресора забезпечила рекордні 5,5 млрд дол експортних надходжень за три квартали 2022 року (частка IT становить майже половину експорту послуг – 46%).

IT-сектор залишається однією з надій України. Якщо йому не заважати, він може стати економічним форсажем країни в умовах післявоєнного відновлення.

Однак саме принцип laissez faire (невтручання) став каменем спотикання для окремих посадовців в уряді та парламенті.

Ухвалена ними в жовтні постанова №1154 майже зупинила діяльність близько 8,5 тис українських компаній – платників ПДВ, заблокувавши їм понад 1,2 млн податкових накладних, а нині вони стали затятими противниками законопроєкту №7611, що захищає чинні умови існування індустрії інформаційних технологій.

Реклама:

У чому суть законопроєкту? Він пропонує зберегти на наступні пʼять років особливості оподаткування ІТ-компаній податком на додану вартість: звільнити до 1 січня 2028 року від оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції.

Ця пільга діє з 2013 року. Її чинність завершується 31 грудня 2022 року, що кардинально змінить податковий ландшафт у галузі. За десять років існування пільги стійко зростали експортні потоки від галузі, що позитивно впливало на податкові надходження до бюджету і торговельний баланс країни.

Обсяги експорту ІТ-послуг

Рік

Млрд дол

Рік

Млрд дол

2012

0,9

2018

3,2

2013

1,3

2019

4,2

2014

1,5

2020

5,0

2015

1,7

2021

6,9

2016

2,0

2022 (прогноз)

7,4

2017

2,5

2023 (прогноз)

8,0

Джерело: "Опендатабот"

Аргументи про втрати бюджету з несплаченого внаслідок пільги нерелевантні, бо спростовуються даними про зростання сплати IT-сектором інших податків, зокрема із зарплат та податку на прибуток підприємств, а також не враховують розмір відшкодувань з держбюджету для експортно-орієнтованого IT-сектору.

Фіскальні показники IT-сектору, млрд грн

2018

2019

2020

2021

Сплачено податків до зведеного бюджету

20,6

26,1

31,0

42,6

Динаміка сплати податків (рік до попереднього року)

+5,5

+5,0

+11,6

+26,7%

+19,0%

+37,3%

У тому числі:

Податок на прибуток

2,2

2,4

3,3

4,1

Динаміка сплати (рік до попереднього року)

+0,2

+0,9

+0,8

+6,3%

+38,7%

+25,2%

Втрати ПДВ від пільги (дані Мінфіну)

-3,3

-3,4

-4,6

Водночас у 2018-2021 роках рівень сплати ЄСВ забезпечили такі показники зарплат ІТ-спеціалістів.

2018

2019

2020

2021

Сплата ЄСВ, млрд грн

6,6

8,7

9,6

14,5

Динаміка сплати (рік до попереднього року)

+2,1

+1,0

+4,9

+31,8%

+11,0%

+50,8%

Середня зарплата розробників (медіана) в доларах після сплати податків*

2 000

2 250

2 500

3 300

Динаміка (рік до попереднього року)

+250

+250

+800

+12,5%

+11,1%

+32,0%

* Дані DOU.ua, грудень кожного року

Тобто галузь перекриває втрати бюджету від ПДВ-пільги. Іншими словами, проєкт №7611 – це не про втрати бюджету та податки, а про тимчасове невтручання держави в те, що успішно працює навіть в умовах війни.

Інші держави теж роблять ставку на інформаційні технології, а конкурентна боротьба вкрай запекла. Якщо у 2019 році ми перебували на 20 місці у світі за цифровим розвитком, то через два роки Україна посідала лише 42 місце.

Це сталося внаслідок того, що уряди вдаються до надзвичайних кроків з податкового стимулювання ІТ-галузі. Ось лише кілька свіжих прикладів.

Молдова пропонує послуги Innovation Technology Park. Його резидентів оподатковують єдиним 7-відсотковим податком замість сімох податків, включаючи податок із зарплати, внески на соціальне та медичне страхування, податок на дохід від профільної діяльності.

Польща надає знижену (9% замість 19%) ставку корпоративного податку для малих компаній (з оборотом до 2 млн євро на рік) або режим "Естонський CIT" (у нас – податок на виведений капітал), який не передбачає систематичного оподаткування прибутку компанії.

Крім того, з 2022 року програмісти можуть скористатися зниженими ставками єдиного податку на доходи – 12% (у 2021 році було 15%) та 8,5%.

Шрі-Ланка звільнила IT-сектор від сплати ПДВ та корпоративного податку. Аналогічні процеси тривають у Румунії, Індії та Білорусі, а в США ПДВ відсутній.

Тобто в окремих юрисдикціях податкові пільги, зокрема звільнення від ПДВ для IT-сектору, стали елементом податкової конкуренції та одним із факторів успіху. Якщо Україна ігноруватиме ці факти, то програє конкурентну боротьбу. Ще більш вірогідним це стає в умовах воєнного стану.

Чому саме ПДВ токсичний для ІТ-індустрії та охолоджуватиме її розвиток?

По-перше, для виробників програмної продукції 20-відсотковий податок є прямим податком з обороту. Він відчутно знизить конкурентоспроможність українського продукту, тому що в більшості ІТ-проєктів 80-85% витрат – це витрати на оплату послуг ІТ-спеціалістів, що не оподатковуються ПДВ.

Тобто ІТ-компанії майже не отримують права на податковий кредит на такі операції, тому так званий стимулюючий кумулятивний ефект ПДВ, тобто вирахування вхідних сум ПДВ, майже не працює.

По-друге, компанії, що експортують свій продукт, у разі скасування пільги з ПДВ чекатиме тривалий (місяцями) процес відшкодування податку з бюджету.

Держава в умовах війни не спроможна робити це швидко (у листопаді окремі експортери чекали повернення ПДВ за березень-липень), а старі проблеми в податковій службі роблять перевірки та відшкодування корупціогенними.

До того ж постає питання бюджетного ресурсу на відшкодування. Галузь у разі досягнення обсягу експорту на 8 млрд дол потребуватиме з бюджету до 53,3 млрд грн на рік, які взагалі не закладені в бюджет 2023 року.

По-третє, галузь, крім специфічних проблем відшкодування, чекатимуть "звичайні" труднощі адміністрування ПДВ (масові блокування податкових накладних, надання пояснень і документів податківцям, перевірки), що призведуть до додаткового адміністративного навантаження на бізнес.

По-четверте, посилення адміністративного та податкового навантажень негативно сприймуть бізнес та інвестори.

Війна – це форс-мажор для економіки загалом та податкової системи, а скасування базової ПДВ-пільги на ІТ-послуги могло б мати певний сенс як планомірний та очікуваний захід у мирний час. Проте війна вже завдала значної шкоди галузі, а скасування пільги ще більше похитне становище ІТ-бізнесу.

Інвестори, що спостерігатимуть посилення регулювання та податкового навантаження, можуть отримати стимул для переведення бізнесу за кордон. Це спричинить відплив капіталу і виїзд спеціалістів з країни, а додаткові податкові ПДВ-надходження швидко нівелюються стагнацією ІТ-бізнесу.

Такий негатив не допоможе й поки успішному проєкту – спеціальному правовому режиму "Дія Сіті", який почав працювати 8 лютого 2022 року.

Відновлення з 1 січня 2023 року стягування ПДВ з операцій постачання програмної продукції, скоріше за все, призведе до руйнівних наслідків для галузі. Про це говорять провідні асоціації галузі та учасники ринку.

Так, асоціація IT Ukraine оприлюднила відкриті листи з вимогою зберегти норму, що передбачає звільнення від сплати ПДВ українських IT-компаній.

Руйнівного сценарію можна уникнути, проголосувавши за законопроєкт №7611. Він зберігає незмінними умови ведення ІТ-бізнесу, а значить – і потенціал досягнення країною європейського та світового лідерства в ІТ-індустрії.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: